
- •3.1.2. Закономірності географічного розповсюдження ґрунтів
- •3.1.3. Грунтово–географічне районування України
- •3.1.4. Земельні ресурси світу
- •Контрольні питання
- •3.2 Грунти українського полісся
- •3.2.1. Умови ґрунтоутворення
- •3.2.2. Генезис ґрунтів Полісся
- •3.2.3. Основні типи ґрунтів Полісся. Дерново-підзолисті грунти
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості дерново-підзолистих ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості дерново-підзолистих ґрунтів
- •3.2.4. Дернові ґрунти (Phaozems)
- •Класифікація дернових ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості дернових ґрунтів
- •3.2.5. Алювіальні ґрунти (Fluvisols)
- •3.2.6. Болотні ґрунти (Histosols)
- •Походження та екологічна роль боліт
- •Генезис болотних ґрунтів
- •Класифікація болотних ґрунтів
- •Властивості і використання болотних ґрунтів
- •Контрольні питання
- •3.3. Ґрунти лісостепу
- •3.3.1. Умови ґрунтоутворення
- •3.3.2. Генезис ґрунтів Лісостепу
- •3.3.3. Сірі лісові ґрунти та їх класифікація
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і особливості сірих лісових ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості сірих лісових ґрунтів
- •3.3.4. Опідзолені ґрунти (Alfisols Haplic)
- •Класифікація опідзолених ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і хімічні властивості опідзолених ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості опідзолених ґрунтів
- •3.3.5. Склад і властивості реградованих ґрунтів
- •3.3.6. Чорноземи Лісостепу та їх класифікація (Chernozems Haplic)
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості чорноземів
- •Лучно-чорноземні ґрунти
- •Класифікація лучно-черноземних ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості лучно-чорноземних ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості чорноземів Лісостепу
- •Контрольні питання
- •3.4. Ґрунти степу
- •Умови ґрунтотворення
- •Генезис ґрунтів Степу
- •Основні типи ґрунтів Степу, їх діагностика і агровиробнича характеристика
- •3.4.1. Чорноземи Степу та їх класифікація
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості чорноземів Степу
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості чорноземів Степу
- •Контрольні питання
- •3.5. Ґрунти сухого степу
- •Умови ґрунтоутворення
- •Генезис ґрунтів зони Сухого Степу
- •Основні типи ґрунтів зони Сухого Степу, їх діагностика і агровиробнича характеристика
- •3.5.1. Каштанові ґрунти та їх класифікація (Castanozems Haplic)
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості каштанових ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості каштанових ґрунтів
- •Контрольні питання
- •3.6. Засолені ґрунти
- •3.6.1. Визначення і основні поняття
- •3.6.2. Райони поширення засолених ґрунтів в Україні
- •3.6.3. Рослинність засолених ґрунтів
- •3.6.4. Оцінка меліоративного стану ґрунтів за розподілом солей
- •3.6.5. Галогенез у системі породи – підґрунтові води – ґрунти
- •3.6.6. Джерела, походження і шляхи засолення ґрунтів
- •3.6.7. Шляхи утворення соди в ґрунті
- •3.6.8. Склад і властивості солей
- •Міграційна здатність солей
- •3.6.9. Солончаки
- •Класифікація солончаків
- •3.6.10. Вторинне засолення ґрунтів
- •3.6.11. Способи видалення солей з профілю засолених ґрунтів
- •3.6.12. Сучасна концепція меліорації солонцевих ґрунтів*
- •3.6.13. Визначення ступеня солонцюватості ґрунтів і доз гіпсу
- •3.6.14. Методи меліорації солонців і солонцюватих ґрунтів
- •3.6.15. Взаємодія хімічних меліорантів з ґрунтом
- •3.6.16. Солоді
- •Контрольні питання
- •3.7. Ґрунти карпатської гірської області (провінції)
- •3.7.1. Фактори та умови ґрунтоутворення
- •3.7.2. Генезис ґрунтів
- •3.7.3. Буроземно-лучні ґрунти
- •3.7.4. Бурі лісові ґрунти
- •3.7.5. Буроземно-глейово-підзолисті ґрунти
- •Контрольні питання
- •3.8. Ґрунти кримської гірської області
- •3.8.1. Фактори та умови ґрунтоутворення
- •3.8.2. Дерново-карбонатні гірсько-лісостепові ґрунти
- •3.8.3. Сірі гірсько-лісостепові ґрунти
- •3.8.4 Гірсько-лучні чорноземоподібні ґрунти
- •3.8.5. Буроземи (бурі лісові ґрунти)
- •3.8.6 Коричневі ґрунти
- •Контрольні питання
Класифікація болотних ґрунтів
Болотні ґрунти різних ґрунтово-кліматичних зон України, маючи загальні ознаки (наявність органогенного шару і оглеєння), наділені і зональними обливостями.
На Поліссі болотні ґрунти мають глибокий торфовий горизонт і значно рідше утворюються в заплавах рік. В Лісостепу і Степу болотні ґрунти приурочені переважно до заплав і представлені болотними заплавними ґрунтами, мають торфові горизонти меншої потужності, часто засолені, осолонцьовані, карбонатні.
Класифікацію болотних ґрунтів наведено в табл. 3.16. Згідно класифікацією виділяють такі типи: болотні верхові, перехідні і низинні ґрунти, а також болотні мінеральні ґрунти. Болотні органогенні ґрунти розподіляють за глибиною торфового горизонту: торфувато-глейові (Т до
Таблиця 3.16 – Класифікація болотних ґрунтів
Підтип |
Рід |
Підрід |
Вид |
Тип: Болотні верхіові та перехідні |
|||
Торфувато-глейові (Т<30 см) Торфово-глейові (Т 30-50 см) Торфовища (Т>50 см) |
Модальні, перехідні, гумусово-залізисті |
За ботанічним складом органогенного горизонту: дерев'янисто-мохові, трав'янисто-мохові |
За глибиною торфового шару, ступенем розкладу торфу |
Тип: Болотні низинні |
|||
А. Органногенні |
|||
Торфувато-глейові (Т<30 см) Торфово-глейові (Т 30-50 см) Торфовища (Т>50 см) Мулувато-торфові (Таl. Tdl) |
Модальні (нормальнозольні), карбонатні, солонцювато-солончакові, сульфатно-кислі, оруденілі, замулені |
За ботанічним складом Органогенного горизонту; трав'янисті, дерев'янисто-трав'янисті |
За глибиною торфового шару, ступенем розкладення і гуміфікації органічної речовини, зольності і якісним складом золи, ступенем і типом засолення, глибиною шару перекриття, цілинні, осушені (дреновані) |
Б. Мінеральні |
|||
Болотні мінеральні [Hd(T) Мулувато-глейові (Hdgl) Перегнійно-глейові (Hgl) |
Модальні, карбонатні, амергельовані, солонцювато-солончакові |
|
За глибиною гумусованого шару не розроблено, за вмістом гумусу, за наявністю скипання від НСІ, ступенем і типом засолення |
30 см), торфоглейові (Т - 30-50 см) і торфовища (Т>50 см): неглибокі (50-100 см), середньоглибокі (100-200 см), глибокі (200-400 см) та надглибокі (Т>400 см) В муловато-торфових ґрунтах виділяють горизонти: алювіальні Таl чи делювіальні Tdl нанесені горизонти на поверхні ґрунту.
Серед підтипів болотних низинних мінеральних ґрунтів розрізняють: болотні мінеральні з горизонтом оторфованної дернини Hd(Т), мулувато- глейові Hdgl і перегнійно-глейові Hgl.
За ступенем розкладу органічної речовини осушені торфові ґрунти розподіляються на слабко- та середньорозкладені, гуміфіковані, перегнійні і мінералізовані.
За ступенем розкладу торфу (табл. 3.17) виділяють ґрунти:
торфові – ступінь розкладення 25%, торф бурий з великою кількістю добре помітнних рослинних решток;
торфо-перегнійний – ступінь розкладу торфу 25-45%. Торф коричнево-бурий, аморфний з напіврозкладеними рослинними рештками;
перегній – ступінь розкладу понад 45%, торф чорно-бурий, аморфний, рослинні рештки слабо розпізнаються, дуже мажеться.
Ступінь
розклдення торфу можна визначити за
показниками його гуміфікації (ПГТ), який
розраховується множенням вмісту
гумінових кислот в торфі (Сгк,%)
на показник їх оптичної щільності
(Д.С.Орлов,
Т.О.Горелова):
ПГТ=СГК
Відповідно даному показнику ступінь гуміфікації торфу може бути виражена як:
дуже низька <0,5
низька 0,5-1,5
середня 1,5-2,5
висока 2,5-3,5
дуже висока 3,5-4,5
Таблиця 3.17 – Ступінь розкладу торфових ґрунтів за ознаками (С.Т.Вознюк, 1984)
Ґрунт |
Діагностичні ознаки |
Слабо розкладений торф |
Ступінь розкладу менше 20% – рослинні рештки складають основну масу, торф волокнистої структури, при стисканні в руці вигікає світла або ж зовсім безбарвна вода, торф між пальцями не продавлюється. |
Середньо- розкладений торф |
Ступінь розкладу від 20% до 30% – рослинні рештки добре помітні, вода коричнювата, поверхня зразка торфу після стискання лоретка від залишків рослин руку майже не забруднює. |
Перегнійно- торфовий (гуміфікований) |
Ступінь розкладу 30-50% – рослинна структура нечітка, рослинні рештки мало помітні або локальні, маса торфу продавлюється крізь пальці при стисканні, забруднюючи руку, торф темно-коричневий, вода забарвлена водорозчинною органікою. |
Торфово- перегнійний |
Ступінь розкладу понад 50% – рослинні рештки візуально не помітні, ґрунт аморфно-дрібногрудкуватої структури, темно-коричневий, «озеленений», добре продавлюється крізь пальці, прилипає до руки. |
Мінералізований (гідрофобний) торфовий |
Утворюється на пересушених ділянках, буруватого або попелясто-сірого забарвлення, рослинні рештки роздрібнені, з порушеною клітинною структурою, обвуглені, слабогумусований, вологоємність низька, легко піддається розпиленню та вітровій ерозії. |
Ботанічний склад – враховують лише для слабо- і середньо розкладених торфів, серед яких виділяють: мохові, трав'яні, та їх комбінації – мохово-трав'яні, дерев'янисто-трав'яні і т.п.
За ступенем зольності виділяють: низько зольні (золи до 8%), середньо зольні (8-20), високо зольні (20-50), мулувато-торфові (50-80) і мінеральні болотні ґрунти (понад 80%).
За якісним складом золи болотні ґрунти поділяють на: карбонатні («скипають» від 10% НС1); вилуговані – не містять карбонатів і легкорозчинних солей; залізисті (оруденелі) – містять від 6 до 25% Fe2О3; вівіанітові нагромаджують Fe3(PО4)2 містять понад 0,7% Р2О5; вилуговані – не містять легкорозчинних солей; карбонатів; солончакуваті в складі золи від 0,3 до 2% водорозчинних солей; солончакувато-солонцюваті.
За ступенем засолення враховуючи щільність болотні ґрунти поділяють на слабо-, середньо- і сильно засолені.
За типом засолення болотні ґрунти поділяють: на содово-хлоридні, содово-сульфатні, хлоридно-содові, сульфатно-гідрокарбонатні та ін.
Болотні ґрунти перекриті зверху сучасними мінеральними наносами алювіального походження поділяють на: мілкопоховані 15-25 та глибоко поховані 25-45 см.
Підстилаючі мінеральні породи згруповані так: болотні ґрунти на суглинкових і глинистих породах, болотні ґрунти на лучних мергелях і крейді; болотні ґрунти на супіщаних і піщаних відкладах.
Болотні ґрунти поділяють на цілинні (неосушені) і дреновані (осушені).
Розрізняють також підтипи:
болотних мінеральних – наявність горизонту Hd (т) - оторфована дернина;
мулувато глейові Hdgl – дернина оглеєна
перегнійно-глейові з Н – гумусовим горизонтом і оглеєними нижчими горизонтами PHgl+, P(hg), +Pgl.
Болотні мінеральні ґрунти на види розділяють за глибиною гумусового профілю: неповно розвинуті (<25 см), коротко профільні (65-85 см), глибокі (85-120 см) і дуже глибокі (>120 см). За вмістом гумусу: слабогумусовані (<2%), малогумусовані (2-4%), середньогумусовані (4-6%) і дуже гумусовані (>6%). За ступенем опідзолення, осолодіння, оглеєння за морфологічними ознаками.