109. Поняття, елементи та критерії класифікації правових систем.

Правова система — це комплекс взаємозалежних і узгоджених юридичних засобів, призначених для регулювання суспільних відносин, а також юридичних явищ, що виникають унаслідок такого регулювання (правові норми, правові принципи, правосвідомість, законодавство, правові відносини та ін.).

В такому значенні йдеться про національну правову систему (наприклад, України), субнаціональну (правова система суб'єкта федерації), наднаціональну (правова система ЄС), релігійну (наприклад, канонічна).

У широкому значенні — позначає поняття «правова сім'я».

Класифікація правових систем світу здійснюється за такими критеріями:

• спільність історичних коренів виникнення та подальший розвиток;

• спільність основного юридичного джерела (форми) права;

• єдність у структурі системи і норми права;

• спільність принципів регулювання суспільних відносин;

• єдність юридичної техніки, у тому числі термінології, юридичних категорій, понять, конструкцій.

Коли правові системи, об'єднані спільністю історичного формування, структурою права, та іншими важливими критеріями, формують сукупність,- то утворюється правова сім'я.

110. Романо-германська правова сім’я.

Романо – німецька правова система. – в основі цієї правової системи закладені принципи Римського права; - диференціація права на публічне і приватне; - диференціація публічного права на галузі ( конституц., амін., міжнародне, кримінальне...); - правова норма – загальна, формально – визначене правило поведінки. Вона не повинна створюватись судами; - кодифікація; - основним джерелом права у країнах Романо – німецької правової системи є нормативно – правовий акт – офіційний письмовий документ, що містить загальнообов’язкове правило поведінки (норму права); - право складається не тільки з правових норм, сформульованих законодавцем , а й включає норма, що створюються в результаті їх тлумачення.

111. Англо-американська правова сім’я.

). Джерелами Англійського права є: - преценденти, що створюються судовою практикою; - закони і підзаконні нормативні акти; - звичай. 2). Англійське право не знає внутрішнього поділу на публічне і приватне, загально соціальне й юридичне. 3). Воно не диференціюється на цивільне і адміністративне, кримінальне і торгове. 4). Класифікується на загальне право і право справедливості. 5). В Англійському праві не існує галузевих інститутів права. 6). Англійського право створювалось судовою й адміністративною практикою. 7). Норма права є відповідальне судовою практикою рішення з конкретної справи. 8). Норми Англійського права – це положення, які беруться з особливої частини рішень, що виносяться вищими судовими інстанціями. 9). Англійська норма права тісно пов’язана з обставинами конкретної справи і застосовується для вирішення справ, аналогічних тим, за якими рішення вже приймалися. Таку норму не можна зробити загальною.

112. Сім’я мусульманського права.

Основні особливості мусульманського права. А). Джерелами мусульманського права є: Коран, суна , іджма. Б). Нерозривний зв’язок з релігією. В).Шаріат – сукупність норм мусульманського права, релігійних та обрядових настанов і правил, що покликані регламентувати не тільки поведінку мусульманина в усіх сферах суспільного й особистого життя, а його думки і почуття. Шаріат містить 4 групи приписів: - норми, що фіксують регіону догматику ісламу – те, у що зобов’язаний вірити мусульманин; - норми, що закріплюють основи мусульманської моралі та етики; - норми, що регламентують стосунки віруючих з Аллахом; - правила поведінки між мусульманинами та з не мусульманами. Г). Мусульманським правом у вузькому