- •1. Предмет і методологія теорії держави і права
- •2. Функції теорії держави і права.
- •3. Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права.
- •4. Значення вивчення тдп для підготовки фахівців права.
- •5. Основні теорії походження держави і права
- •6. Загальні закономірності виникнення держави і права
- •8. Ознаки держави, що відрізняють її від організації первісного суспільства
- •9. Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісної общини
- •11. Право і держава: аспекти співвідношення.
- •13. Шляхи виникнення держави (східний, західний).
- •14. Поняття та класифікація функцій держави.
- •15. Внутрішні функції держави: поняття та зміст.
- •16. Зовнішні функції держави: поняття та зміст.
- •17. Форми і методи здійснення функцій держави.
- •18. Політична і державна влада: поняття та аспекти співвідношення.
- •19. Політична система суспільства: поняття, структура, функції.
- •20. Місце і роль держави в політичній системі.
- •21. Поняття та елементи форми держави.
- •22. Поняття та види форми правління.
- •23. Поняття та види форми державного устрою.
- •24. Поняття та види державно-правового режиму.
- •25. Механізм держави: поняття, ознаки та принципи функціонування.
- •26. Поняття та структура державного апарату.
- •27. Принципи організації та функціонування апарату держави.
- •28. Поняття та ознаки органів держави.
- •29. Види органів держави.
- •30. Основні напрямки удосконалення державного апарату України.
- •31. Основні положення концепції правової держави.
- •32. Громадянське суспільство: поняття, ознаки, структура.
- •33. Основні ідеї марксистського вчення про державу.
- •34. Доктрина держави загального добробуту.
- •35. Основні положення теорії плюралістичної демократії.
- •36. Теорія еліт та елітарної демократії.
- •37. Поняття та види державної дисципліни.
- •38. Сучасні концепції право розуміння.
- •39. Поняття та ознаки права у його нормативному розумінні.
- •40. Принципи права, їх види та характеристика.
- •41. Поняття та види функцій права.
- •42. Аксіологічне праворозуміння.
- •43. Правоутворення: поняття та етапи.
- •44. Поняття і види форм (джерел) права.
- •45. Поняття, ознаки та види соціальних норм.
- •46. Поняття та ознаки норми права.
- •47. Структура норми права.
- •48. Види норм права.
- •49. Норма права і стаття нормативно-правового акта.
- •50. Співвідношення норм права та норм моралі.
- •51. Право, економіка, політика: взаємозв’язок і взаємодія.
- •52. Поняття, ознаки та структура системи права.
- •53. Характеристика елементів системи права.
- •54. Поняття, ознаки та структура системи законодавства.
- •55. Співвідношення системи права та системи законодавства.
- •56. Правотворчість: поняття, функції, принципи.
- •57. Стадії правотворчого процесу.
- •58. Поняття та ознаки нормативно-правового акта. Види нпа.
- •1. За юридичною силою
- •59. Поняття, ознаки та види законів.
- •60. Підзаконні нормативно-правові акти.
- •61. Дія нормативно-правових актів у часі.
- •62. Дія нормативно-правових актів у просторі та по колу осіб.
- •3.3 Дія нормативно-правових актів за колом осіб
- •63. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види.
- •64. Поняття систематизації нпа.
- •65. Види (форми) систематизації нпа.
- •66. Поняття та класифікація юридичних колізій. Колізії в законодавстві.
- •67. Способи зменшення колізій в законодавстві.
- •68. Поняття та ознаки правовідносин.
- •69. Види правовідносин.
- •70. Суб’єкти правовідносин, їх види. Правосуб’єктність.
- •71. Поняття і види об’єктів правовідносин.
- •72. Суб’єктивні права та юридичні обов’язки суб’єктів права, їх структура.
- •73. Поняття та класифікація юридичних фактів.
- •74. Правова поведінка: поняття, ознаки.
- •75. Види правової поведінки.
- •76. Правомірна поведінка: поняття та ознаки.
- •77. Види правомірної поведінки.
- •78. Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •79. Причини правопорушень та шляхи їх подолання в Україні.
- •80. Юридичний склад правопорушення.
- •81. Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •82. Підстави притягнення до юридичної відповідальності.
- •83. Звільнення від юридичної відповідальності та обставини, що її виключають.
- •84. Види юридичної відповідальності.
- •85. Цілі, функції та принципи юридичної відповідальності.
- •86. Поняття і форми реалізації права.
- •87. Застосування норм права, як особлива форма їх реалізації.
- •88. Стадії застосування норм права.
- •89. Основні вимоги щодо правильного застосування норм права.
- •90. Поняття та види правозастосовчих актів.
- •91. Прогалини в законодавстві і шляхи їх усунення.
- •92. Правові обмеження, стимули та заохочення.
- •93. Поняття тлумачення норм права.
- •94. Способи тлумачення норм права.
- •95. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права.
- •96. Тлумачення норм права за обсягом.
- •97. Акти тлумачення норм права, їх види.
- •98. Законність: поняття, принципи та вимоги законності.
- •99. Гарантії законності: поняття та види.
- •100. Правопорядок: поняття, ознаки, принципи, зміст, структура.
- •101. Поняття, структура та види правосвідомості.
- •102. Правова культура: поняття та характеристика структурних елементів.
- •103. Правове виховання: поняття, ознаки, система, форми.
- •104. Правове регулювання та правовий вплив.
- •105. Предмет, спосіб, метод та тип правового регулювання.
- •106. Поняття механізму правового регулювання та його структура.
- •107. Стадії правового регулювання.
- •108. Поняття та елементи правового статусу особи.
- •109. Поняття, елементи та критерії класифікації правових систем.
- •110. Романо-германська правова сім’я.
- •111. Англо-американська правова сім’я.
- •112. Сім’я мусульманського права.
60. Підзаконні нормативно-правові акти.
Підзаконний нормативно-правовий акт - акт, що видається на основі закону і відповідно до закону. Підзаконні акти володіють меншою юридичною силою, аніж закони. Вони базуються на законах і не можуть суперечити їм. Але слово «підзаконний» означає меншу юридичну обов'язковість цього нормативно-правового акта. Підзаконний акт володіє достатньою юридичною силою. Він посідає важливе місце в усій системі правового регулювання, оскільки забезпечує виконання законів шляхом конкретизованого, деталізованого, нормативного регулювання всього комплексу суспільних відносин. Юридична сила підзаконних актів залежить від органів держави, що приймають цей документ, від їх компетенції, а також характеру і призначення самих актів. Вони повинні відповідати не тільки Конституції і законам, а також і іншим нормативно-правовим актам, що мають більш високу юридичну силу. Наприклад, акти Міністерства освіти Україні повинні відповідати не лише Закону про освіту, але й нормативним документам Президента України, Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України.
61. Дія нормативно-правових актів у часі.
Якщо в нормативно-правовому акті зазначено час його вступу в дію, то с цього моменту він вступає в силу. Так у Законі України «Про захист економічної конкуренції» від 27.02.2001р. зазначено, що він вступає в дію через рік після моменту опублікування, тобто 27.02.2002р. Також нормативно-правові акти можуть вступати в силу одразу з моменту прийняття - наприклад Конституція України вступила в силу з моменту ії прийняття13.
Якщо порядок вступу не оговорюється, то закони вступають в дію за загальним правилом, встановленим законодавством-нормативні акти парламенту Україні починають діяти на всій території після десятиденного терміну їх оприлюднення( повинні бути оприлюдненими протягом п'ятнадцяти днів після підписання і прийняття до виконання президентом України). Закони та інші нормативно-правові акти оприлюднюються в спеціальних виданнях14. Контроль за своєчасністю і правильністю опублікування нормативно-правових актів здійснює Міністерство Юстиції України.
Як можна побачити, термін вступу в силу різних акті різний. І це зрозуміло, бо самі акти, по відношенню до яких встановлюються ці терміни, відріжняються між собою. Логічним є положення, багаторазово перевірене державно-правовою практикою різних країн, у відповідності з якім «початок дії закону може бути навмисно відтягнуто через особливу важливість і складність
Для більш складних і більш важливих нормативно правових актів термін вступу в дію повинен бути більшим, ніж для всіх інших нормативно-правових актів. Це викликано тим, що для ознайомлення та вивчення, а в деяких випадках і для підготовки ті прийняття необхідних мір, які пов'язані з реалізацією правових положень, потребується більше часу та зусиль, ніж це потребується по відношенню до менш складних нормативно-правових актів (наприклад прийняття нового податкового кодексу). Також важливі не тільки терміну вступу в дію нормативно-правових актів, а ще й засіб:
Нормативно - правові акти сучасності починають діяти одночасно по всій території, на яку вони розраховані, але не виключається можливість, у випадку необхідності, поступового введення в дію того чи іншого нормативно-правового акту.
Але при всіх умовах закон вступає в дію не раніше дати опублікування. Тобто нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, але не доведені до відома громадян у порядку, встановленому законом не є чинними. Момент набуття чинності нормативно-правового акту залежить від того, хто є суб'єктом його прийняття (народ, уряд, президент, парламент) і яким є його зміст (присвячений він громадянам чи має графи «секретно»). Наприклад, неопубліковані акти Верховної Ради або Президента України вступають в силу з моменту їх одержання державними органами, тобто оприлюдненням такого акту вважається доведення його до відома установ на
Втрата юридичної сили нормативно-правовим актом відбувається з моменту:
- закінчення терміну, на який він був прийнятий;
- зміни обстав, на який був розрахований;
- скасування нормативно-правового акту;
- прийняття рішення о неконституційності нормативно правового акту.
Дія нормативно-правового акту припиняється у випадках:
- прямої відміни
- з закінченням терміну, на який був прийнятий нормативно-правовий акт
- прийняття нового нормативно-правового акту з тих же питань тими же або вищестоящими органами.
Момент припинення дії нормативно-правового акту є моментом втрати його юридичної сили.
Загалом для законів характерна пряма дія-новий закон поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності, тобто на всі нові факти і на триваючі «старі» (лише з моменту набуття чинності) - він діє лише уперед.
Загальним є правило: закон зворотної сили не має. Вона надає визначеності і стабільності суспільним відносинам, бо громадяни у своїх вчинках орієнтуються на чинні закони. Але таке поняття є.