
- •Тема 1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Якість та основні властивості продовольчих товарів
- •1.2 Основні речовини харчових продуктів
- •1.3 Втрати продовольчих товарів у процесі товаропросування та зберігання
- •1.4 Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів
- •Тема 2. Зерно-борошняні товари
- •2.1 Хімічний склад крупів та борошна, їх класифікація та асортимент
- •2.2 Харчова цінність хлібобулочних і макаронних виробів, їх класифікація та асортимент
- •Тема 3. Свіжі плоди і овочі та продукти їх переробки
- •3.1 Свіжі овочі
- •3.2 Свіжі плоди
- •3.3 Продукти переробки плодів і овочів
- •Тема 4. Кондитерські вироби. Смакові товари
- •4.1 Крохмаль, цукор, мед
- •4.2 Кондитерські товари
- •4.3 Смакові товари. Алкогольні, слабоалкогольні та безалкогольні напої
- •4.4 Чай, кава, прянощі та приправи
- •Тема 5. Молоко і молочні продукти. Яйця та яєчні продукти
- •5.1 Питне молоко та кисломолочні продукти
- •5.2 Молочні консерви, морозиво, вершкове масло та сичугові сири
- •5.3 Яйця та яєчні товари
- •Тема 6. М'ясо і м'ясні продукти
- •6.2 М’ясні товари
- •Тема 7. Риба і рибні продукти
- •7.1 Риба
- •3.2 Рибні товари та харчові концентрати
- •Тема 8. Харчові жири
- •Класифікація жирових продуктів
1.4 Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів
Державні органи стандартизації: Державний комітет стандартизації, метрології і сертифікації (Держстандарт України), Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації інформатики, Центр метрології и «Системи».
Сертифікація передбачає перевірку відповідності харчової продукції встановленим стандартам і контроль за дотриманням технології її виготовлення.
Харчові продукти, які супроводжуються сертифікатом, вважаються проконтрольованими на їх відповідність вимогам стандартів і безпеки.
Відповідно до Міжнародних договорів в країні застосовують міжнародні, регіональні та національні стандарти.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» нормативні документи зі стандартизації розподіляють за такими категоріями: державні стандарти України – ДСТУ; галузеві стандарти України – ГСТУ; стандарти науково-технічні та інженерних товариств і спілок України – СТТУ; стандарти підприємств – СТП; технічні умови України – ТУУ.
Галузеві стандарти України (ГСТУ) розробляють на продукцію за відсутності державних стандартів України (ДСТУ) чи у разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів.
Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України (СТТУ) розробляють у разі необхідності поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях чи сферах професійних інтересів.
Стандарти підприємств (СТП) розробляють на продукцію, що використовується лише на конкретному підприємстві. СТП не повинні суперечити обов’язковим вимогам державних і галузевих стандартів.
Технічні умови України (ТУУ) містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготовлювачем) і споживачем (замовником) продукції.
Значення штрихового кодування: можливість ефективно управляти виробництвом товарів, здійснювати сортування, відбір, відвантаження товарів, можливість приймати товари, контролювати запаси, відбирати і відвантажувати товари зі складів в роздрібну торговельну мережу.
«Європейський артикул» (EAN) – система для ідентифікації споживчих товарів.
Штриховий код складається з чіткого рисунку вузьких і широких смуг, пробілів між ними і чисел, який наноситься на упаковку за допомогою поліграфічної техніки: матричних, термічних, лазерних і струменевих принтерів. Смуги і пробіли між ними позначаються певними числами в кодах електрообчислювальної машини, яка «зчитує» їх скануючою системою.
Кожний товар має свій індивідуальний штриховий код. Для «зчитування» кодів використовують обладнання ручне і стаціонарне.
Цифровий еквівалент коду EAN-13 складається з 13 цифр. Перші зліва направо три або дві цифри називають префіксом. Він позначає державу походження, виробника або продавця товару. Його ще називають «прапором країни». Наступні чотири-п’ять цифр позначають реєстраційний номер фірми, відомства, виробника товару, вісім-дванадцять цифр – товарний код, який присвоюється продукції з урахуванням вимог системи EAN, остання тринадцята цифра – контрольна, вона використовується для перевірки правильності «зчитування» попередніх цифр коду скануючою системою.