Р одина саговникові

Родина саговникові або цикасові включає десять родів. Родина має широкий ареал на двох материках (в Азії і Австралії), а також на чисельних островах Індійського і Тихого океанів. Саговники — звичайно невисокі пальмоподібні рослини, хоча деякі з них досягають іноді 10-15 метрової висоти. Стовбур с аговника, одягнений в панцир з основ відмерлих листків, увінчаний пучком перистих листків. Ще одна відмінна риса листка саговника — його сегменти равликоподібно згорнуті в бруньці і на перших порах розвитку. У чоловічих особин формуються мікростробіли, як у інших саговникових, але у жіночих компактні стробіли не утворюються.

На верхівці їх пагона розгортається красивий «комірець» з спірально розміщених і яскраво забарвлених листоподібних мегаспорофілів. Рід саговник нараховує від 8 до 20 видів.

Родина замієві

Р одина замієві. Лепідозамія — ендемічний рід тропічної і субтропічної частини Східної Австралії. Рід макрозамія представлена 14 видами, поширеними в Австралії від помірно теплих її областей до субтропіків. Більша частина видів — «безстеблові» рослини з підземним стеблекоренем і з пучками перистих листків над землею, рідше — пальмоподібні з невисоким стеблом від 1 до 5м.

Э нцефаляртос — найбільший рід. За останніми даними, він включає 40 видів. В більшості випадків це невисокі пальмоподібні рослини з стеблом висотою від 1 до 4 м, рідше до 8 і навіть 15 м. Є і «безстеблові» види. Листя жорсткі, з колючо-гостроконечними сегментами і з зубцями з одного чи з двох боків. Нижні сегменти часто перетворені в шипи. Назва роду енцефаляртос (від грецького enkephalos — мозок і artos — хліб) підкреслює широке використання в минулому крохмалю з насіння рослин в їжу.

Р ід діоон включає 4 види, поширені в Мексиці і Гондурасі. Свою назву діоон (в дословному перекладі «двояйцевик») отримав через наявність двох насінних зачатків на кожному мегаспорофілі (від грецького dis — два и oon — яйцо). На відміну від інших мексиканських саговникових, низкорослих, види діоона в сприятливих для них умовах можуть досягати большої висоти.

Микроцикас представлений одним видом — микроцикасом красивокронним.

Цератозамія поширена в Південно-Східній Мексиці і Гватемалі. За зовнішнім виглядом небагато чисельні представники 5 чи 6 видів цератозамії трохи нагадують замію. Стовбур дорослих рослин рідко піднімається над грунтом більш, ніж на 1—2 м. Цератозамії відрізняються від всіх саговникових ф ормою спорофилів. Їх луски закінчуються на верхівці двома виростами — «рогами». З цим пов’язана назва роду (від грецького keras — ріг).

Замія. За кількістю видів рід замія займає друге місце після енцефаляртоса. Близько 30-40 його представників поширені в тропічній та субтропічній Америці на великому просторі від Чілі і Бразилії на півдні до Мексики і Флориди на півночі. Унікальна мексиканська замія Лосона, жіноча шишка якої піднята на ножці. В густих тропічних лісах можна зустріти епіфітних замій. Одна з них – замія паразитична — живе на грунті, деревах, на упавших деревах, у вологих і тінистих гірських тропічних лісах на сході Перу і в Колумбії. Другий вид — замія псевдопаразитична, крім Перу і Колумбії, зустрічається в Еквадорі і Панамі. Обидва види є факультативними (необов’язковими) епіфітами.

Б овенія — рід, який легко відрізнити від усіх інших саговникових. Два австралійських види цього роду за зовнішнім виглядом нагадують своїми підземними органами багаторічні трав’янисті покритонасінні рослини. Від розгалужень стебла бовенії відходять довгочерехкові двічі перисті листки, які складають всю надземну частину рослини. Одночасно їх належність до саговникових видає характерне для замієвих жилкування з одинакових паралельних жилок, які проходять вздовж листових сегментів, а також жіночі або чоловічі «шишечки» — стробіли, заховані під листям біля самого грунту.