
- •Iзвn 966-7364-25-9 о Пашко к.О., Герасимів і.М.,1999
- •Передмова
- •Розділ I
- •Icторія військової медицини в украні
- •Розділ II завдання і організація медичної служби збройних сил україни у військовий час
- •Організація медичної служби Збройних сил України
- •Розділ III уражаюча дія сучасної зброї і можливі санітарні втрати
- •Уражаюча дія вогнепальної зброї та запалювальних боєприпасів і сумішей
- •Хімічна зброя
- •Ор смертельної дії.
- •Розділ IV основи організації і проведення лікувально-евакуаційних заходів у підрозділах і частинах
- •Організація і проведення медичного сортування
- •Роздл V
- •Сили і засоби медичної служби у батальйоні (рдті, взводі) та їх завдання
- •Послідовність і зміст роботи начальника мпб, санітарного інструктора і стрільця-санітара під час підготовки до бою
- •Медичне забезпечення механізованого батальйону (роти, взводу) в ході наступального бою
- •Медичне забезпечення механізованощбатал ь йону (роти, взвдду) в ході оборонного бою
- •Розділ VI основи організації надання медичної допомоги на полі бою, в осередку масових санітарних втрат і у медичному пункті батальйону
- •Організація розшуку поранених на полі бою
- •Способи наближення до потерпілих
- •Надання першої медичної допомоги на полі
- •Накладання пов 'язки на рану або опікову поверхню
- •Правила користування перев'язувальним пакетом індивідуальним
- •Проведення штучної вентиляції легень (швл) Методом "а рота в рот"
- •Методом "із рота в ніс"
- •Методика проведення закритого масажу серця
- •87 Рис. 6.38. Місця дотику при закритому масажі серця.
- •Особливості організації першої медичної допомоги в осередку ядерного вибуху
- •Перша медична допомога потерпілим внаслідок ураження проникаючою радіацією і радіоактивними речовинами при перебуванні їх на зараженій місцевості
- •Перша медична допомога при електротравмі
- •Способи витягування потерпілих із техніки та інших місць їх перебування
- •Способи відтягування поранених на полі бою
- •Розділ VII основи організації роботи медичного пункту полку, окремого медичного батальйону дивізії і військового польового пересувного шпиталю
- •Заходи першої лікарської допомоги, які можна деякий час не проводити:
- •Окремий медичний батальйон дивізії (омедб)
- •Військові польові шпиталі
- •Розділ VIII основи організації постачання медичного майна і техніки. Поняття про комплектно-табельне майно
- •Коротка характеристика спеціальної тари для аптечок і комплектів
- •Медичне майно для надання долікарської медичної допомоги
- •Майно для надання кваліфікованої медичної допомоги
- •Комплекти для оснащення діагностичних і допоміжних відділень
- •Кисневодихальна і наркозна апаратура
- •Типи наметів, які може використовувати медична служба
- •Розділ IX основи військово-польової хірургії
- •Травматичний шок
- •Кваліфікована медична допомога (в омедб та у військових шпиталях)
- •Ураженнями
- •Синдром тривалого стискання
- •Симптоматика і клінічна картина
- •Принципи надання допомоги потерпілим
- •Надання першої медичної допомоги
- •Клінічні прояви вибухової травми
- •Особливості ран, які виникли внаслідок опіків напалмом
- •Захворювання внутрішніх органів при термічних опіках
- •Надання медичної допомоги обпеченим в умовах сучасного бою
- •Перша медична допомога обпеченим, зокрема при напалмових ураженнях
- •Опіки в поєднанні з променевими ураженнями
- •Перша та долікарська медична допомога
- •Перша лікарська медична допомога
- •Кваліфікована медична допомога
- •Асептика у військово-польових умовах
- •Розділ X
- •Особливості ураження від дії нейтронного опромінення
- •Гостра променева хвороба від поєднаного опромінення
- •Аплікація продуктів ядерного поділу на шкірі та слизових оболонках
- •Надання медичної допомоги на еме
- •Особливості патогенезу
- •Характеристика клінічного перебігу комбінованих радіаційних уражень
- •Період переважання непроменевих компонентів
- •Період переважання променевого компонента
- •Період відновлення
- •Особливості клініки неодночасних уражень
- •Загальні принципи лікування
- •Особливості перебігу і лікування основних видів комбінованих радіаційних уражень Променеві ураження і дія ударної хвилі
- •Променеві ураження і переломи
- •Коротка характеристика осередку хімічного зараження
- •Особливості хімічної зброї як зброї масового ураження
- •Отруйні речовини шкірнонаривної дії
- •Загальні уявлення про патогенез
- •Особливості медичної допомоги ураженим іпритом
- •Отруйні речовини задушливої дії
- •Клінічна картина ураження
- •Особливості організації надання медичної допомоги
- •Розділ XII індикація отруйних речовин на території медичних закладів
- •Часткова санітарна обробка при зараженні ор у вигляді краплинно-рідинних аерозолей
- •Повна спеціальна обробка
- •Організація повної санітарної обробки
Хімічна зброя
Хімічна зброя застосовується для масового ураження людей, зараження місцевості, споруд, техніки, води та продуктів харчування. Основу хімічної зброї складають отруйні речовини (ОР), які відповідають визначеним технічним вимогам, мають фізико-хімічні й токсичні властивості, що забезпечують найбільшу бойову ефективність залежно від різних факторів при їх використанні. Основними засобами доставки ОР до місця призначення є: авіаційні хімічні бомби і касети, керовані й некеровані хімічні снаряди або ракети, артилерійські хімічні снаряди та міни, хімічні фугаси, термічні й механічні генератори аерозолів, а також шашки, гранати і патрони (рис 3.9, 3.10).
У результаті застосування отруйних речовин утворюються осередки хімічного зараження — територія, на якій розташовані люди, бойова тех- ніка, транспорт, джерела водопостачання, продукти харчування та інші об'єк- ти, що були піддані дії хімічної зброї. Ураження особового складу може відбуватися від дії: а) парів первинної хмари зараженого повітря, які ви- никають у момент використання хімічних боєприпасів; б) парів вторинної
хмари зараженого повітря, що утворюються при випаровуванні летких ре-
човин із зараженої ділянки місцевості; в) крапельно-рідинних ОР. Площі зараження первинною і вторинною хмарами зараженого повітря будуть значно перевищувати площу зараження в місці вибуху хімічних боєприпасів. Залежно від тривалості зараження місцевості різними типами ОР, осередки хімічного ураження поділяють на два типи: стійкі й нестійкі. Для створення стійких осередків застосовують крапельно-рідинні ОР.
Існує декілька класифікацій ОР, в основі яких лежать ймовірність їх використання в сучасній війні, тактичне призначення, характер токсичної дії, стійкість.
Широко застосовують ОР табельні (ті, що прийняті на озброєння), резервні й обмеженого призначення.
Згідно з тактичним призначенням, ОР поділяють на такі групи:
Ор смертельної дії.
ОР, що призводять до тимчасового розладу діяльності організму (цей поділ досить умовний, тому що ОР смертельної дії в малих дозах можуть діяти як такі, що тимчасово виводять організм із ладу і, навпаки, у великих дозах проявляють смертельну дію).
ОР, що на короткий час виводять організм із ладу (подразливі та сльозоточиві).
Відносно стійкості ОР поділяють натри групи: а)стійкі; б)нестійкі; в) ті, що утворюють отруйний дим.
Поширеною є класифікація за токсичною дією на організм людини. Згідно з нею, виділяють 6 груп ОР:
Нервово-паралітичної дії: зарин, зоман, речовини типу Ві-ікс.
Шкірно-наривної дії: іприт, люїзит.
Загальноотруйної дії: синильна кислота та її похідні - ціаніди.
Задушливої дії: фосген, дифосген.
Подразливої і сльозоточивої (лакріматори) дії: адамсит, Сі- ес (етерніти), хлорацетофенон.
Психохімічної дії: Бі-зет.
У ряді держав розроблені й удосконалюються нові види хімічного озброєння, так звані "бінарні" хімічні боєприпаси, що складаються з двох компонентів, з яких окремо кожний нетоксичний або малотоксичний і може вироблятись на звичайному хімічному заводі. Зберігання на складах і транспортування таких речовин досить безпечне. Тільки після пострілу снаряда або запуску ракети відбувається змішування обох речовин і утворення високотоксичної ОР. Проводяться експерименти щодо змішування декількох типів ОР, синтезуються нові ОР, зокрема з використанням токсинів та отрут різних представників фауни і флори, а також відходів виробництва.