- •3.1.2. Закономірності географічного розповсюдження ґрунтів
- •3.1.3. Грунтово–географічне районування України
- •3.1.4. Земельні ресурси світу
- •Контрольні питання
- •3.2 Грунти українського полісся
- •3.2.1. Умови ґрунтоутворення
- •3.2.2. Генезис ґрунтів Полісся
- •3.2.3. Основні типи ґрунтів Полісся. Дерново-підзолисті грунти
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості дерново-підзолистих ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості дерново-підзолистих ґрунтів
- •3.2.4. Дернові ґрунти (Phaozems)
- •Класифікація дернових ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості дернових ґрунтів
- •3.2.5. Алювіальні ґрунти (Fluvisols)
- •3.2.6. Болотні ґрунти (Histosols)
- •Походження та екологічна роль боліт
- •Генезис болотних ґрунтів
- •Класифікація болотних ґрунтів
- •Властивості і використання болотних ґрунтів
- •Контрольні питання
- •3.3. Ґрунти лісостепу
- •3.3.1. Умови ґрунтоутворення
- •3.3.2. Генезис ґрунтів Лісостепу
- •3.3.3. Сірі лісові ґрунти та їх класифікація
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і особливості сірих лісових ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості сірих лісових ґрунтів
- •3.3.4. Опідзолені ґрунти (Alfisols Haplic)
- •Класифікація опідзолених ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і хімічні властивості опідзолених ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості опідзолених ґрунтів
- •3.3.5. Склад і властивості реградованих ґрунтів
- •3.3.6. Чорноземи Лісостепу та їх класифікація (Chernozems Haplic)
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості чорноземів
- •Лучно-чорноземні ґрунти
- •Класифікація лучно-черноземних ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості лучно-чорноземних ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості чорноземів Лісостепу
- •Контрольні питання
- •3.4. Ґрунти степу
- •Умови ґрунтотворення
- •Генезис ґрунтів Степу
- •Основні типи ґрунтів Степу, їх діагностика і агровиробнича характеристика
- •3.4.1. Чорноземи Степу та їх класифікація
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості чорноземів Степу
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості чорноземів Степу
- •Контрольні питання
- •3.5. Ґрунти сухого степу
- •Умови ґрунтоутворення
- •Генезис ґрунтів зони Сухого Степу
- •Основні типи ґрунтів зони Сухого Степу, їх діагностика і агровиробнича характеристика
- •3.5.1. Каштанові ґрунти та їх класифікація (Castanozems Haplic)
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості каштанових ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості каштанових ґрунтів
- •Контрольні питання
- •3.6. Засолені ґрунти
- •3.6.1. Визначення і основні поняття
- •3.6.2. Райони поширення засолених ґрунтів в Україні
- •3.6.3. Рослинність засолених ґрунтів
- •3.6.4. Оцінка меліоративного стану ґрунтів за розподілом солей
- •3.6.5. Галогенез у системі породи – підґрунтові води – ґрунти
- •3.6.6. Джерела, походження і шляхи засолення ґрунтів
- •3.6.7. Шляхи утворення соди в ґрунті
- •3.6.8. Склад і властивості солей
- •Міграційна здатність солей
- •3.6.9. Солончаки
- •Класифікація солончаків
- •3.6.10. Вторинне засолення ґрунтів
- •3.6.11. Способи видалення солей з профілю засолених ґрунтів
- •3.6.12. Сучасна концепція меліорації солонцевих ґрунтів*
- •3.6.13. Визначення ступеня солонцюватості ґрунтів і доз гіпсу
- •3.6.14. Методи меліорації солонців і солонцюватих ґрунтів
- •3.6.15. Взаємодія хімічних меліорантів з ґрунтом
- •3.6.16. Солоді
- •Контрольні питання
- •3.7. Ґрунти карпатської гірської області (провінції)
- •3.7.1. Фактори та умови ґрунтоутворення
- •3.7.2. Генезис ґрунтів
- •3.7.3. Буроземно-лучні ґрунти
- •3.7.4. Бурі лісові ґрунти
- •3.7.5. Буроземно-глейово-підзолисті ґрунти
- •Контрольні питання
- •3.8. Ґрунти кримської гірської області
- •3.8.1. Фактори та умови ґрунтоутворення
- •3.8.2. Дерново-карбонатні гірсько-лісостепові ґрунти
- •3.8.3. Сірі гірсько-лісостепові ґрунти
- •3.8.4 Гірсько-лучні чорноземоподібні ґрунти
- •3.8.5. Буроземи (бурі лісові ґрунти)
- •3.8.6 Коричневі ґрунти
- •Контрольні питання
Будова профілю і морфологічні ознаки
За морфологічними ознаками і будовою профілю лучно-черноземні ґрунти подібні до чорноземів, але мають певні відмінності. Вони характеризуються підвищеною гумусованістю і наявністю глибинного оглеєння. Важливим показником є порівняно невелика глибина залягання підґрунтових вод, що при середньоважких за механічним складом ґрунтотворних породах забезпечує підняття капілярної кайми до середини ґрунтового профілю. Однак ці особливост не є просторово витриманими і стійкими у часі. Підґрунтові води в сухі роки можуть опускатися або взагалі знаходитись глибоко (за одностороннього поверхневого зволоження). Тому в ґрунтовому профілі можуть практично зникати ознаки оглеєння.
Лучно-черноземні ґрунти поширені переважно на рівних пониженнях плато і четвертинних тересах рік, з рівнем залягання підґрунтових вод на глибині 3-4 м. За морфологічними ознаками схожі на чорноземи типові, однак відрізняються від них слабким оглеєнням ґрунтотворної породи і нижчої частини ґрунтового профілю.
Профіль лучно-черноземних ґрунтів має таку будову:
Н - гумусовий горизонт глибиною 35-55 см, темно-сірий, орний шар грудкувато-пилуватий, підорний - зернистий, пухкий, перехід поступовиі:
Нр/к - верхній перехідний горизонт глибиною 20-30 см, темно-сірий з буруватим відтінком, зернистий або грудкувато-зернистий з горіхуватими включеннями, слабоущільнений, в нижній частині карбонатний, перехід поступовий;
Рhк(gl) - нижній перехідний горизонт глибиною 15-30 см і більше, темно-бурий або сіробурий, грудкуватий або грудкувато-горіховий, ущільнений, карбонатний, карбонати у вигляді плісняви, слабко виражене оглеєння у вигляді буруватих плям, перехід поступовий;
Pngl - ґрунтотворна порода – лес, палево-бурий, з ознаками оглеєння, оливковий відтінок і наявність іржаво-бурих плям, карбонати у вигляді рідких прожилок або мергелізованих плям.
Лучно-черноземні опідзолені ґрунти поширені на від’ємних елементах рельєфу з близьким рівнем залягання підґрунтових вод (3-5 м) серед чорноземів опідзолених. Будова профілю близька до чорноземів опідзолених, але оглеєна нижня частина профіля і ґрунтотворна порода.
Будову профілю можна описати таким поєднанням генетичних горизонтів: He+Hpi+Phi+Pi(h)gl+PKgl.
Лучно-чорноземні осолоділі ґрунти поширені переважно на слабостічних або безстічних пониженнях річкових терас і вершинах балок, рідше на плато де застоюються поверхневі води. Періодичне сезонне поверхневе перезволоження обумовлює розвиток глеєелювіальних процесів, внаслідок чого весь ґрунтовий профіль оглеєний і чітко диференційований за елювіально-ілювіальним типом. Легкорозчинні солі, як правило, вимиті з ґрунту у підґрунтові води.
Профіль лучно-чорноземних осолоділих ґрунтів має таку будову:
He(gl) - гумусовий елювійований горизонт глибиною 25-45 см, темно-сірий, орний шар порошисто-грудкуватий, підорний – грудкувато-зернистий, пухкий, на гранях структурних окремостей рясна борошниста присипка і SiО2, перехід поступовий;
Hpigl - гумусово-перехідний ілювіальний горизонт глибиною 20-35 см, темно-сірий з сизуватим відтінком, грудкуватий або грудкувато-горіхувато-призматичний, ущільнений, на гранях структурних окремостей іржаво-бурі плями, перехід поступовий;
Phgl - нижній перехідний горизонт глибиною 20-40 см, нерівномірно гумусований, темно-брудно-оливковий або темно-бурий, наявність кротовин, грудкувато-призмовидний, ущільнений, на структурних окремостях вохристо-бурі плями; перехід поступовий;
Pкgl - лесовидна карбонатна оглеєна порода, багато іржаво-бурих плям, карбонати у вигляді плісняви або мергелізованих плям.
Лучно-чорноземні солонцювато-солончакуваті ґрунти поширені на лесових тересах Дніпра, його правобережний приток та північній частині Придніпров'я, на понижених елементах рельєфу при наявності мінералізованих підґрунтових вод. За умов випітного водного режиму і наявності соди формуються поверхнево-солонцюваті, а при сезонному пульсуючому водному режимі – глибоко-солонцюваті лучно-чорноземні ґрунти, з профілем диференційованим за елювіально-ілювіальним типом.
Будову профілю лучно-чорноземних поверхнево солонцюватих солончакуватих ґрунтів можна описати таким поєднанням генетичних горизонтів:
Hsls(k)15-20см+Hpks(i)15-30см+Phkgls30-60см+Pkgl,
а лучно-чорноземних солончакуватих ґрунтів, відповідно:
He35.40cм+Hpi25-40cм+Phkgls20.40cм+Pksgl.