- •1. Предмет і методологія теорії держави і права
- •2. Функції теорії держави і права.
- •3. Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права.
- •4. Значення вивчення тдп для підготовки фахівців права.
- •5. Основні теорії походження держави і права
- •6. Загальні закономірності виникнення держави і права
- •8. Ознаки держави, що відрізняють її від організації первісного суспільства
- •9. Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісної общини
- •11. Право і держава: аспекти співвідношення.
- •13. Шляхи виникнення держави (східний, західний).
- •14. Поняття та класифікація функцій держави.
- •15. Внутрішні функції держави: поняття та зміст.
- •16. Зовнішні функції держави: поняття та зміст.
- •17. Форми і методи здійснення функцій держави.
- •18. Політична і державна влада: поняття та аспекти співвідношення.
- •19. Політична система суспільства: поняття, структура, функції.
- •20. Місце і роль держави в політичній системі.
- •21. Поняття та елементи форми держави.
- •22. Поняття та види форми правління.
- •23. Поняття та види форми державного устрою.
- •24. Поняття та види державно-правового режиму.
- •25. Механізм держави: поняття, ознаки та принципи функціонування.
- •26. Поняття та структура державного апарату.
- •27. Принципи організації та функціонування апарату держави.
- •28. Поняття та ознаки органів держави.
- •29. Види органів держави.
- •30. Основні напрямки удосконалення державного апарату України.
- •31. Основні положення концепції правової держави.
- •32. Громадянське суспільство: поняття, ознаки, структура.
- •33. Основні ідеї марксистського вчення про державу.
- •34. Доктрина держави загального добробуту.
- •35. Основні положення теорії плюралістичної демократії.
- •36. Теорія еліт та елітарної демократії.
- •37. Поняття та види державної дисципліни.
- •38. Сучасні концепції право розуміння.
- •39. Поняття та ознаки права у його нормативному розумінні.
- •40. Принципи права, їх види та характеристика.
- •41. Поняття та види функцій права.
- •42. Аксіологічне праворозуміння.
- •43. Правоутворення: поняття та етапи.
- •44. Поняття і види форм (джерел) права.
- •45. Поняття, ознаки та види соціальних норм.
- •46. Поняття та ознаки норми права.
- •47. Структура норми права.
- •48. Види норм права.
- •49. Норма права і стаття нормативно-правового акта.
- •50. Співвідношення норм права та норм моралі.
- •51. Право, економіка, політика: взаємозв’язок і взаємодія.
- •52. Поняття, ознаки та структура системи права.
- •53. Характеристика елементів системи права.
- •54. Поняття, ознаки та структура системи законодавства.
- •55. Співвідношення системи права та системи законодавства.
- •56. Правотворчість: поняття, функції, принципи.
- •57. Стадії правотворчого процесу.
- •58. Поняття та ознаки нормативно-правового акта. Види нпа.
- •1. За юридичною силою
- •59. Поняття, ознаки та види законів.
- •60. Підзаконні нормативно-правові акти.
- •61. Дія нормативно-правових актів у часі.
- •62. Дія нормативно-правових актів у просторі та по колу осіб.
- •3.3 Дія нормативно-правових актів за колом осіб
- •63. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види.
- •64. Поняття систематизації нпа.
- •65. Види (форми) систематизації нпа.
- •66. Поняття та класифікація юридичних колізій. Колізії в законодавстві.
- •67. Способи зменшення колізій в законодавстві.
- •68. Поняття та ознаки правовідносин.
- •69. Види правовідносин.
- •70. Суб’єкти правовідносин, їх види. Правосуб’єктність.
- •71. Поняття і види об’єктів правовідносин.
- •72. Суб’єктивні права та юридичні обов’язки суб’єктів права, їх структура.
- •73. Поняття та класифікація юридичних фактів.
- •74. Правова поведінка: поняття, ознаки.
- •75. Види правової поведінки.
- •76. Правомірна поведінка: поняття та ознаки.
- •77. Види правомірної поведінки.
- •78. Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •79. Причини правопорушень та шляхи їх подолання в Україні.
- •80. Юридичний склад правопорушення.
- •81. Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •82. Підстави притягнення до юридичної відповідальності.
- •83. Звільнення від юридичної відповідальності та обставини, що її виключають.
- •84. Види юридичної відповідальності.
- •85. Цілі, функції та принципи юридичної відповідальності.
- •86. Поняття і форми реалізації права.
- •87. Застосування норм права, як особлива форма їх реалізації.
- •88. Стадії застосування норм права.
- •89. Основні вимоги щодо правильного застосування норм права.
- •90. Поняття та види правозастосовчих актів.
- •91. Прогалини в законодавстві і шляхи їх усунення.
- •92. Правові обмеження, стимули та заохочення.
- •93. Поняття тлумачення норм права.
- •94. Способи тлумачення норм права.
- •95. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права.
- •96. Тлумачення норм права за обсягом.
- •97. Акти тлумачення норм права, їх види.
- •98. Законність: поняття, принципи та вимоги законності.
- •99. Гарантії законності: поняття та види.
- •101. Поняття, структура та види правосвідомості.
- •100. Правопорядок: поняття, ознаки, принципи, зміст, структура.
- •102. Правова культура: поняття та характеристика структурних елементів.
- •103. Правове виховання: поняття, ознаки, система, форми.
- •104. Правове регулювання та правовий вплив.
- •105. Предмет, спосіб, метод та тип правового регулювання.
- •106. Поняття механізму правового регулювання та його структура.
- •107. Стадії правового регулювання.
- •108. Поняття та елементи правового статусу особи.
- •109. Поняття, елементи та критерії класифікації правових систем.
- •110. Романо-германська правова сім’я.
- •111. Англо-американська правова сім’я.
- •112. Сім’я мусульманського права.
72. Суб’єктивні права та юридичні обов’язки суб’єктів права, їх структура.
Суб’єкти правовідносини (суб’єкти права) – це учасники правових відносин, які мають взаємні суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Види суб’єктів правовідносин: а) індивіди (фізичні особи): · громадяни; іноземці; біпартиди; апартиди; б) організації та об’єднання: · держ. органи, установи, підприємства, їх посадові особи; · недержавні організації , підприємства , установи та їх посадові особи, рухи, партії, органи громадського самоврядування; в) соціальні спільноти; · держава в цілому; · народ, нація; · населення певних частин території держави; · трудові колективи. Серед суб’єктів цивільно – правових відносин особливе місце посідають юридичні особи.
73. Поняття та класифікація юридичних фактів.
Юридичні факти – це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов’язують виникнення, зміну або припинення правових відносин. Види юридичних фактів: 1). За юридичними наслідками: - правостворюючі, на основі яких суб’єкти набувають певних прав та обов’язків; - правозмінюючі, що тягнуть за собою збільшення або зменшення обсягу певних прав чи обов’язків (службове підвищення); - правоприпиняючі, що ліквідують певні права і обов’язки, носієм яких суб’єкт був до виникнення цих фактів; 2). За складом: - прості, що складаються з 1-го факту, якого досить для настання юридичних наслідків (оплата проїзду у транспорті (досить лише зайти до нього)); - складні, що являть собою певну сукупність окремих фактів, необхідних для настання юридичних наслідків (пенсійні відносини (вік, трудовий стаж, рішення відповідного органу)); 3).За тривалістю у часі: - одноактні, що складаються з одноразового акту їх виявлення (купівля квитка для проїзду); - триваючі (або юридичні стани) – обставини, що існують упродовж певного часу (перебування у шлюбі); 4). Відносно волі суб’єктів: - події – життєві обставини, що виникають незалежно від волі суб’єктів (стихійне лихо...); - діє - життєві обставини виникнення яких залежить від волі суб’єктів (подача заяви про прийом на роботу). Дії бувають: - правомірні, що відповідають приписам норм права; - протиправні, що не відповідають приписам правових норм. Як юридичні факти можуть виступати правові презумпції. Презумпція – це припущення про наявність або відсутність певних фактів, що спираються на зв’язок між фактами, які припускаються, та такими, що існують, і це підтверджується наявним життєвим досвідом. Правова презумпція –це закріплене в законодавстві припущення про наявність або відсутність певних юридичних фактів. Поділяються правові презумпції на: - презумпції, що не можуть бути спростовані; (презумпція недієздатності неповнолітнього) - презумпції, що можуть бути спростовані (презумпція не винуватості).
74. Правова поведінка: поняття, ознаки.
Правова поведінка — це соціальна поведінка особи (дія або бездіяльність) свідомо вольового характеру, яка є врегульова-ною нормами права і спричиняє юридичні наслідки.
Правовій поведінці властиві такі ознаки: 1) має соціальне значення як соціальне корисна (правомірна поведінка) або як соціальне шкідлива (правопорушення), що позначається на стані суспільних відносин у ході соціального розвитку; 2) має зовні виражений характер у вигляді дії або бездіяльнос-ті. Дія безпосередньо впливає на відносини між суб'єктами. Бездіяльність, як правило, є вербальною (словесною), склада-ється із різних висловлень, суджень і оцінок, які виражають вну-трішній стан суб'єкта; 3) має свідомо вольовий характер, тобто припускає усвідом-лення обставин і можливість здійснювати волю: спрямовувати свою поведінку і керувати своїми вчинками; 4) регулюється правовими нормами, що містяться в текстах правових актів, які або прямо описують умови і ознаки право-вих вчинків, або передбачають будь-які заходи моделювання правової поведінки. Це відрізняє правову поведінку від інших типів соціальної поведінки; 5) має властивість спричиняти юридичні наслідки, оскільки пов'язана з: а) реалізацією суб'єктом своїх інтересів (досягнення особистих цілей, задоволення потреб, зазнання певних втрат); б) реакцією держави на результати правової поведінки (стиму-лювання, охорона соціальне корисних дій або вжиття заходів юридичної відповідальності за соціальне шкідливі дії).Види правової поведінки: правомірна | неправомірна (протиправна) — правопорушення | зловживання правом - соціальне корис-на, відповідає нор-мам права | - соціальне шкід-лива, суперечить нормам права | - відповідає нормам права, але є соціаль-но-шкідливою
