- •3.1.2. Закономірності географічного розповсюдження ґрунтів
- •3.1.3. Грунтово–географічне районування України
- •3.1.4. Земельні ресурси світу
- •Контрольні питання
- •3.2 Грунти українського полісся
- •3.2.1. Умови ґрунтоутворення
- •3.2.2. Генезис ґрунтів Полісся
- •3.2.3. Основні типи ґрунтів Полісся. Дерново-підзолисті грунти
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості дерново-підзолистих ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості дерново-підзолистих ґрунтів
- •3.2.4. Дернові ґрунти (Phaozems)
- •Класифікація дернових ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості дернових ґрунтів
- •3.2.5. Алювіальні ґрунти (Fluvisols)
- •3.2.6. Болотні ґрунти (Histosols)
- •Походження та екологічна роль боліт
- •Генезис болотних ґрунтів
- •Класифікація болотних ґрунтів
- •Властивості і використання болотних ґрунтів
- •Контрольні питання
- •3.3. Ґрунти лісостепу
- •3.3.1. Умови ґрунтоутворення
- •3.3.2. Генезис ґрунтів Лісостепу
- •3.3.3. Сірі лісові ґрунти та їх класифікація
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і особливості сірих лісових ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості сірих лісових ґрунтів
- •3.3.4. Опідзолені ґрунти (Alfisols Haplic)
- •Класифікація опідзолених ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і хімічні властивості опідзолених ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості опідзолених ґрунтів
- •3.3.5. Склад і властивості реградованих ґрунтів
- •3.3.6. Чорноземи Лісостепу та їх класифікація (Chernozems Haplic)
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості чорноземів
- •Лучно-чорноземні ґрунти
- •Класифікація лучно-черноземних ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості лучно-чорноземних ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості чорноземів Лісостепу
- •Контрольні питання
- •3.4. Ґрунти степу
- •Умови ґрунтотворення
- •Генезис ґрунтів Степу
- •Основні типи ґрунтів Степу, їх діагностика і агровиробнича характеристика
- •3.4.1. Чорноземи Степу та їх класифікація
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості чорноземів Степу
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості чорноземів Степу
- •Контрольні питання
- •3.5. Ґрунти сухого степу
- •Умови ґрунтоутворення
- •Генезис ґрунтів зони Сухого Степу
- •Основні типи ґрунтів зони Сухого Степу, їх діагностика і агровиробнича характеристика
- •3.5.1. Каштанові ґрунти та їх класифікація (Castanozems Haplic)
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості каштанових ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості каштанових ґрунтів
- •Контрольні питання
- •3.6. Засолені ґрунти
- •3.6.1. Визначення і основні поняття
- •3.6.2. Райони поширення засолених ґрунтів в Україні
- •3.6.3. Рослинність засолених ґрунтів
- •3.6.4. Оцінка меліоративного стану ґрунтів за розподілом солей
- •3.6.5. Галогенез у системі породи – підґрунтові води – ґрунти
- •3.6.6. Джерела, походження і шляхи засолення ґрунтів
- •3.6.7. Шляхи утворення соди в ґрунті
- •3.6.8. Склад і властивості солей
- •Міграційна здатність солей
- •3.6.9. Солончаки
- •Класифікація солончаків
- •3.6.10. Вторинне засолення ґрунтів
- •3.6.11. Способи видалення солей з профілю засолених ґрунтів
- •3.6.12. Сучасна концепція меліорації солонцевих ґрунтів*
- •3.6.13. Визначення ступеня солонцюватості ґрунтів і доз гіпсу
- •3.6.14. Методи меліорації солонців і солонцюватих ґрунтів
- •3.6.15. Взаємодія хімічних меліорантів з ґрунтом
- •3.6.16. Солоді
- •Контрольні питання
- •3.7. Ґрунти карпатської гірської області (провінції)
- •3.7.1. Фактори та умови ґрунтоутворення
- •3.7.2. Генезис ґрунтів
- •3.7.3. Буроземно-лучні ґрунти
- •3.7.4. Бурі лісові ґрунти
- •3.7.5. Буроземно-глейово-підзолисті ґрунти
- •Контрольні питання
- •3.8. Ґрунти кримської гірської області
- •3.8.1. Фактори та умови ґрунтоутворення
- •3.8.2. Дерново-карбонатні гірсько-лісостепові ґрунти
- •3.8.3. Сірі гірсько-лісостепові ґрунти
- •3.8.4 Гірсько-лучні чорноземоподібні ґрунти
- •3.8.5. Буроземи (бурі лісові ґрунти)
- •3.8.6 Коричневі ґрунти
- •Контрольні питання
3.7.4. Бурі лісові ґрунти
Поширені в зоні низько-, середньо- та високогір'я. В зоні шпилькових (ялинових) лісів високогір'я на висотах 1250-1650 м утворилися темно-бурі лісові ґрунти. Вони містять 8-20% грубого типу («mоrr») гуматно-фульватного гумусу.
В зоні мішаних листяно-шпилькових (буково-ялицево-ялинових) лісів середньогір'я на висотах 600-1250 м розміщені бурі лісові ґрунти. Вміст гумусу в них 4-8% перехідного, типу «moderr» характеру розкладу.
Під мішаними листяними (дубово-грабово-буковими) лісами низькогір’я на висотах 400-600 м поширені ясно-бурі лісові ґрунти. М'якого типу «mull» гумусу вони містять не більше 4%.
У складі мінеральної частини тонко-бурих лісових ґрунтів переважають оксиди заліза, а у ясно-бурих підтипів – Аl2О3, з чим пов'язано і забарвлення цих таксонів у темно-бурі, бурі і світлобурі тони.
Таблиця 3.79 – Класифікація бурих лісових ґрунтів
Підтип |
Род |
Вид |
|
|
Ясно-бурі Бурі Темно-бурі |
Модальні (кислі), карбонатні (насичені), глеєопідзолені, глеє-вилуговані, еродовані, намиті
|
Модальні, за ступенем глеє-опідзолення, глеє-вилуговування, еродованості |
3.7.5. Буроземно-глейово-підзолисті ґрунти
Поширені в зоні передгірних рівнин Передкарпаття і Закарпаття, а також у міжгірних котловинах, у межах висот 125-400 м над рівнем моря. Формуються на делювіальних безкарбонатних лесоподібних суглинках, під мішаними (переважно дубово-буковими) лісами в умовах увалисто-горбистого рельєфу при застойно-промивному водному режимі.
Достатня дренованість високих давніх терас сприяє активному виносу речовин. У той же час до ґрунту, за умов стійкого анаеробіозу з прилеглих гір надходить велика кількість уламкового матеріалу з речовинами, характерними для буроземів. Отже оглеєння і винос речовин (глеєопідзолення) у ґрунтовому профілі відбувається під впливом буроземного процесу ґрунтоутворення.
Морфолого-генетичні відміни ґрунтів, пов'язані з характером міграції речовин і ступенем прояву процесу виносу залежно від форми поверхні та крутості терас, діагностуються за співвідношенням двох верхніх горизонтів. Буроземно глейово-підзолисті ґрунти, маючи будову профілю HE+Eigl+Igl +Ipgl+Pigl, поділяються на глейово-сильно-, середньо- і слабопідзолисті види. Глейово-сильнопідзолисті види займають рівні та увігнуті ділянки терас з ухилами менше 1°. Потужність горизонту НЕ не перевищує Eigl (HE<Eigl). У глейово-середньопідзолистих ґрунтах НЕ=Eigl, а у слабопідзолистих HE>Eigl. Поширені такі ґрунти на терасах з переважно випуклою формою і ухилами 1-3°.
Контрольні питання
Охарактеризуйте фактори та умови ґрунтоутворення Карпатської гірської області.
Класифікація та властивості ґрунтів Карпатської гірської області.
Сільськогосподарське використання та заходи підвищення родючості ґрунтів Карпатської гірської області.
3.8. Ґрунти кримської гірської області