Класифікація болотних ґрунтів

Болотні ґрунти різних ґрунтово-кліматичних зон України, маючи загальні ознаки (наявність органогенного шару і оглеєння), наділені і зональними обливостями.

На Поліссі болотні ґрунти мають глибокий торфовий горизонт і значно рідше утворюються в заплавах рік. В Лісостепу і Степу болотні ґрунти приурочені переважно до заплав і представлені болотними заплавними ґрунтами, мають торфові горизонти меншої потужності, часто засолені, осолонцьовані, карбонатні.

Класифікацію болотних ґрунтів наведено в табл. 3.16. Згідно класифікацією виділяють такі типи: болотні верхові, перехідні і низинні ґрунти, а також болотні мінеральні ґрунти. Болотні органогенні ґрунти розподіляють за глибиною торфового горизонту: торфувато-глейові (Т до

Таблиця 3.16 – Класифікація болотних ґрунтів

Підтип	Рід	Підрід	Вид
Тип: Болотні верхіові та перехідні
Торфувато-глейові (Т<30 см) Торфово-глейові (Т 30-50 см) Торфовища (Т>50 см)	Модальні, перехідні, гумусово-залізисті	За ботанічним складом органогенного горизонту: дерев'янисто-мохові, трав'янисто-мохові	За глибиною торфового шару, ступенем розкладу торфу
Тип: Болотні низинні
А. Органногенні
Торфувато-глейові (Т<30 см) Торфово-глейові (Т 30-50 см) Торфовища (Т>50 см) Мулувато-торфові (Таl. Tdl)	Модальні (нормальнозольні), карбонатні, солонцювато-солончакові, сульфатно-кислі, оруденілі, замулені	За ботанічним складом Органогенного горизонту; трав'янисті, дерев'янисто-трав'янисті	За глибиною торфового шару, ступенем розкладення і гуміфікації органічної речовини, зольності і якісним складом золи, ступенем і типом засолення, глибиною шару перекриття, цілинні, осушені (дреновані)
Б. Мінеральні
Болотні мінеральні [Hd(T) Мулувато-глейові (Hdgl) Перегнійно-глейові (Hgl)	Модальні, карбонатні, амергельовані, солонцювато-солончакові		За глибиною гумусованого шару не розроблено, за вмістом гумусу, за наявністю скипання від НСІ, ступенем і типом засолення

30 см), торфоглейові (Т - 30-50 см) і торфовища (Т>50 см): неглибокі (50-100 см), середньоглибокі (100-200 см), глибокі (200-400 см) та надглибокі (Т>400 см) В муловато-торфових ґрунтах виділяють горизонти: алювіальні Таl чи делювіальні Tdl нанесені горизонти на поверхні ґрунту.

Серед підтипів болотних низинних мінеральних ґрунтів розрізняють: болотні мінеральні з горизонтом оторфованної дернини Hd_(Т), мулувато- глейові Hdgl і перегнійно-глейові Hgl.

За ступенем розкладу органічної речовини осушені торфові ґрунти розподіляються на слабко- та середньорозкладені, гуміфіковані, перегнійні і мінералізовані.

За ступенем розкладу торфу (табл. 3.17) виділяють ґрунти:

• торфові – ступінь розкладення 25%, торф бурий з великою кількістю добре помітнних рослинних решток;

• торфо-перегнійний – ступінь розкладу торфу 25-45%. Торф коричнево-бурий, аморфний з напіврозкладеними рослинними рештками;

• перегній – ступінь розкладу понад 45%, торф чорно-бурий, аморфний, рослинні рештки слабо розпізнаються, дуже мажеться.

Ступінь розклдення торфу можна визначити за показниками його гуміфікації (ПГТ), який розраховується множенням вмісту гумінових кислот в торфі (С_гк,%) на показник їх оптичної щільності (Д.С.Орлов, Т.О.Горелова):

ПГТ=С_ГК 

Відповідно даному показнику ступінь гуміфікації торфу може бути виражена як:

дуже низька <0,5

низька 0,5-1,5

середня 1,5-2,5

висока 2,5-3,5

дуже висока 3,5-4,5

Таблиця 3.17 – Ступінь розкладу торфових ґрунтів за ознаками (С.Т.Вознюк, 1984)

Ґрунт	Діагностичні ознаки
Слабо розкладений торф	Ступінь розкладу менше 20% – рослинні рештки складають основну масу, торф волокнистої структури, при стисканні в руці вигікає світла або ж зовсім безбарвна вода, торф між пальцями не продавлюється.
Середньо- розкладений торф	Ступінь розкладу від 20% до 30% – рослинні рештки добре помітні, вода коричнювата, поверхня зразка торфу після стискання лоретка від залишків рослин руку майже не забруднює.
Перегнійно- торфовий (гуміфікований)	Ступінь розкладу 30-50% – рослинна структура нечітка, рослинні рештки мало помітні або локальні, маса торфу продавлюється крізь пальці при стисканні, забруднюючи руку, торф темно-коричневий, вода забарвлена водорозчинною органікою.
Торфово- перегнійний	Ступінь розкладу понад 50% – рослинні рештки візуально не помітні, ґрунт аморфно-дрібногрудкуватої структури, темно-коричневий, «озеленений», добре продавлюється крізь пальці, прилипає до руки.
Мінералізований (гідрофобний) торфовий	Утворюється на пересушених ділянках, буруватого або попелясто-сірого забарвлення, рослинні рештки роздрібнені, з порушеною клітинною структурою, обвуглені, слабогумусований, вологоємність низька, легко піддається розпиленню та вітровій ерозії.

Ботанічний склад – враховують лише для слабо- і середньо розкладених торфів, серед яких виділяють: мохові, трав'яні, та їх комбінації – мохово-трав'яні, дерев'янисто-трав'яні і т.п.

За ступенем зольності виділяють: низько зольні (золи до 8%), середньо зольні (8-20), високо зольні (20-50), мулувато-торфові (50-80) і мінеральні болотні ґрунти (понад 80%).

За якісним складом золи болотні ґрунти поділяють на: карбонатні («скипають» від 10% НС1); вилуговані – не містять карбонатів і легкорозчинних солей; залізисті (оруденелі) – містять від 6 до 25% Fe₂О₃; вівіанітові нагромаджують Fe₃(PО₄)₂ містять понад 0,7% Р₂О₅; вилуговані – не містять легкорозчинних солей; карбонатів; солончакуваті в складі золи від 0,3 до 2% водорозчинних солей; солончакувато-солонцюваті.

За ступенем засолення враховуючи щільність болотні ґрунти поділяють на слабо-, середньо- і сильно засолені.

За типом засолення болотні ґрунти поділяють: на содово-хлоридні, содово-сульфатні, хлоридно-содові, сульфатно-гідрокарбонатні та ін.

Болотні ґрунти перекриті зверху сучасними мінеральними наносами алювіального походження поділяють на: мілкопоховані 15-25 та глибоко поховані 25-45 см.

Підстилаючі мінеральні породи згруповані так: болотні ґрунти на суглинкових і глинистих породах, болотні ґрунти на лучних мергелях і крейді; болотні ґрунти на супіщаних і піщаних відкладах.

Болотні ґрунти поділяють на цілинні (неосушені) і дреновані (осушені).

Розрізняють також підтипи:

• болотних мінеральних – наявність горизонту Hd (т) - оторфована дернина;

• мулувато глейові Hdgl – дернина оглеєна

• перегнійно-глейові з Н – гумусовим горизонтом і оглеєними нижчими горизонтами PHgl+, P(hg), +Pgl.

Болотні мінеральні ґрунти на види розділяють за глибиною гумусового профілю: неповно розвинуті (<25 см), коротко профільні (65-85 см), глибокі (85-120 см) і дуже глибокі (>120 см). За вмістом гумусу: слабогумусовані (<2%), малогумусовані (2-4%), середньогумусовані (4-6%) і дуже гумусовані (>6%). За ступенем опідзолення, осолодіння, оглеєння за морфологічними ознаками.