Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЧАСТИНА ІІІ ГЕНЕЗИС (восстановлен).docx
Скачиваний:
25
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4.6 Mб
Скачать

Основні типи ґрунтів Степу, їх діагностика і агровиробнича характеристика

Ґрунти Степу формувались в умовах помірно-теплого клімату, недостатнього зволоження, рівнинного рельєфу, неоднорідного за походженням, геологічною будовою та абсолютними висотами, під різнотравно-типчаково-ковиловою рослинністю на карбонатних ґрунтотворних породах (середньо- і важкосуглинкових лесах і лесовидних суглинках). На схилах балок і горбистих вододілів на денну поверхню виходять різні дочетвертинні відкладення (глини, вапняки, кристалічні породи), які також є ґрунтотворними породами для степових ґрунтів.

На межиріччях за пануючого дерново-гумусово-акумулятивного процесу і карбонатизації профіля формувались чорноземи звичайні і південні, які є зональними ґрунтами степової зони. Менш поширені чорноземи міцелярно- карбонатні.

На понижених елементах рельєфу, долинах річок та балках сформувалися різні види гідроморфних ґрунтів (лучно-чорноземних, лучних, лучно-болотних), серед яких поширені солончакуваті та солонцюваті відміни. На схилах багато еродованих ґрунтів, а на півдні ґрунти зазнають дефляції.

Чорноземи звичайні займають 12251,1 тис. га, а південні 10712,9 тис. га. Решта орних земель зайнята чорноземами на лесових породах, лучно-чорноземними, лучними та ін. ґрунтами. Зустрічаються солонці, солончаки, солоді.

3.4.1. Чорноземи Степу та їх класифікація

Чорноземи звичайні поширені в північній і центральній частинах степової зони України. На півдні вона доходить до північних відрогів Кримських гір. Обабіч оз.Сиваш в степову зону вклинюється зона сухого Степу з каштановими ґрунтами. Тому відокремлюють Кримську провінцію чорноземів південних.

Згідно класифікації (табл. 3.47) виділяють чотири підтипи чорноземів звичайних: модальні (звичайні); міцелярно-карбонатні, солонцюваті,

вторинно поверхнево-солонцюваті і чотири підтипи чорноземів південних: модальні, міцелярно-карбонатні, солонцюваті та вторинно поверхнево -солонцюваті.

Розподіл на роди і види здійснюється як в чорноземах типових. Однак, застосовуючи морфологічні та хімічні методи дослідження, виділяють

Таблиця 3.47 – Класифікація чорноземів Степу (Інститут ґрунтознавства і агрохімії УААН ім.О.Н.Соколовського, 1988)

Підтип

Рід

Вид

Звичайні,

Звичайні міцелярно-карбонатні,

Звичайні солонцюваті, Звичайні вторинно поверхнево солонцюваті, Південні,

Південні міцелярно-карбонатні,

Південні солонцюваті,

Південні вторинно поверхнево- солонцюваті

Модальні, карбонатні еродовані, дефльовані, намиті, плантажовані, вторинно засолені,

вторинно осолонцьовані, вторинно олучнені,

вторинно олучнені

засолені, мочаристі

Модальні, за ступенем еродованості, засолення, солонцьованості,

глибиною гумусованого шару

і вмістом гумусу, глибиною залягання верхнього засоленого горизонта, карбонатів і рівня підґрунтових вод

вторинно засолені, осолонцьовані, олучнені і вторинно олучнені ґрунти. Виділення видів, літологічної серії, варіантів і різновидів здійснюють як і в інших підтипах чорноземів.