3.3.6. Чорноземи Лісостепу та їх класифікація (Chernozems Haplic)

Чорноземи типові (модальні) і чорноземи типові вологі – найбільш поширені підтипи, а чорноземи вилуговані займають незначні площі. Класифікація чорноземів Лісостепу наведена в табл. 3.39.

Модальні (звичайні) виділяються в усіх підтипах чорноземів. Ознаки і властивості відповідають основним характеристикам підтипу. У найменуванні чорнозему назва даного роду не вживається.

Карбонатні відміни характеризуються стійким поверхневим „скипанням” від соляної кислоти. Карбонати в усьому профілі, починаючи з поверхні. В чорноземах опідзолених і вилугованих карбонатних родів не виділяють.

Глибокоскипаючі – «скипання» глибше ніж у модальних родів. Виділяють в чорноземах типових.

Залишково-карбонатні – формуються на різнокарбонатних породах (крейда, вапно, мергель та ін.). У профілі присутні уламки даних порід,

Таблиця 3.39 – Класифікація чорноземів Лісостепу (Інститут ґрунтознавства і агрохімії УААН ім.О.Н.Соколовського)

Підтип	Рід	Вид
Зилуговані вологі Типові вологі Вилуговані Типові	Модальні карбонатні, еродовані, вторинно-засолені, вторинно-олучнені	Модальні, за ступенем еродованості, засолення, солонцюватості, за глибиною гумусованого шару і вмістом гумусу, глибиною залягання верхнього засоленого горизонта, карбонатів і рівня підґрунтових вод

більшість яких (крім вторинних карбонатів) знаходиться під гумусовими горизонтами Н+НР (15-30% СаСО₃ і більше). Підстилаються грубим щебнистим елювієм або елювійоделювієм корінних порід. «Скипання» спостерігається з поверхні ґрунту або з підорного шару В чорноземах опідзолених не виявлені.

Безкарбонатні – розвинуті на породах бідних силікатним кальцієм, «скипання» і морфологічне виділення карбонатів відсутнє. Зустрічаються серед чорноземів типових, вилугованих і опідзолених.

Еродовані – відрізняються від модальних частковою або повною відсутністю верхніх генетичних горизонтів (Н, НРк та ін) внаслідок процесів водної або вітрової ерозії.

Намиті – зустрічаються на шлейфах схилів і днищах балок, формуються за рахунок делювіального намиву. Гумусовий горизонт у порівнянні з модальними ґрунтами глибший на 30 см і більше, часто шаруватий.

Розподіл на види здійснюють за глибиною гумусованого профілю (Н+НР): неповнорозмиті <25 см; короткопрофільні – 25-45, неглибокі – 45-65; середньоглибокі – 65-85; глибокі – 85—120; надглибокі – > 120 см.

Ґрунти за вмістом гумусу диференціюються на: слабогумусовані – <3%; малогумусні – 3-6% і середньогумусні – >6%.

За ступенем еродованості:

– слабоеродовані – змито чи дефльовано до половини гумусованого горизонту і втрачено до 20% гумусу;

– середньоеродовані – змито чи дефльовано більше половини, або весь гумусовий і втрачено 20-40% гумусу;

– сильноеродовані – змито або дефльовано гумусовий, перший і частково другий перехідні горизонти. Втрачено 40-60% гумусу.

За ступенем вилугованості - виділяється в чорноземах вилугованих:

– слабовилуговані – лінія «скипання» проходить не глибше 20 см від нижньої межі першого перехідного горизонту (HP);

– середньовилуговані – лінія «скипання» проходить на глибині від 20 до 50 см від нижньої межі першого перехідного горизонту (HP);

– сильновилуговані – лінія «скипання» проходить на глибині понад 50 см від нижньої межі першого перехідного горизонту (HP), найчастіше за межами першого метру профілю ґрунту.

За ступенем реградації в чорноземах вилугованих виділяють:

– слабореградовані – лінія «скипання» піднімається в горизонт вилуженого лесу;

–середньореградовані – лінія «скипання» піднімається в ілювійований горизонт;

– сильнореградовані – лінія «скипання» піднімається до поверхні.

За класифікацією виділяють літологічну серію, ґрунтотворні породи на яких формуються чорноземи типові і вилуговані. Такими служать леси і лесовидні суглинки, а також лесовидні підстелені різними породами, лиманно-морські, червоно-буроглинисті. Виділяють варіанти: цілинні, освоєні, окультурені, зрошувані. Поділ на різновидності здійснюється за механічним складом грунту: легко-, середньо-, важкосуглинкові і глинисті.