1.4 Рівень інтенсивності ведення лісового господарства і виробнича потужність держлісгоспу

Господарська діяльність держлісгоспу спрямована на виконання комплексу лісогосподарських, лісовідновлювальних заходів, раціональне і безперервне лісокористування та відтворення лісових ресурсів.

Показники річного розміру лісокористування і лісовідновлення вказують на недостатню інтенсивність ведення лісового господарства. Технічне і транстпортне забезпечення достатнє. Ступінь забезпечення транспортними засобами становить 80%. Виробничим фондам держлісгосп забезпечений на 85%, житловим – на 75%. Кадрами постійних робітників держлісгосп забезпечений на 75%.

1.5 Потреба в деревині

Деревообробна промисловість представлена Кам’янець-Подільським лісопунктом, деревообробним комбінатом та цехами переробки деревини в лісгоспі.

Ліси розташовані на території районів окремими лісовими масивами, різними по площі і нерівномірно розкиданими по території районів. Лісистість адміністративних районів, в межах яких розміщені ліси лісгоспу складає 14,4%.

Кам’янець-Подільський — крупний вузол шосейних шляхів так, як розміщений на магістралі що сполучає два обласні центри Хмельницький та Чернівці. Загальна довжина автомобільних доріг з твердим покриттям складає 56км або 1,8 км на 1000км площі лісгоспу. На території розташування лісгоспу в різних напрямках проходять дороги районного значення і сітка путівців загальною довжиною 188км або 9,5 на 1000га площі лісгоспу. Всі шляхи транспорту, а також лісові дороги використовуються для вивозу деревини автомобілями із лісових масивів. Спланованих річок на території лісгоспу немає.

Лісове господарство в економіці району має велике значення. Задовольняється потреба в деревині місцевих підприємств, в цехах переробки деревини випускаються товари народного вжитку. Лісові масиви багаті мисливською фауною, культивуються різні види побічних користувань. Особливі функції виконують ліси зеленої зони, що виділені навколо міста Кам’янця-Подільського і інших міст, вздовж шляхів транспорту і по берегах річки Дністер.

1.6 Значення лісового господарства в економіці району і охорони довкілля

Район розташування лісгоспу відноситися до сільськогосподарських районів області по вирощуванню зернових і технічних культур та розвитку тваринництва м’ясо-молочного напрямку.

Значне місце займає легка, машинобудівна, металообробна, промисловість і виробництво будматеріалів. Дві третини об’єму валової продукції займає харчова промисловість.

Висновки

В цілому клімат району розташування держлісгоспу є благоприємним для вирощуваня основних лісоутворюючих порід. Це підтверджується наявністю насаджень високого бонітету.

Тепла довга осінь, вологе і тепле літо, незначне коливання температур, значна кількість опадів, все це сприяє доброму росту і розвитку лісових порід. До кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень відносять піздні весняні та ранні осінні заморозки. Грунти досить сприятливі для вирощування дуба звичайного та деяких інших лісоутворюючих порід даного регіону(граб звич. та ін.).

Продуктивність лісових насаджень

Загальна економічна комплексна продуктивність лісів складається із захисної і деревної продуктивності, продуктивності рекреаційної, продуктивності нелісових земель і лісових акваторій. Комплексна загальна економічна продуктивність лісів базується на раціональному використанні кожної ділянки землі лісового фонду з найбільшою економічною і екологічною віддачею . Кожна категорія і складова загальної продуктивності може бути природною, фактичною і потенційною.

Фактична продуктивність лісостанів визначається запасом деревини на одному гектарі вкритих лісовою рослинністю земель у віці їх стиглості.

З господарських і екологічних позицій лісокористування особливе значення має бонітування лісів. Бонітет – показник продуктивності дерево стану. Чим сприятливіші для деревної породи кліматичні та грунтові умови, тим

більший приріст дерев у висоту, товщину, за об’ємом, тим деревостан продуктивніший, тим вищий його .

У Кам’янець-Подільському Придністров’ї лісові насадження, що ростуть за високими бонітетами (ІІ і вище) займають 83,5% лісовкритої території, частка низькобонітетних насаджень складає 16,5%, це вказує на необхідність реконструкції значних лісових масивів, а саме насаджень сосни звичайної на площі більше 200 га, що означає невідповідність її умовам місцевиростання та грабових насаджень на площі 2500 га, з можливою заміною їх на насадження дуба – головної лісоутворюючої породи., а також реконструкції та належного догляду потребують насадження дуба звичайного на площі 674,5 га.

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель Кам’янець-Подільського

держлісгоспу за класами бонітету, га

Переважаюча порода	Класи бонітету
	Іб і вище	Іа	І	ІІ	III	IV	V	Vа	Vб	Разом
Хвойні
Сосна веймутова			0,5							0,5
Сосна кримська	8,0	8,2	60.3	118,4	77,4	19,0				291,3
Сосна звичайна	82,4	364,8	261.5	161,6	182,4	29,5	4,7			1086,9
Ялина європейська	179,7	475,0	199.3	11,6	14,7	2,6	1,2			884,1
Модрина європейська	22,5	20,7	15.8	5,2						64,2
Модрина сибірська			3.2	1.9						5.1
Разом	292,6	868,7	540.6	298.7	274.5	51.1	5.9			2332.1
Твердолистяні
Дуб червоний	15.5	15.9	16.1	9.8		0.4	8.8			66.5
Дуб звичайний	28.3	1246.8	7385.2	5324.4	649.3	16.0	9.5			14659.5
Бук європейський	7.3	17.1	6.2							30.6
Граб звичайний		0.4	85.5	1657.3	2087.8	385.0	9.4			4225.4
Ясен зелений		0.5								0.5
Ясен звичайний	2.0	47.0	193.0	171.5	36.2	5.1				454.8
Клен гостролистий		0.3	3.2		2.4					5.9
Клен польовий			1.8	3.0	2.0	1.8				8.6
Клен-явір			9.4	0.7	12.0					22.1
Клен ясенелистий			2.4	0.6	1.9					4.9
Берест					0.3					0.3
Акація біла	9.7	17.3	102.9	53.9	97.4	31.1				312.3
Разом	62.8	1345.3	7805.7	7221.2	2889.3	439.4	27.7			19791.4
М’яколистяні
Береза повисла	50.7	129.2	268.8	51.0	4.9					504.6
Осика	10.6	6.5		21.8		1.0				39.9
Вільха чорна					1.3					1.3
Липа дрібнолиста	3.2	20.5	4.3	4.5	7.9					40.4
Тополя канадська				2.6	4.5	6.1	0.5			13.7
Тополя пірамідальна			0.8	1.0						1.8
Тополя чорна			4.0				0.1			4.1
Верба біла			1.4	2.4	0.4	13.6	12.1			29.9
Верба ламка					1.1					1.1
Разом	64.5	156.2	279.3	83.3	20.1	20.7	12.7			636.8
Інші листяні
Абрикос звичайний						4.4				4.4
Бархат амурський	0.2	1.7		2.6		0.1				4.6
Горіх грецький			2.1	2.1	11.4	2.4				18.0
Слива домашня						2.7				2.7
Яблуня лісова					0.4					0.4
Верба прутовидна			6.1			0.4				6.5
Свидина кров’яна						0.8				0.8
Кизил							0.3			0.3
Маслинка вузьколиста						1.1				1.1
Обліпиха крушиновидна				0.7	0.4					1.1
Разом	0.2	1.7	8.2	5.4	12.2	7.5	0.3			35.5
Всього	420.1	2371.9	8633.8	7608.6	3196.1	518.7	46.6			22795.8
%	1.8	10.4	37.9	33.4	14.0	2.3	0.2			100.0

Бонітет відображає не тільки фактичну, а й можливу потенційну продуктивність насаджень тієї чи іншої деревної породи в конкретних типах умов місцевиростання і типах лісу.

Однією із характеристик продуктивності лісових насаджень є їх повнота. Чим повнотніший деревостан, тим він продуктивніший. Повнота деревостану це щільність розміщення дерев, яка виражена у відносних величинах, що характеризує міру використання ними зайнятого простору.

Аналіз розподілу вкритих лісовою рослинністю земель за повнотами на території Кам’янець-Подільського Придністров’я, встановлено, що більшість лісових насаджень - середньоповнотні ліси, що ростуть на площі 18660,7 га (81,8% від загальної лісовкритої території), хвойні середньоповнотні насадження (сосна звичайна, ялина європейська), поширені на площі майже 2000 га. Середньоповнотні насадження дуба займають площу 11898,0 га, граб поширений на площі 3709,0 га. Високоповнотні ліси ростуть на площі більше 2569,5 га (11.3% лісовкритих земель) – хвойні породи поширені на - 211,2 га, а серед твердолистяних порід дерев - (дуб звичайний та граб) займають 2140,0 га лісовкритих земель. Низькоповнотні деревостани займають 6,9% лісовкритих земель лісового господарства (табл. 14) [21]. Низькоповнотні насадження хвойних порід (ялина, сосна звичайна) займають 196,4 га, твердолистяні низькоповнотні насадження виявлені на 1306,3 га, серед яких дуб звичайний поширений на площі 962,0 га, а граб звичайний на площі 127,4 га.

М’яколистяні породи дерев, що ростуть на площі майже 600 га – відносяться до середньоповнотних (береза повисла, осика, липа

Аналіз розподілу покритих лісом земель за повнотами й бонітетами дає можливість практично розв’язати найважливішу проблему – проблему підвищення продуктивності та якості лісів.

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель Кам’янець-Подільського

держлісгоспу за повнотами, га

	Повнота
Переважаюча порода	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0	Разом
Хвойні
Сосна веймутова			0,5						0,5
Сосна кримська	0,3			8,9	72,1	131,5	70,5		283,3
Сосна звичайна	1,0		1,7	61,5	299,8	618,0	101,1	3,8	1086,9
Ялина європейська		6,3	22,0	92,0	515,3	225,9	15,9	6,7	884,1
Модрина європейська				2,2	29,7	19,1	13,2		64,2
Модрина сибірська					1,9	3,2			5,1
Разом	1,3	6,3	24,2	164,6	918,8	997,7	200,7	10,5	2321,1
Твердолистяні
Дуб червоний				5,9	25,5	31,5	3,5	0,1	66,5
Дуб звичайний		2,6	29,1	962,0	5971,3	5926,7	1608,2	159,6	14659,5
Бук європейський					15,1	15,5			30,6
Граб звичайний		0,1	17,4	127,4	1703,8	2006,0	362,7	8,0	4225,4
Ясен зелений					0,5
Ясен звичайний		2,4	6,1	35,8	142,8	188,7	79,0		454,8
Клен гостролистий					4,8	1,1			5,9
Клен польовий		0,4	0,6	0,2	4,4	3,0			8,6
Клен-явір				12,0	9,4	0,7			22,1
Клен ясенелистий			1,9		1,2	1,8			4,9
Берест			0,3					312,3	0,3
Акація біла	0,4	9,1	12,4	80,2	143,1	51,6	15,6
Разом	0,4	14,6	67,8	1223,5	8023,9	8226,6	2069,0	167,7	19791,4
М’яколистяні
Береза повисла				15,6	83,8	303,2	102,2		504,8
Осика			1,0		6,0	20.1	9.2	3,6	39,9
Вільха чорна				1.3					1,3
Липа дрібнолиста				10.2	17.5	12.7			40.4
Тополя канадська	0.5	0.6		4.9	5.6	2.1			13.7
Тополя пірамідальна				1.0	0.4	0.4			1.8
Тополя чорна			0.1		4.0				4.1
Верба біла	1,1	2,3	1,4	6,1	3.2	10.0	5.8		29.9
Верба ламка					1.1				1.1
Разом	1.6	2.9	2.5	39.1	121.6	348.5	117.2	3.6	636.8
Інші листяні
Абрикос звичайний					4.4				4.4
Бархат амурський			0.9	0.3	3.1	0.3			4.6
Горіх грецький		7.5		4.2	4.0	2.3			18.0
Слива домашня					2.7				2.7
Яблуня лісова			0.4						0.4
Верба прутовидна						6.1		0.4	6.5
Свидина кров’яна				0,8					0,8
Кизил				0,3					0,3
Маслинка вузьколиста				1,1					1,1
Обліпиха крушиновидна						0,7	0,4		1,1
Разом		7,5	1,3	6,7	14,2	9,4	0,4	0,4	35,5
Всього	3,3	38,8	95,8	1433,9	9078,5	9582,2	2387,3	182,2	22795,9
%		0,2	0,4	6,9	39,9	41,9	10,5	0,8	100,0

Одним із найважливіших показників продуктивності лісових насаджень є запас пристигаючих, стиглих і перестійних лісостанів на 1 га в розрізі основних лісоформуючих порід.

Стан лісового господарства характеризується запасом деревостанів та можливістю здійснювати раціонально господарську діяльність і забезпечувати промисловість, сільське господарство лісовою сировиною. Загальний запас деревостанів розкриває головне спрямування лісового господарства на вирощування цінної деревостанів дуба високостовбурного запас якого складає 46,94 тис. м3, у групі стиглих та перестиглих насаджень. Найбільший запас дуба - у групі середньовікових насаджень – 2210,93 тис. м3. Граб звичайний – меньш цінна порода, що має господарське значення в лісовому господарстві даного району дослідження. Найбільший запас деревостанів спостерігаємо в групі віку стиглих і перестиглих насаджень – 890,14 тис. м3, в розрізі груп віку спостерігаємо зменшення запасу деревостанів граба. Запас деревостанів ясена в групі віку стиглих та перестиглих насаджень складає 60,47 тис. м3.

Загальний запас деревостанів Кам’янець-Подільського держлісгоспу,

тис. м3

Переважаюча порода	Всього	В тому числі за групами віку						Загальна середня зміна запасу, тис. м3
		Молодняки		Середньо-вікові	Присти-гаючі	Стиглі і перестиглі
		І класу	ІІ класу
						Усього	В т. ч. перестиглі
Хвойні
Сосна	208,28	19,26	96.25	87.82	2.74	2.21		6.60
Ялина	210,32	4,24	146.23	54.20	5.21	0.44		5.72
Модрина	12,74	0,02	7.24	4.77		0.71		0.34
Разом хвойних	431,34	23,52	249.72	146.79	7.95	3.36		12.66
Твердолистяні
Дуб високостовбурний	2895,98	41,77	387.61	2210.93	208.73	46.94	10.37	54.09
Дуб низькостовбурний	69,21	0,14	0.18	7.14	25.80	35.95	6.48	0.82
Бук	7,95		1.49	6.24	0.22			0.14
Граб	1037,01	0.01	0.38	69.84	76.64	890.14	372.57
Ясен	107,3	1.04	5.68	22.46	17.38	60.47		1.72
Клен	3,87	0.29	1.73	0.96	0.41	0.48		0.09
Акація	34,25	0.04	0.25	4.67	0.61	28.68	24.45	0.91
Разом твердолистяних	4155,30	43.29	397.32	2322.24	329.79	1062.66	413.87	71.50
М’яколистяні
Береза	122,31	0.51	0.75	22.47	33.85	64.73	18.17	2.09
Осика	7.24	0.02	0.74	0.18	4.35	1.95		0.23
Вільха	0.24					0.24
Липа	5.36	0.05	0.07	5.24				0.15
Тополя	3.53	0.03		0.14		3.36	2.23	0.11
Верба деревовид.	4.54		0.02	1.67		2.85	1.33	0.14
Разом м’яколистяних	143.22	0.61	1.58	29.70	38.20	73.13	21.73	2.72
Інші деревні породи	2.29		0.04	1.35		0.90		0.04
Всього	4732.23	67.42	648.66	2500.09	375.95	1140.11	435.66	86.93

Насадження деревних порід у відповідності до умов місцезростання – запорука раціонального ведення лісового господарства та забезпечення можливості ефективного використання родючості грунту.

Як відомо, продуктивність лісостанів залежить від лісоформуючої деревної породи і типу лісу, в якому вони зростають. Чим сприятливіші кліматичні й едафічні умови, тим у більшій мірі вони відповідають біологічним і екологічним властивостям конкретних лісоформуючих порід, їх вимогливості до умов середовища, тим вища продуктивність лісостанів. Високопродуктивні і високоякісні ліси відповідають економічним, екологічним і соціальним вимогам: вони накопичують більше деревини і біомаси, найкраще виконують природоохоронні функції, найбільше поглинають вуглекислого газу і виділяють в атмосферу кисню. Тому “підвищення продуктивності та якості лісів України – найважливіша лісівнича проблема ХХІ століття” Її вирішення залежить від чіткої організації лісового господарства в кожному лісовому підприємстві, кожній природній зоні з урахуванням довгострокового розвитку лісової галузі в перспективі, а також природних і економічних умов. При вирішенні проблеми підвищення продуктивності лісів необхідно і достатньо наочно виділити з загального обліку лісового фонду низькобонітетні та низькоповнотні лісостани, обґрунтувати заходи їх перетворення і здійснити вибрані заходи.

Отже, продуктивність лісу – це показник, що поєднує природну родючість та працю людини, яка полягає в проведенні лісовідновлюваних робіт, робіт по догляду за лісовими насадженнями та раціональному веденні лісового господарства.

Заходи по покращенню продуктивності лісів у Камянець-Подільському лісгоспі.

Характерною рисою лісового господарства, як і землеробства, є тісне переплетіння суспільних і економічних сторін виробництва з природно-географічними умовами. При вирішенні питання про доцільність і ефективність лісогосподарських робіт, їх об’єм і методи необхідно враховувати як економічну, так і лісотипологічну основу лісогосподарської діяльності .

Грабова діброва – основний тип лісу, що отримав поширення на території Кам’янець-Подільського Придністров’я.

Грабові діброви мають господарське значення в економіці України. Цінна деревина дуба, ясена, клена, граба та інших порід, широко використовується в багатьох галузях промисловості та сільському господарстві. Тому необхідно здійснювати раціональне ведення лісового господарства з метою підвищення продуктивності лісів в грабових дібровах.

Одним із принципів лісівничих заходів при господарюванні в лісах дібров при проведенні суцільних рубок – це правильний вибір їх показників. Від них залежить подальше лісовідновлення, збереження водоохоронно-захисних, естетичних та інших корисних функцій лісу, ефективність лісозаготівельних робіт та ін.

Для насаджень грабових дібров (ліси 2 групи) основним способом головних рубок прийнятий суцільно-лісосічний, його лісівницькі та організаційні показники.

Переважають штучне або змішане (комбіноване) відновлення вирубок з використанням численного підросту супутніх порід як насіннєвого, так і поросльового походження. Тому при проектуванні лісівницьких показників суцільних рубок необхідно виходити з того, щоб вони найкраще сприяли як штучному відновленню, так і використанню високої природної відновлюваної спроможності лісових насаджень.

Багаторічні дослідження з питань відновлення грабових дібров показують, що для найбільш поширених типів лісу можна встановити такі способи відновлення суцільних вирубок:

а) в сухих грабових дібровах штучне відновлення з використанням природного в основному порослевого відновлення листяних порід;

б) в свіжих і вологих грабових дібровах - змішане, або комбіноване відновлення головних порід частковими культурами з використанням численного природного насіннєвого і паросльового підросту супутніх порід

Відновлення лісів та лісорозведення.

Лісовідновлення проводиться на всіх зрубах суцільного рубання лісу. Проводиться як шляхом створення лісових культур так і залишенням ділянок під природнє поновлення ціних господарських порід.Під природнє поновлення проектуються ділянки з успішним поновленням основних лісоутворюючих порід /береза повисла,

ясен звичайний,дуб звичайний/. Термін відновлювального періоду для ділянок з природнім поновленням прийнятий в середньому 5 років.в середньому щорічно залишаємо до 15-20 га

Лісові культури створюються шляхом посіву та посадки. В умовах лісгоспу основна лісоутворююча переважаюча порода -дуб звичайний , враховуючи достатнє поновлення супутніх порід створються часткові лісові культури з кількістю на 1 га-1,8-2,4 тисяч штук. Закультивування зрубів проводиться вчасно.Попередній обробіток грунту на свіжих зрубах не проводиться. На попередніх -шляхом прокладання смуг КЛБ 1,7.

Об”єм лісовідновлення за останні 10 років складає 1417 га в тому числі лісокультури -1307 га (92%), природнє поновленнчя 110 га -8%. За період з 2005 по 2010 рік проведено лісорозведення на площі 570 га на непридатних сільгоспугіддях прийнятих до складу держлісфонду. У 2010 році проведено лісовідновлення та лісорозведення на площі 175 га з них : 76 га площ створенням лісових культур ,залишено під природнє поновлення 14 га лісовік, 85 га створено захисних насаджень на землях непридатних у сільгоспвикористанні. Для забеспечення лісовідновлення та лісорозведення на підприємстві вирощується в розсадниках ,/яких є в наявності в кількості 5 шт,загальною плпщею 56 га/, посадковий матеріал основних лісоутворюючих порід. У 2010 році вирощено 950 тисяч штук сіянців , з них дуба звичайного - 750 тисяч. Вирощування зосереджено на базисному розсаднику Маківського лісництва.Заготівля лісового насіння переважаючих порід проводиться як на об”єктах лісонасінневої бази так і в насадженнях парках ,алеях. Щорічний об”єм заготівлі складає в середньому 7000 кг, в тому числі дуба звичайного 5000 кг, що дозволяє

забеспечити потребу підприємства.

Інтенсивність рубок догляду рекомендована в один прийом для насаджень із зімкнутістю крон – 0,9-1,0. При меньшій зімкнутості прорідження відповідно зменшується для того, щоб зімкнутість намету не була знижена нижче межі вказаної в графі – критична повнота після рубки.

При проведенні рубок догляду необхідно дотримуватись таких міркувань:

2. освітлення необхідно проводити не лише в коридорах і кулісах, але й рівномірно в рядах культур дуба;

3. інтенсивність рубки може досягати 30-70%, від кількості стовбурів;

4. при прочищенні необхідно притримуватись рівномірного розриву між кронами дуба, що дорівнює половині ширини середньої крони з інтенсивністю до 40-60% від кількості стовбурів;

5. необхідно виділяти дерева “майбутнього”, і всі подальші рубки здійснювати з врахуванням співставлення росту і розвитку цих дерев;

6. при проріджуванні вирубуються дерева різних порід із площі усього намету, але переважно з верхнього - (25-30% запасу);

7. при прохідних рубках вирубують дерева, що мають кращий із усіх ярусів, але переважно з верхнього – (20-30% запасу);

8. закінчують рубки догляду за 10-15 років до головної (лісовідновлювальної) рубки в хвойних і твердолистяних насадженнях, і за 5-10 років в м’яколистяних і твердолистяних поросльових насадженнях;

9. якщо насадження у визначений період не назначаються в головну рубку, то продовжується проведення рубок догляду.

Технологія закультивування свіжих вирубок базується на використанні в основному частково культур дуба полосного типу і використання природного підросту другорядних та супутніх порід для формування змішаних по складу і складних по формі корінних дібров (в типах лісу – груди і сугруди).

З метою підвищення продуктивності і покращення породного складу насаджень в культури необхідно вводити: ясен, явір, липу, бук, клен гостролистий, грушу, черешню, ялину та інші породи дерев.

При відсутності природного відновлення на лісокультурній площі створюються суцільні культури.

Основне завдання при лісовідновлюваних роботах полягає у тому, щоб створювати такі змішані лісонасадження, в яких після зімкнення дерев кронами, утворювалося б лісове середовище. Як домішку, доцільно вводити ті супутні і чагарникові грунтополіпшувачі, плодово-ягідні, горіхоплідні, техно-цінні й медоносні породи, які не є антагоністами дуба, головної лісоутворюючої породи на території Кам’янець-Подільського Придністров’я.

Важливе значення надається застосуванню раціональних, перевірених практикою схем змішування деревних порід. Так, необхідно застосовувати такі схеми змішування і розміщування, які б сприяли утворенню головною породою деревостану повноти не менше 0,8-0,9.

Для підвищення продуктивності деревостанів у типах місцезростання С2 та D2 рекомендується вводити насадження горіха чорного.

У чистих дубняках віком понад 30-40 років, в типах лісорослинних умов місцезростання D2, доцільно сіяти листяні деревні і чагарникові породи.

Так, для підвищеня продуктивності і якості лісів, у лісовому господарстві рекомендується передбачити проведення комплексу заходів з поліпшення породного складу деревостанів, лісонасіннєвої і лісорозсадницької справи, здійснення заходів, що впливають на покращення умов росту лісонасаджень. А також раціональне використання всіх земель державного лісового фонду. Проводити захист лісу від шкідників, хвороб та лісових пожеж .

В И С Н О В К И

Ліс – це природна кладова. Тисячоліття людство розглядало його, як невичерпний лісовий океан, як резерв земель, джерело будівельної деревини. Ліси – це необхідна умова життя людей на планеті.

Тому сьогодні, у вік науково-технічної революції та екологічної кризи ліси набувають особливого значення як соціальний, рекреаційний, захисний і екологічний чинник.

Україна належить до лісодефіцитних країн, тому головним завданням у державі є раціональне господарювання в лісах та лісовідновлення, яке повинно здійснюватись на науковій основі – на основі фундаментального екологічного вчення про типи лісу.

Проведений за даними таксаційний описів аналіз лісових насаджень Кам’янець-Подільського Придністров’я в межах Кам’янець-Подільського держлісгоспу та врозрізі лісництв дозволяє зробити наступні висновки:

1. На території Кам’янець-Подільського Придністров’я ліси, господарем яких є Кам’янець-Подільський держлісгосп, поширені окремими лісовими масивами (урочищами). Лісистість складає 7,4% території району дослідження, тому основним завданням є раціональне ведення лісового господарства, лісовідновлення, на основі лісової типології та збільшення лісистості, за рахунок заліснення непридатних для сільського господарства земель.

2. Ліси, що виконують природоохоронні функції займають площу 17685 га (69,5% від загальної площі держлісгоспу). Це ліси І групи, що потрапили в зону Подільського національного природного парку “Товтри”.

3. На території Кам’янець-Подільського Придністров’я найпоширенішими типами умов місцезростання є груди (D), які представлені сухими грудами (D1), що займають площу 4,4% території держлісгоспу, свіжими грудами (D2), що поширені майже на всій території і займають понад 86%, вологими грудами (D3), що поширений на площі 1%. Також отримали поширення сухі сугруди (С1), що зустрічаються на площі 3,5%, свіжі сугруди (С2) займають 4% від загальної площі господарства, сирі субори (С3) поширені на незначній території – 0,1%. Незначне поширення (зрідка) отримали субори сухі та свіжі (В1, В2).

4. Майже на усій території, переважаючим типом лісу є свіжа грабова діброва (D2ГД), у Староушицькому лісництві поширеними типами лісу є суха судіброва еродована (С1ДЕ) та свіжа грабова судіброва (С2ГД).

5. Типам лісу, що сформувались на території Придністров’я характерні один чи декілька типів лісостанів. Соснові типи лісостанів поширені у таких типах лісу – сухий дубово-сосновий субір (В1ДС), сухий дубовий субір еродований (В1ДЕ), свіжий дубово-сосновий субір (В2ДС), суха судіброва еродована (С1ДЕ), свіжий грабово-дубово-сосновий суг рудок (С2ГДС), свіжа грабова судіброва (С2ГД), суха грабова діброва (D1ГД) та у свіжій грабовій діброві (D2ГД). Ялинові типи лісостанів поширені в таких типах лісу: волога грабова судіброва (С3ГД), у свіжій грабовій діброві (D2ГД) та вологій грабовій діброві (D3ГД). Дубовий тип лісостану поширений у свіжій грабовій судіброві (С2ГД), сухій грабовій діброві (D1ГД), у вологій грабовій діброві (D3ГД)і найбільше – у свіжій грабовій діброві (D2ГД). Грабові лісостани отримали поширення в таких типах лісу: свіжа грабова судіброва (С2ГД), волога грабова судіброва (С3ГД), суха грабова діброва(D1ГД), свіжа грабова діброва (D2ГД) та на незначній площі вологої грабової діброви (D3ГД).

6. В межах держлісгоспу росте 16 деревних порід, серед яких основне лісоформуюче значення належить твердолистяним породам дерев, які вкривають майже всю площу лісового господарства (86,9%). Серед порід цієї групи найбільше поширення мають дуб звичайний та граб звичайний, незначне поширення мають ясен звичайний та акація. Хвойні породи дерев поширені на площі, що становить (10%) від лісовкритої території. Отримали поширення такі хвойні, як сосна та ялина європейська.

7. У віковій структурі деревостанів переважають середньовікові насадження (45,9%), молодняки займають (27,8%) від лісовкритої території, стиглі та перестиглі насадження складають (20,4%) лісового господарства, що свідчить про більш-менш пропорційне формування лісових насаджень та проведення господарської і лісовідновлювальної діяльності.

8. Лісові насадження району дослідження мають значний відсоток насаджень ІІІ і нижче класів бонітету (16,5%). Отже, ці насадження на нашу думку потребують реконструкції.

9. В розрізі повнот майже 7% лісових насаджень є низькоповнотними, частка високоповнотних лісових насаджень складає 12,2%.

10. Отримані результати дослідження продуктивності лісових насаджень в розрізі типів лісу можуть бути використані для раціоналізації лісогосподарської діяльності.

11. У Кам’янець-Подільському лісгоспі існують достатні природні та економічні умови для здійснення збалансованого та пропорційного розвитку лісового господарства.