3. Гетьманський переворот.

Через кілька днів після підписання угоди в Брест-Литовську німці з австрійцями розділили Україну на сфери впливу і ввели на її територію свою могутню армію, що налічувала понад 450 тис.чол.

1 березня Київ був окупований німцями. 7 березня в Київ повернувся уряд ЦР.

Політика ЦР викликала розчарування майже у всіх верствах населення України:

• частина населення засуджувала розрив зв’язків між Україною і Росією ;

• незаможні селяни не отримали очікуваної землі ;

• у заможних селян і великих землевласників націоналізація їхніх володінь викликала лють;

• а всі разом засуджували Ц Раду за введення в країну жорстоких німців;

• Україна була поділена на дві частини. Австро-Угорщина окупувала Подільську, Херсонську, Катеринославську та Волинську губернії, а Німеччина -решту. Почалися грабунки, переслідування тих, хто чинив опір грабежам (шибениці, репресії в кожному місті);

• зі свого боку німці теж втрачали терпець до політиків ЦР, які побачили, що ЦР не мала практично ніякого адміністративного апарату для збору тих мільйонів тонн продуктів, яких так потребували голодні німецькі та австрійські війська. Тому 28 квітня, якраз коли ЦР склала конституцію Української держави, до зали ввійшов німецький загін і розпустив збори. ЦР було розігнано.

Всі ці причини сприяли державному перевороту в Україні.

29 квітня 1918р. в Україні відбувся державний переворот - на з’їзді Хліборобського Конгресу, куди прибуло 6500 делегатів.

Учасники конгресу рішуче засуджували політику ЦР. Одноголосно обрали гетьманом Павла Петровича Скоропадського. Того ж дня в соборі святої Софії єпископ Никодим миропомазав гетьмана. ЦР проіснувавши 13,5 місяців припинила своє існування .Гетьман Скоропадський разом із прибічниками оголосив про встановлення «Української Держави» ( на відміну від Української Народної Республіки) . По суті в Україні відбулась зміна республіканської форми управління на монархічну .

1. Внутрішня і зовнішня політика уряду гетьмана п. Скоропадського.

Павло Скоропадський – представник старовинного роду козацької старшини, великий землевласник, ад’ютант Миколи ІІ, авторитетний генерал. З початком революції він українізував своє військове з’єднання і, коли ЦР відкинула його послуги, був обраний, в літку 1917 р. на з’їзді в Чигирині, почесним отаманом Вільного Козацтва України.

Гетьманський уряд був сформований П.Скоропадським не за партійним принципом, а за професійним. Вийняток склали соціалістичні партії: жоден їхній представник до уряду не ввійшов. Уряд стояв на консервативних, авторитарних позиціях, цілком схвалюючи програму П. Скоропадського. Його програма передбачала:

üстворення дієздатних органів державної влади та армії;

ü проведення реформ, які забезпечують зміцнення законності і порядку в країні (для цього передбачалося обмеження демократичних завоювань і свобод).

До складу гетьманського уряду увійшли : Ф.Лизогуб, Д. Дорошенко, М.Василенко, М. Чубинський.¹

На основі програми П. Скоропадського уряд проводив внутрішню і міжнародну політику.

Першими кроками гетьмана були :

Внутрішня політика .

1. Ліквідація УНР і проголошення Української держави на чолі з гетьманом.

2. Вводилась окрема категорія громадян- козацтво (утворилася із заможних селян) .

3. Зосередження в руках гетьмана законодавчої, виконавчої і судової влади .

4. Органи місцевого самоврядування скасовувались, на місцях призначались старости з місцевих поміщиків.

5. Проголошення недоторканості і приватної власності.(каральні експедиції).

6. Заборонено випуск газет соціалістичного спрямування.

7. Почала формуватись армія.

8. Створена грошово – банківська система.

9. Введено 9 – 12 год. робочий день.

10. Скоропадський створив умови для національно- культурного відродження в Україні :

• було здійснено українізацію державного апарату –вимоги вести діловодство українською мовою, яка визнавалась державною;

• на рівні початкової школи було випущено кілька млн. примірників україномовних підручників ;

• в більшості шкіл введено українську мову;

• засновано близько 150 нових україномовних гімназій ;

• засновані українські університети у Києві, Кам’янець-Подільському , Полтаві ;

• національний архів, національну бібліотеку;

• національну галерею мистецтв, Український історичний музей;

• Український національний театр та «Молодий театр» Л.Курбаса ;

• 24 листопада 1918 р. створена Українська Академія наук – яка складалася з 12 академіків, президентом якої був Вернадський.

Зовнішня політика.

1. Українська держава обмінялась посольствами з 12 країнами.

2. Українська держава мала дипломатичні відносини з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Швейцарією, Туреччиною, Польщею, Фінляндією, Скандинавськими країнами , Кримом, Францією, Англією, Румунією та ін.

3. Були встановлені дипломатичні відносини з Росією, докладено зусиль для підписання мирної угоди (12 червня 1918 р. була підписана),

4. Проведені переговори з Австро-Угорщиною щодо Західної Галичини і Холмщини.