3)Компетентний орган іноземної

держави відмовився вимагати

видачу особи;

4)Центральним органом України

прийнято рішення про відмову у

видачі особи.

Скасування тимчасового арешту або запобіжного заходу здійснюється

прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севасто-

поля або його заступником за дорученням (зверненням) центрального ор-

гану України, а у випадку, передбаченому п. 2 ч.І ст. 586 КПК, за пого-

дженням з відповідним центральним органом України. Копія постанови

про скасування тимчасового арешту або запобіжного заходу надсилається

уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, слідчому судді, який

приймав рішення про застосування тимчасового арешту або запобіжного

заходу, а також особі, щодо якої застосовувався запобіжний захід, не

пов'язаний із триманням під вартою.

©

Проведення екстрадиційної перевірки та спрощений порядок видачі особи

У відповідності зі ст. 587-589 КПК екстрадиційна перевірка обставин,

що можуть перешкоджати видачі особи, проводиться центральним органом

України або за його дорученням чи зверненням прокуратурою Автономної

Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя.

Екстрадиційна перевірка здійснюється протягом шістдесяти днів. Цей

строк може бути продовжено відповідним центральним органом України.

Матеріали екстрадиційної перевірки разом із висновком щодо такої пе-

ревірки надсилаються відповідному центральному органу України.

Особі, щодо якої надійшов запит про її видачу, повідомляється про пра-

во просити згідно з КПК застосування спрощеного порядку видачі і

роз'яснюється порядок надання відповідної заяви.

Спрощений порядок видачі з України особи може бути застосований

лише за наявності письмової заяви такої особи про її згоду на видачу, офо-

1) Центральний орган України в передбачені

міжнародним договором України строки не

отримав запит про видачу особи;

2) Під час екстрадиційної перевірки

встановлено обставини, за наявності яких

видачаособи не здійснюється;

332

рмленої у присутності захисника та затвердженої слідчим суддею. У разі

одержання відповідної заяви видача можлива без проведення в повному

обсязі перевірки наявності можливих перешкод для видачі.

Прокурор звертається до слідчого судді з клопотанням про затверджен-

ня згоди особи на видачу. Слідчий суддя розглядає клопотання за участю

особи, що підлягає видачі, її захисника та прокурора. Слідчий суддя зо-

бов'язаний переконатися, що особа, яка підлягає видачі, добровільно пого-

джується на свою видачу і усвідомлює всі наслідки цієї видачі, після чого

постановляє ухвалу про затвердження згоди особи на її спрощену видачу

або про відмову в цьому.

У разі отримання заяви про згоду особи на видачу запитуючій стороні

та її затвердження ухвалою слідчого судді прокурор передає заяву на розг-

ляд центральному органу України, який протягом трьох днів розглядає її

та приймає рішення про можливість застосування спрощеного порядку

видачі.

Якщо особа, щодо якої надійшов запит про видачу, не погоджується на

свою видачу, застосовується звичайний порядок розгляду запиту про вида-

чу. Після затвердження слідчим суддею згоди особи на застосування спро-

щеного порядку видачі така згода не може бути відкликана.

У екстрадиції іноземній державі відмовляється у разі, якщо:

1) особа, стосовно якої надійшов запит про

видачу, відповідно до законів України на час

прийняття рішення про екстрадицію є гро-

мадянином України;

2) злочин, за який запитано видачу, не пе-

редбачає покарання у виді позбавлення волі

за законом України;

3) закінчилися передбачені законом України

строки давності притягнення особи до кри-

мінальної відповідальності за злочин, за який

запитано видачу;

4) компетентний орган іноземної держа-

ви не надав на вимогу центрального ор-

гану України додаткових матеріалів або

даних, без яких неможливе прийняття

рішення за запитом про екстрадицію;

5) екстрадиція суперечить зобов'язан-

ням України за міжнародними догово-

рами України;

6) наявні інші підстави, передбачені мі-

жнародним догоюром України.

Особа, якій надано статус біженця, статус особи, яка потребує додатко-

вого захисту, або їй надано тимчасовий захист в Україні, не може бути ви-

дана державі, біженцем з якої вона визнана, а також іноземній державі, де її

здоров'ю, життю або свободі загрожує небезпека за ознаками раси, віро-

сповідання, національності, громадянства чи підданства, приналежності до

певної соціальної групи або політичних переконань, крім випадків, перед-

бачених міжнародним договором України.

У разі відмови у видачі з мотивів громадянства та наявності статусу бі-

женця або з інших підстав, що не виключають здійснення кримінального

провадження, за клопотанням компетентного органу іноземної держави

Генеральна прокуратура України доручає здійснення досудового розсліду-

вання стосовно цієї особи в порядку, передбаченому КПК.

333

©

Рішення за запитом про екстрадицію та порядок його оскарження

Відповідно до ст. 590, 591 КПК після вивчення матеріалів екстрадицій-

ної перевірки центральний орган України приймає рішення про екстради-

цію або відмову у екстрадиції іноземній державі. Рішення виноситься кері-

вником центрального органу України або уповноваженою ним особою.

Про своє рішення центральний орган України повідомляє компетент-

ний орган іноземної держави, а також особу, щодо якої воно прийнято.

У разі прийняття рішення про екстрадицію такій особі вручається його копія.

Якщо впродовж десяти днів зазначене рішення не оскаржено до суду, організо-

вується фактична видача цієї особи компетентним органам іноземної держави.

Рішення про екстрадицію не може бути прийнято, якщо така особа по-

дала заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового

захисту, чи скористалася відповідно до законодавства правом на оскаржен-

ня рішення щодо зазначених статусів, до остаточного розгляду заяви, у

порядку, встановленому законодавством України. Інформація про подання

особою вказаних заяв або оскарження відповідних рішень не надається

іноземній державі, що надіслала запит.

Рішення про екстрадицію може бути оскаржено особою, стосовно якої

воно прийняте, її захисником чи законним представником до слідчого суд-

ді, в межах територіальної юрисдикції якого така особа тримається під вар-

тою. Якщо до особи застосовано запобіжний захід, не пов'язаний із три-

манням під вартою, скарга на рішення про екстрадицію може бути подана

до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого розташований

відповідний центральний орган України.

Якщо скаргу на рішення про видачу подає особа, яка перебуває під вар-

тою, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно надсилає

скаргу до слідчого судді і повідомляє про це прокуратуру Автономної Рес-

публіки Крим, області, міст Києва і Севастополя.

Розгляд скарги здійснюється слідчим суддею протягом п'яти днів з дня її над-

ходження до суду. Судовий розгляд проводиться за участю прокурора, який про-

водив екстрадиційну перевірку, особи, щодо якої прийнято рішення про видачу, її

захисника чи законного представника, якщо він бере участь у провадженні.

При розгляді скарги слідчий суддя не досліджує питання про винува-

тість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компе-

тентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої

надійшов запит про екстрадицію.

За результатами розгляду слідчий суддя виносить ухвалу, якою:

> залишає скаргу без задоволення;

> задовольняє скаргу і скасовує рішення про екстрадицію.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку

прокурором, особою, щодо якої прийнято рішення, її захисником чи закон-

ним представником. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді

зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.

334

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному

порядку лише прокурором з мотивів неправильного застосування судом

норм міжнародних договорів України, якщо скасування рішення про екст-

радицію перешкоджає подальшому провадженню щодо особи, видача якої

запитувалася іноземною державою.

Відповідно до ст. 592, 593 КПК після прийняття рішення про екстради-

цію центральний орган України може відстрочити фактичну передачу

особи до іноземної держави у разі, якщо:

> особа, щодо якої прийнято рішення про екстрадицію, притягається

до кримінальної відповідальності або відбуває покарання у виді позбавлен-

ня чи обмеження волі за інший злочин на території України - до закінчення

досудового розслідування або судового провадження, відбуття покарання

чи звільнення від покарання з будь-яких законних підстав;

> особа, щодо якої надійшов запит про видачу, тяжко хворіє і за станом

здоров'я не може бути видана без шкоди її здоров'ю — до її видужання.

Після прийняття рішення про відстрочку передачі прокуратура Авто-

номної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя за дорученням

(зверненням) центрального органу України здійснює нагляд за процесом

відбування особою покарання або контролює хід її лікування.

У разі відсутності підстав для відстрочення фактичної передачі особи,

передбачених ч. 1 ст. 592 КПК, прокуратура Автономної Республіки Крим,

області, міст Києва і Севастополя забезпечує застосування екстрадиційного

арешту в порядку, встановленому КПК.

Якщо в період відстрочення настали обставини, які можуть перешко-

джати видачі особи, центральний орган України має право переглянути

своє рішення про екстрадицію.

З метою фактичної передачі особи, щодо якої прийнято рішення про

екстрадицію, центральний орган України після набрання чинності цим рі-

шенням надає відповідні доручення компетентним органам України.

Передача особи має бути здійснена протягом п'ятнадцяти днів з дати, вста-

новленої для її передачі. Цей строк може бути продовжено центральним органом

України до тридцяти днів, після чого особа підлягає звільненню з-під варти.

Якщо компетентний орган іноземної держави з незалежних від нього

обставин не може прийняти таку особу, центральний орган України вста-

новлює нову дату передачі у строки, передбаченою ч. 2 ст. 593 КПК. Під

час фактичної передачі особи компетентний орган іноземної держави інфо-

рмується про строк перебування під вартою в Україні.

Доставлення до установ системи виконання покарань особи, щодо якої

компетентним органом іноземної держави прийнято рішення про видачу в

Україну, забезпечують компетентні органи України за дорученням чи зве-

рненням центрального органу України.

Передача особи

335

Опорний конспект № 34. Кримінальне провадження у порядку пе-

рейняття