
- •Iзвn 966-7364-25-9 о Пашко к.О., Герасимів і.М.,1999
- •Передмова
- •Розділ I
- •Icторія військової медицини в украні
- •Розділ II завдання і організація медичної служби збройних сил україни у військовий час
- •Організація медичної служби Збройних сил України
- •Розділ III уражаюча дія сучасної зброї і можливі санітарні втрати
- •Уражаюча дія вогнепальної зброї та запалювальних боєприпасів і сумішей
- •Хімічна зброя
- •Ор смертельної дії.
- •Розділ IV основи організації і проведення лікувально-евакуаційних заходів у підрозділах і частинах
- •Організація і проведення медичного сортування
- •Роздл V
- •Сили і засоби медичної служби у батальйоні (рдті, взводі) та їх завдання
- •Послідовність і зміст роботи начальника мпб, санітарного інструктора і стрільця-санітара під час підготовки до бою
- •Медичне забезпечення механізованого батальйону (роти, взводу) в ході наступального бою
- •Медичне забезпечення механізованощбатал ь йону (роти, взвдду) в ході оборонного бою
- •Розділ VI основи організації надання медичної допомоги на полі бою, в осередку масових санітарних втрат і у медичному пункті батальйону
- •Організація розшуку поранених на полі бою
- •Способи наближення до потерпілих
- •Надання першої медичної допомоги на полі
- •Накладання пов 'язки на рану або опікову поверхню
- •Правила користування перев'язувальним пакетом індивідуальним
- •Проведення штучної вентиляції легень (швл) Методом "а рота в рот"
- •Методом "із рота в ніс"
- •Методика проведення закритого масажу серця
- •87 Рис. 6.38. Місця дотику при закритому масажі серця.
- •Особливості організації першої медичної допомоги в осередку ядерного вибуху
- •Перша медична допомога потерпілим внаслідок ураження проникаючою радіацією і радіоактивними речовинами при перебуванні їх на зараженій місцевості
- •Перша медична допомога при електротравмі
- •Способи витягування потерпілих із техніки та інших місць їх перебування
- •Способи відтягування поранених на полі бою
- •Розділ VII основи організації роботи медичного пункту полку, окремого медичного батальйону дивізії і військового польового пересувного шпиталю
- •Заходи першої лікарської допомоги, які можна деякий час не проводити:
- •Окремий медичний батальйон дивізії (омедб)
- •Військові польові шпиталі
- •Розділ VIII основи організації постачання медичного майна і техніки. Поняття про комплектно-табельне майно
- •Коротка характеристика спеціальної тари для аптечок і комплектів
- •Медичне майно для надання долікарської медичної допомоги
- •Майно для надання кваліфікованої медичної допомоги
- •Комплекти для оснащення діагностичних і допоміжних відділень
- •Кисневодихальна і наркозна апаратура
- •Типи наметів, які може використовувати медична служба
- •Розділ IX основи військово-польової хірургії
- •Травматичний шок
- •Кваліфікована медична допомога (в омедб та у військових шпиталях)
- •Ураженнями
- •Синдром тривалого стискання
- •Симптоматика і клінічна картина
- •Принципи надання допомоги потерпілим
- •Надання першої медичної допомоги
- •Клінічні прояви вибухової травми
- •Особливості ран, які виникли внаслідок опіків напалмом
- •Захворювання внутрішніх органів при термічних опіках
- •Надання медичної допомоги обпеченим в умовах сучасного бою
- •Перша медична допомога обпеченим, зокрема при напалмових ураженнях
- •Опіки в поєднанні з променевими ураженнями
- •Перша та долікарська медична допомога
- •Перша лікарська медична допомога
- •Кваліфікована медична допомога
- •Асептика у військово-польових умовах
- •Розділ X
- •Особливості ураження від дії нейтронного опромінення
- •Гостра променева хвороба від поєднаного опромінення
- •Аплікація продуктів ядерного поділу на шкірі та слизових оболонках
- •Надання медичної допомоги на еме
- •Особливості патогенезу
- •Характеристика клінічного перебігу комбінованих радіаційних уражень
- •Період переважання непроменевих компонентів
- •Період переважання променевого компонента
- •Період відновлення
- •Особливості клініки неодночасних уражень
- •Загальні принципи лікування
- •Особливості перебігу і лікування основних видів комбінованих радіаційних уражень Променеві ураження і дія ударної хвилі
- •Променеві ураження і переломи
- •Коротка характеристика осередку хімічного зараження
- •Особливості хімічної зброї як зброї масового ураження
- •Отруйні речовини шкірнонаривної дії
- •Загальні уявлення про патогенез
- •Особливості медичної допомоги ураженим іпритом
- •Отруйні речовини задушливої дії
- •Клінічна картина ураження
- •Особливості організації надання медичної допомоги
- •Розділ XII індикація отруйних речовин на території медичних закладів
- •Часткова санітарна обробка при зараженні ор у вигляді краплинно-рідинних аерозолей
- •Повна спеціальна обробка
- •Організація повної санітарної обробки
Типи наметів, які може використовувати медична служба
Залежно від ситуації і місцевості, медичні пункти батальйонів, полків, бригад та інших польових медичних закладів можуть частково або повністю розташовуватися в різних табельних наметах — некаркас- них і каркасних.
До некаркасних належать уніфіковані санітарно-технічні намети зразка 1956 р. (УСТ-56) і санітарно-барачні зразка 1956 р. (УСБ-56), а також табірні солдатські та офіцерські намети.
Каркасні намети представлені уніфікованими літніми зразка 1968 р. (УЛ-68) і зимовими зразка 1968 р. (УЗ-68), а також наметом медичним каркасним. Усі типи наметів виготовлені із спеціального брезенту. До комплекту кожного уніфікованого намету входять набори для його встановлення: стояки, кілки, мотузяні відтяжки, залізні листи з отворами для коминів, рами та підрамники, молоти для забивання кілків, навісні стінки утеплення та внутрішні піднамети з білої тканини. Комплекти наметів вкладають у брезентові мішки або спеціальні дерев'яні ящики. Опалення наметів у холодну пору року відбувається за допомогою переносних залізних або чавунних пічок з іскровловлювачами чи калориферів, які працюють на рідкому паливі. Для контролю за їх роботою обов'язко
во призначають чергового, який стежить за протипожежною безпекою та регулює в наметах постійну температуру. Для їх освітлення використовують лампочки або інші пристрої, що є безпечними в протипожежному відношенні.
Намет УСТ-56 (рис. 8.46) має два входи з тамбурами, що розташовані один навпроти одного, чотири вікна на бокових стінках та один отвір для комина. Довжина і ширина намету — приблизно 4,7 м, площа- підлоги — 21,6 м2. Висота бокових стінок — 1,75 м, а в центральній частині — близько 3,5 м, відповідно, внутрішній об'єм — близько 48,5 м3. У наметі можна розташувати на ношах 10 поранених, а на стійках для розміщення поранених на ношах або нарах — до 18 потерпілих. Маса намету — приблизно 255 кг. Комплект розрахований на 8 місць.
Намет УСБ-56 (рис. 8.47) має дві центральні стійки і два виходи з тамбурами, два отвори для димарів, а також 12 вікон (по 6 у кожній боковій стінці). Ширина намету — 6,2 м, довжина— 9,6 м, відповідно, площа підлоги — близько 59 м2, висота в центральній частині —до 3,5 м, внутрішній об'єм — приблизно 138 м3. У наметі можна розташувати до ЗО поранених на ношах із застосуванням стійок для розміщення поранених на ношах або на нарах — від 40 до 80 потерпілих. Маса намету — приблизно 460 кг, комплект розрахований на 13 місць.
Намети УСТ-56 і УСБ-56 можуть з'єднуватися між собою через тамбури як послідовно, так і створювати інші варіанти, наприклад "трійник" або "хрест".
Намети УЛ-68 та УЗ-68 (рис. 8.48) за габаритами однакові, але УЗ-68 має навісні стінки утеплення, білий піднамет і підрамники.
Намет натягується і кріпиться до каркасу, що складається з металевих труб і дерев'яних стояків. Він має два виходи з тамбурами, 6 вікон (по три з кожного боку), один отвір для комина.
У наметі відсутні центральні стояки, тому в ньому зручніше розташовувати потерпілих на польовому обладнанні, порівняно з наметом УСТ-56. Ширина становить 5,4 м, довжина — 5,2 м, площа підлоги -— близько 26 м2, висота до гребеня даху — до 3 м, внутрішній об'єм — приблизно 59 м3. У наметі можна розташувати на ношах до 12 поранених, на станках — до 24, на нарах — близько 18 потерпілих. На відміну від на-
метів УСТ-56 і УСБ-56, декілька наметів типу УЛ (У3)-68 можна послідовно з'єднувати, при цьому нижню частину торцевої стінки з тамбуром відстібають і утворюють єдиний намет. Маса намету — приблизно 370 кг. У комплект входить 10 місць.
Намет ПМК(рт, 8.49) має два виходи з тамбурами, 12 вікон (6 із кожного боку), три отвори для коминів, а також підлогу із тканини. Намет кріпиться на збірному металевому каркасі. Його ширина — 6,1 м, довжина — 9,7 м, площа підлоги — близько 59 м2, висота до гребеня даху — 3 м, а бокових стояків — 1,7 м, внутрішній об'єм складає 153 м3. Розташовується в ньому на ношах 20, на станках — до 60 поранених, а на станках і нарах — до 70 потерпілих. Намет можна поділити занавісками на окремі секції, а також з'єднати в один великий намет, що зручно для розгортання в ньому операційно-перев'язочного блоку значних розмірів. Маса намету — близько 860 кг, в комплект входить 12 місць.
Намет табірний солдатський має один вихід без тамбура, вікна відсутні. Площа підлоги — 16 м2, а внутрішній об'єм — приблизно28 м3. Розташувати на нарах можна до 10, а на ношах — до 5 поранених. Маса намету — 38 кг.
Намет табірний офіцерський також має один вихід без тамбура, але в ньому є два вікна з рамами і внутрішній піднамет. Площа підлоги— приблизно 9 м2, внутрішній об'єм — до 19 м3. Розташовується на ліжках 5 осіб. Маса намету — 80 кг.
Намети табірні, як правило, розміщують на спеціально облашто- ваних гніздах. Великі намети розгортають попередньо навчені групи з 5-7 чоловік, якими керує середній медичний персонал, який повинен доб- ре володіти різними способами їх установлювання і знати послідовність виконання робіт.
Для розташування наметів вибирають достатніх розмірів майдан- чики, які звільняють від сторонніх предметів (узимку — від снігу), вирів- нюють і трасують відповідно до розмірів намету і його орієнтації. Для запобігання забрудненню намету і піднамету на сиру землю перед розгор- танням кладуть гілки, траву, сіно, солому. Як покриття для підлоги вико- ристовують великі шматки гуми, брезенту, дерев'яні настили, а також гілля ялинки, сосни тощо.