
- •3.1.2. Закономірності географічного розповсюдження ґрунтів
- •3.1.3. Грунтово–географічне районування України
- •3.1.4. Земельні ресурси світу
- •Контрольні питання
- •3.2 Грунти українського полісся
- •3.2.1. Умови ґрунтоутворення
- •3.2.2. Генезис ґрунтів Полісся
- •3.2.3. Основні типи ґрунтів Полісся. Дерново-підзолисті грунти
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості дерново-підзолистих ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості дерново-підзолистих ґрунтів
- •3.2.4. Дернові ґрунти (Phaozems)
- •Класифікація дернових ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості дернових ґрунтів
- •3.2.5. Алювіальні ґрунти (Fluvisols)
- •3.2.6. Болотні ґрунти (Histosols)
- •Походження та екологічна роль боліт
- •Генезис болотних ґрунтів
- •Класифікація болотних ґрунтів
- •Властивості і використання болотних ґрунтів
- •Контрольні питання
- •3.3. Ґрунти лісостепу
- •3.3.1. Умови ґрунтоутворення
- •3.3.2. Генезис ґрунтів Лісостепу
- •3.3.3. Сірі лісові ґрунти та їх класифікація
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і особливості сірих лісових ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості сірих лісових ґрунтів
- •3.3.4. Опідзолені ґрунти (Alfisols Haplic)
- •Класифікація опідзолених ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і хімічні властивості опідзолених ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості опідзолених ґрунтів
- •3.3.5. Склад і властивості реградованих ґрунтів
- •3.3.6. Чорноземи Лісостепу та їх класифікація (Chernozems Haplic)
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості чорноземів
- •Лучно-чорноземні ґрунти
- •Класифікація лучно-черноземних ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості лучно-чорноземних ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості чорноземів Лісостепу
- •Контрольні питання
- •3.4. Ґрунти степу
- •Умови ґрунтотворення
- •Генезис ґрунтів Степу
- •Основні типи ґрунтів Степу, їх діагностика і агровиробнича характеристика
- •3.4.1. Чорноземи Степу та їх класифікація
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості чорноземів Степу
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості чорноземів Степу
- •Контрольні питання
- •3.5. Ґрунти сухого степу
- •Умови ґрунтоутворення
- •Генезис ґрунтів зони Сухого Степу
- •Основні типи ґрунтів зони Сухого Степу, їх діагностика і агровиробнича характеристика
- •3.5.1. Каштанові ґрунти та їх класифікація (Castanozems Haplic)
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості каштанових ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості каштанових ґрунтів
- •Контрольні питання
- •3.6. Засолені ґрунти
- •3.6.1. Визначення і основні поняття
- •3.6.2. Райони поширення засолених ґрунтів в Україні
- •3.6.3. Рослинність засолених ґрунтів
- •3.6.4. Оцінка меліоративного стану ґрунтів за розподілом солей
- •3.6.5. Галогенез у системі породи – підґрунтові води – ґрунти
- •3.6.6. Джерела, походження і шляхи засолення ґрунтів
- •3.6.7. Шляхи утворення соди в ґрунті
- •3.6.8. Склад і властивості солей
- •Міграційна здатність солей
- •3.6.9. Солончаки
- •Класифікація солончаків
- •3.6.10. Вторинне засолення ґрунтів
- •3.6.11. Способи видалення солей з профілю засолених ґрунтів
- •3.6.12. Сучасна концепція меліорації солонцевих ґрунтів*
- •3.6.13. Визначення ступеня солонцюватості ґрунтів і доз гіпсу
- •3.6.14. Методи меліорації солонців і солонцюватих ґрунтів
- •3.6.15. Взаємодія хімічних меліорантів з ґрунтом
- •3.6.16. Солоді
- •Контрольні питання
- •3.7. Ґрунти карпатської гірської області (провінції)
- •3.7.1. Фактори та умови ґрунтоутворення
- •3.7.2. Генезис ґрунтів
- •3.7.3. Буроземно-лучні ґрунти
- •3.7.4. Бурі лісові ґрунти
- •3.7.5. Буроземно-глейово-підзолисті ґрунти
- •Контрольні питання
- •3.8. Ґрунти кримської гірської області
- •3.8.1. Фактори та умови ґрунтоутворення
- •3.8.2. Дерново-карбонатні гірсько-лісостепові ґрунти
- •3.8.3. Сірі гірсько-лісостепові ґрунти
- •3.8.4 Гірсько-лучні чорноземоподібні ґрунти
- •3.8.5. Буроземи (бурі лісові ґрунти)
- •3.8.6 Коричневі ґрунти
- •Контрольні питання
3.8.2. Дерново-карбонатні гірсько-лісостепові ґрунти
Поширені в передгірській лісостеповій зоні. Займають значні площі на схилах внутрішнього і менші ділянки на головному і зовнішньому пасмах гір до висоти 400-450 м над рівнем моря. Утворюються в умовах низькогірної місцевості під степовою трав'яною рослинністю з участю деревної чагарникової на елювії і делювії щільних крейдяно-мергелистих вапняках, вапняках палеогену і продуктах вивітрювання цих порід.
Дані ґрунти мають неглибокий (40-60см) щебенюватий або кам'янистий профіль. Гумусово-акумулятивний горизонт (Нк) містить 2-6% гумусу, має грудкувату або зернисто-грудкувату структуру, вміст СО2 карбонатів досягає 30 %, реакція ґрунтового розчину лужна (рН водний 7,3-8).
На елювіальних вапнякових відкладеннях формуються повнопрофільні ґрунти і змиті їхні види, а на делювії – намиті. Будова профілю: гумусовий горизонт (Нк глибиною 5-25 см) – сірий, щебнюватий, пухкий, суглинковий, грудочкуватий, перехід поступовий; верхній перехідний (Нрк глибиною 15-20 см) – світло-сірий, кам'янистий, ущільнений, суглинковий, грудочкуватий, перехід помітний; нижній перехідний (Рhk глибиною 20-25 см) – освітлений, дуже кам'янистий, переходить в крейдо-мергелистий слабовивітрений вапняк. В ґрунтах з глибиною профілю менше 50 см виділяють один перехідний горизонт. В намитих відмінах формується профіль глибиною 90-120 см.
Дерново-карбонатні гірсько-лісостепові ґрунти:
за глибиною пухкого вивітреного шару (Нк+Нрк) поділяють на: слаборозвинуті – до 25 см, коротко-профільні 25-45, звичайні (модальні) – понад 45 см;
за вмістом гумусу: слабогумусовані <3, малогумусні 3-6%;
за ступенем еродованості: слабозмиті – поширені на пологих схилах (3-5°), гумусовий горизонт змито на половину; середньозмиті – зустрічаються на спадистих (7-12°) схилах, гумусовий горизонт відсутній, сильнокам'янистий; сильнозмиті – зустрічаються на стрімких (до 12-20°) схилах, змиті гумусовий і перехідний горизонти, на поверхні велика кількість уламків вапняку, пересипаного дрібноземом, з глибини 10-15 см тверді слабо вивітрені вапняки;
за ступенем кам'янистості: слабо- кам'янисті – до 10%, середньокам'янисті – 10-30, сильнокам'янисті – понад 30% каменів від повної площі. Намиті відміни формуються на нижніх частинах похилих схилів, днищах понижень між горбами, складеними вапняками. Профіль глибиною 90-120 см, має таку будову: Нк50-60см+Нрк35-40см+Рhк35-40см+Рк.
3.8.3. Сірі гірсько-лісостепові ґрунти
Поширені в зоні гірського лісостепу, займаючи смугу від 350 до 600-900 м над рівнем моря, переважно на схилах південної і південно-західної експозиції та вершинах хребтів. Утворюються дані ґрунти внаслідок спільного впливу деревної, чагарникової і трав'яної рослинності на елювії і делювії вапняків палеогену, глинистих сланцях та продуктах вивітрення цих порід.
Характерними зовнішніми ознаками для сірих гірсько-лісостепових ґрунтів є: сіре або темно-сіре забарвлення гумусово-акумулятивного горизонту, наявність сформованої горіхуватої структури та ілювійованість внаслідок переміщення мулисто-колоїдних часток ґрунту, що фіксується механічним аналізом ґрунту: кількість мулу на глибині 45-65 см на 3-10% більша, ніж у верхньому 0-20 см шарі.
Сірі ґрунти, утворені на вапнякових породах, скипають з глибини 35-55 см, чим відрізняються від дерново-карбонатних гірських ґрунтів. Глибина профілю сірих ґрунтів 60-100 см. За гранулометричним складом вони глинисті або важкосуглинкові, містять від 3 до 5% гумусу, мають слабокислу або близьку до нейтральної реакцію середовища – рН водний 6-7.
На елювіальних відкладеннях формуються повнопрофільні ґрунти і змиті їхні види, а на делювії – намиті. Будова профілю: гумусовий горизонт (Н) глибиною 25-30 см, від сірого до темно-сірого забарвлення, слабоущільнений, глинистий, зернисто-грудочкуватий, перехід поступовий; верхній перехідний (Hp) глибиною 20-25 см, сірий, з буруватим відтінком ущільнений, глинистий, грудочкувато-дрібногоріхуватий, з включеннями щебеня, в нижній частині слабо скипає, перехід поступовий; нижній перехідний (Рhk глибиною 25-35 см), світло-сірий, щільний, глинистий, щебнюватий, інколи з міцелієм карбонатів, перехід до ґрунтоутворюючої породи (Рк) помітній
За ступенем змитості розрізняють: слабозмиті – змито до половини гумусового горизонту; середньозмиті – змитий весь гумусовий горизонт; сильнозмиті – змиті гумусовий і верхній перехідний горизонти. Намиті відміни формуються в пониженнях і нижніх частинах пологих схилів на делювіальних відкладах. Профіль глибиною 100-110 см має наступну будову: Нк30-40см,+Нрк30-35см+Рhк35-40см+Рк-