ХІІ. УКРАЇНА В 1917 р. ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

План

1. Лютнево буржуазно-демократична революція і Україна.

2. Початок Української національно-демократичної революції.

3. Політична ситуація в Україні у липні – серпні 1917 року.

4. Більшовицький переворот і ЦР. ІІІ Універсал і проголошення Української Народної Республіки. (УНР).

5. Початок встановлення більшовицької влади в УНР. Проголошення у Харкові Радянської влади.

1. Лютнева буржуазно-демократична революція і Україна.

23 лютого 1917 р. в Петрограді ( Санкт-Петербург – Петроград – Ленінград – Санкт-Петербург) відбувається мирна демонстрація робітників, жінок, дітей з лозунгами: «Геть війну», «Поверніть наших чоловіків з фронту дудому!», «Геть царя», «Хліба роботи!». Цар Микола ІІ перебував на фронтах І світової війни, він наказав припинити безпорядки. Але армія перейшла на бік демонстрантів і чинити опір революції не було кому.

Депутати ІV Державної Думи звинуватили царя у поразках на війні, економічній кризі і заставили його зректися престолу, що він зробив 2 березня 1917 р. Влада перейшла до Тимчасового уряду, який утворили депутати ІV Державної Думи. Тимчасовий уряд Росії заявив, що збирається скликати Установчі Збори і депутати від усіх куточків Російської імперії будуть вирішувати майбутнє всіх народів Росії, а поки що уряд тимчасово бере владу в свої руки.

Українські політики вирішили самим думати про своє майбутнє.

4 березня 1917 р. зібралось ТУП (Товариство українських поступовців – партійний блок) і створили Українську Центральну Раду – громадське об’єднання для здійснення автономії України у складі Російської Федеративної республіки.

Ініціаторами створення Центральної Ради були активні члени УНП (укр. народної партії), зокрема М. Міхновський. УНП стояла на позиціях боротьби за незалежність (самостійність) України, але пішла на об’єднання з ін. партіями (мета яких – автономія України):

• товариством укр. поступовців (ТУП);

• соціалістичними партіями.

Крім представників партій до Центральної Ради увійшли представники:

• духівництва, кооперативних, військових, культурно-просвітницьких організацій, гуртків, громад, наукових товариств.

Лідером ЦР заочно обрали М. Грушевського.

Утворення ЦР було підтримано багатолюдними мітингами у Києві та ін. містах. Про утворення ЦР телеграмою було сповіщено Тимчасовий уряд.

ЦР вважалась законодавчим органом влади в Україні, а виконавчим органом (урядом) став Генеральний Секретаріат, прим’єр міністром став письменник, журналіст, соціаліст за поглядами Володимир Кирилович Винниченко.

Отже, була створена ЦР, політика якої – відстоювання автономії України у складі демократичної Росії.

Так почалась українська національно-демократична революція, яка тривала з 1917 – 1920 рр.. У ній виділяють три етапи:

1. доба Української ЦР;

2. доба Гетьманату;

3. доба Директорії України.

2. Початок Української національно-демократичної революції

Хоча ЦР і мала значну підтримку з боку населення України, в 1917 р. на владу претендували і інші політичні сили. В березні – квітні в Україні почались масові виступи селян, робітників, солдат. На місцях почали створюватися органи влади, що не підпорядковувались ЦР – Ради робітничих, солдатських, селянських депутатів. Численні ради знаходились під впливом РСДРП(б), яку очолював В. Ульянов (Ленін).

Ситуація складалась таким чином, що ЦР повинна була формувати українську армію.

У квітні – травні 1917 р.:

• УНП (українська народна партія) домагається прийняття рішення про формування української армії.

• В квітні стихійно на київському призовному пункті формується український полк, що одержує ім’я Богдана Хмельницького, підрозділи Вільного козацтва.

• М. Міхновський створює і очолює «Український військовий клуб ім. П. Полуботка».

• ЦР не схвалила діяльність М. Міхновського і скликала 1 з’їзд представників всіх військових організацій; на з’їзді було прийнято рішення створити Військовий Генеральний Комітет (травень 1917р.), який очолив С. Петлюра.

У червні в Києві відбувся Другий Всеукраїнський військовий з’їзд, який висунув вимогу надати автономні права Україні. ЦР 10 червня виголосила на цьому з’їзді документ, що набув назви Перший Універсал.

Його зміст:

1. Вимога надати Україні автономію у складі Росії.

2. Виголошувалось право створити свої органи влади, закони.

3. ЦР закликала створити на місцях органи влади, які були б підпорядковані ЦР.

4. Висувалась необхідність створення української державної скарбниці за рахунок податків з населення.

5. Висловлювалось сподівання, що Всеросійські Установчі Збори схвалять автономію України.

Тимчасовий уряд засудив І Універсал як документ злочинний, сепаратистський. З політичних партій Росії лише РСДРП (б) визнала вимоги України законними. Тимчасовий уряд наприкінці червня прислав делегацію в Київ, очолювану військовим міністром Олександром Керенським, який запевнив ЦР, що її уже визнає, а з автономією просив зачекати до Всеросійських установчих зборів. Час проведення установчих зборів ще встановлений не був.

3 липня 1917 р. ЦР видала Другий Універсал.

Його зміст:

1. На вимогу Керенського склад ЦР доповнювався представниками національних меншин: росіянами, євреями, поляками, греками, болгарами.

2. ЦР обирає Генеральний секретаріат, склад якого має затвердити Тимчасовий уряд в Петрограді.

3. Генеральний секретаріат стає вищим органом влади в Україні, призначений Тимчасовий урядом Росії.

4. ЦР готуватиме закон про автономію України для затвердження його Всеросійськими Установчими зборами.

5. Україна не буде формувати армію без згоди Тимчасового уряду Росії.