3.3.3. Сірі лісові ґрунти та їх класифікація

Сірі лісові ґрунти вперше були описані В.В.Докучаєвим в роботі «Русский чорнозем» (1883). В подальшому М.М.Сибірцев (1895) виділив їх як самостійний тип ґрунтів (лісові землі). Роботами К.Д.Глінки, С.О.Захарова, А.А.Завалишина, І.В.Тюрина, В.М.Фридланда Е.М.Іванова та багатьох інших вчених тип сірих лісових ґрунтів було поділено на три підтипи: ясно-сірі, сірі і темно- сірі лісові ґрунти.

Проте в Україні Н.Б.Вернандер, М.І.Полупан, Н.М.Бреус та інші вчені враховуючи характер та інтенсивність протікання процесу опідзолення в лісостеповій зоні вважають за доцільне виділяти два виразно відмінні типи ґрунтів: справжні лісові, власне підзолисті лісостепові (сірі та ясно-сірі лісові) і опідзолені (темно-сірі та чорноземи опідзолені). Класифікація сірих лісових ґрунтів подана в табл. 3.19.

Згідно класифікації виділяють три типи сірих лісових ґрунтів: сірі лісові, сірі лісові поверхнево-оглеєні і сірі лісові оглеєні.

Тип сірих лісових ґрунтів поділяється на 7 підтипів. В західній частині Лісостепу формуються ясно-сірі буруваті, ясно-сірі вологі, сірі буруваті та сірі вологі ґрунти. На Правобережжі і менше на Лівобережжі – ясно-сірі та сірі лісові ґрунти. В гірській області Криму - сірі гірсько-лісостепові ґрунти.

Таблиця 3.19 – Класифікація сірих лісових грунтів

(Інститут ґрунтознавства і агрохімії УААН ім..О.Н.Соколовського, 1988)

Тип	Підтип	Рід	Вид
Сірі лісові	Ясно-сірі буруваті, ясно-сірі вологі, ясно-сірі, сірі буруваті, сірі вологі,сірі, сірі гірські	Модальні, еродовані, вторинно-лучнуваті, реградовані. мочаристі, плантажовані	Модальні, за ступенем еродованості, реградованості, глибиною лучнованості і підстилання
Сірі лісові поверхнево-оглеєні	Ясно-сірі поверхнево- оглеєні, сірі поверхнево- оглеєні	Модальні	За ступеням оглеєння
Сірі лісові оглеєні	Ясно-сірі оглеєні, сірі оглеєні	Модальні, засолені	Модальні за глибиною, ступенем засолення і оглеєння

Розподіл на ясно-сірі та сірі лісові ґрунти здійснюється за морфологічни­ми ознаками. Перші мають гумусо-елювіальний горизонт (НЕ) глибиною до 20 см, за яким чітко виражені елювіальний (Eh) та ілювіальний (І) гори­зонти, і ґрунтотворна порода (Рк). В сірих лісових ґрунтах гумусо-елювіаль­ний горизонт глибший (20-30 см) і відсутній чисто елювіальний горизонт.

Найбільш поширені роди сірих лісових ґрунтів:

• модальні (звичайні) – ознаки і властивості відповідають основним характеристикам підтипу. У найменуванні сірих лісових ґрунтів назва даного роду опускається, еродовані відрізняються від модальних частково або повною відсутністю верхніх генетичних горизонтів внаслідок процесів водноі ерозії;

• намиті – зустрічаються на шлейфах схилів і днищах балок, формуються за рахунок додаткового намиву, гумусово-елювіальний горизонт у порівнянні з модальними ґрунтами більш глибокий, часто шаруватий;

• реградовані (вторинно насичені) відрізняються від модальних родів сірих лісових ґрунтів підвищеною лінією залягання карбонатів. «Закипання» від 10% НС1 спостерігається в ілювіальному (Ік), рідше у наділювіальному (ЕІ/к, НІ/к) горизонті;

• вторинно лучнуваті та лучні - зустрічаються в зонах підтоплення серед сірих лісових ґрунтів. Характеризуються заляганням ґрунтових вод на глибині 3-5 м у лучнуватих і вище 3 м - у лучних. В залежності від часу підтоплення ґрунтотворна порода може бути оглеєна або мергелізована;

• засолені - формуються в умовах близького (2-4 м) рівня мінералізованих ґрунтових вод; зустрічаються серед сірих лісових оглеєних ґрунтів.

Розподіл сірих лісових ґрунтів на види за ступенем еродованості:

• слабозмиті - гумусо-елювіальний горизонт (НЕ) змитий до 1/3 перинної глибини, втрачено до 20% гумусу, на поверхні ріллі вимоїни.

• середньорозмиті - гумусо-елювіальний горизонт (НЕ) змитий більше як на 1/3, втрачено 20-40% гумусу, під час оранки розорюють верхню частину горизонту Ih, орний шар має буруватий відтінок.

• сильно розмиті – змито весь гумусо-елювіальний (НЕ), елювіально- ілювіальний (ЕІ) і частково ілювіальний (І) горизонти; втрачено 40-60% гумусу, орний шар складається переважно з ілювіального горизонту.

За ступенем реградації:

• слабореградовані – ілювіальний горизонт (ІРк) і слабо- ілювійована частина ґрунтотворної породи (Рік) містять певну кількість карбонатів. У порівнянні з горизонтами модальних видів більш розпушені.

• середнореградовані – карбонати містить нижня частина ілювіального горизонту (Ік).

• сильнореградовані – окарбоначена верхня частина ілювіального горизонту (Ihк).

За характером і ступенем оглеєння:

• поверхнево-оглеєні – характеризуються поверхневим оглеєнням усього ґрунтового профілю і верхньої частини безкарбонатної лесової породи. Оглеєння у вигляді вохристих або сизовохристих плям, з наявністю дрібних бобовин. Серед сірих лісових та сірих лісових оглеєних не виділяють.

• ґрунтово-оглеєні – зволоження змішане, але оглеєння обумовлено неглибоким (2-4 м) заляганням підґрунтових вод. Виділяють тільки в сірих лісових оглеєних ґрунтах, які поділяють на глеюваті і глейові.

• глеюваті – оглеєні, перехідні до породи ілювійовані горизонти і порода (IPgl, Pigl, PKgl); оглеєння у вигляді сірих або іржаво-вохристих плям і розводів, поодинокі бобовини чи пунктуації.

• глейові – характеризуються оглеєнням в ілювіальному, перехідних ілювіальних горизонтах і породі (Igl, Ipgl, Pigl, PKgl). Ознаки оглеєння проявляються чіткіше, сизе або зеленкуватосизе забарвлення на бурому фоні, бобовини.

За глибиною і ступенем засолення:

–солончакуваті – з глибини 40-50 см засолені переважно содою. Реакція ґрунтового розчину в горизонті НЕ слабокисла або близька до нейтральної. Виділяють тільки серед сірих лісових оглеєних ґрунтах.

–солончакові – характеризуються засоленням переважно содою всього грунтового профілю, при підсиханні на поверхні утворюються білуваті ви­цвіти солей, іноді кірка, реакція ґрунтового розчину слаболужна. Виділяють тільки серед сірих лісових оглеєних ґрунтах.

Виділяють літологічну серію, тобто ґрунтотворні породи, на яких формуються сірі лісові ґрунти. Переважно це леси та лесовидні суглинки. Проте в їх якості можуть бути алювіальні, водно-льодовикові, червоно-буроглинисті, лесові відкладення, що підстилаються пісками, рінею, глиною, щільними карбонатними породами, вапняками, сланцями та ін.

Виділяють варіанти: цілинні, освоєні, окультурені, зрошувані, дреновані. Поділ на різновидності здійснюється за механічним складом ґрунту: піщані, глинисто-піщані, супіщані, легко-, середньо і важкосуглинкові.