1. Громадянська війна. Іv Універсал

Формування більшовицького режиму в Україні відбувалося за умов розширення втручання Рад Росії у внутрішні справи УНР. Встановлення Радянської влади в Україні розкололо суспільство на непримиренні сторони – супротивників і прибічників. Січневі бої 1918 р. набули характеру громадянської війни.

З Росії прибули війська чисельністю близько 60 тис. чол. на чолі з В.Антоновим-Овсієнком, їх підтримали місцеві більшовики. ЦР перебувала в скрутному становищі.

На протязі січня влада рад була встановлена у Миколаєві, Донбасі, Одесі, Херсоні, Полтаві, Лубнах.

Центральна Рада виявилася не готовою до успішного збройного протистояння ворогові.

27 січня 1918 року війська ЦР були зосереджені на Правобережжі, де стримували натиск на Київ. Під станцією Крути сталася велика трагедія. Війська ЦР підтримували 500 студентів, гімназистів – старшокласників і військових курсантів, які стримували натиск більшовицьких військ, очолюваних Н. Муравйовим. Захищаючи станцію Крути, у нерівному бою, 16 ( 29) січня 1918 р. більшість із них загинула, в живих залишились одиниці.

Цю трагедію описав в своєму вірші П. Тичина. Крути стали символом національної честі українського народу.

На заводі «Арсенал» 16 січня відбулося повстання проти ЦР. В ході придушення цього повстання військами ЦР загинуло 300 чоловік.

В січні 1918 року громадянська війна тільки розпочалася. На час її завершення в 1920 році кількість загиблих на полях битв, від холоду, голоду і хвороб склала декілька мільйонів чоловік. Громадянська війна – була національною трагедією.

Виїхавши з Києва, ЦР продовжувала вважати себе законною владою в Україні . Напередодні вирішальних битв за Київ 9 січня 1918 р., ЦР прийняла ІV Універсал.

В ньому:

• УНР проголошувалась незалежною, суверенною державою;

• жорстокій критиці було піддано політику більшовиків, що вела до громадянської війни;

• органами влади в УНР є Центральна Рада і Рада Міністрів;

• ЦР і Рада Міністрів негайно почнуть мирні переговори;

• ЦР вестиме боротьбу з прибічниками більшовиків в Україні;

• буде проведено земельну реформу в інтересах селян, відновлено промисловість, буде надано допомогу безробітним і постраждалим від війни;

• держава встановлювала контроль над торгівлею, банками;

• ЦР і Рада Міністрів зобов’язувались виконувати ІІІ Універсал.

УНР і ІV Універсал були визнані Австро – Угорщиною і Німеччиною.

2. Брест – Литовський мирний договір і Україна

Мирні переговори у Брест-Литовську проходили в грудні 1917- січні 1918р. В переговорах взяли участь:

ü РСФРР ;

ü Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія ( Четвертний союз) ;

ü УНР ( делегація Центральної Ради ), яка наполягала на своєму праві встановлювати самостійні міжнародні відносини.

В січні 1918 року, коли радянські війська контролювали значну частину України і вели бої за Київ, Раднарком наполягав під час переговорів в Брест-Литовську на тому, що договір спроможний підписати тільки уряд Росії і створений радянський уряд України – Народний секретаріат.

Четвертий Союз не прийняв цієї вимоги. Брест – Литовський договір було підписано окремо з делегацією Росії і делегацією ЦР України. Україна підписала договір 27 січня 1918 року, Росія 3 березня 1918 року. В договорі поставлені дуже тяжкі умови миру для Росії. Колишні союзники по Антанті цей договір не підтримували. Мтрний договір мав сепаратний характер.

• Україна, що підписала мирний договір з країнами Четвертного Союзу (Австро-Угорщиною, Німеччиною, Туреччиною, Болгарією) припиняла свою участь у І світовій війні.

• За умовами договору Росія виводила свої війська з України, визнавала незалежність УНР і владу ЦР.

• Австро-Угорщина і Німеччина обіцяли повернути Україні Холмщину і Підляшшя, виділити західноукраїнські землі в коронний край ( це українські землі яким на переговорах у Брест-Литовську було вирішено надати автономію у складі Австро-Угорщини. У зв’зку з цим Австро-Угорщина прийняла маніфест про державну перебудову в жовтні 1918 р.).

• Україна зобов’зувалась зробити значні поставки продовольства і промислової сировини в Німеччину( а саме – 1млн.тонн зерна, круп, цукру, м’яса бо у Німеччини невистачало продуктів) .

Брестський мирний договір діяв до листопада 1918р.

13 листопада 1918 р. РНК Російської федерації анулювала Брестський мирний договір у зв’язку з тим, що в Німеччині відбулася революція, яка повалила імператора Вільгельма ІІ і його уряд. Німеччина підписала перемир’я з Антантою, що означало її капітуляцію в Першій світовій війні.