Розділ II завдання і організація медичної служби збройних сил україни у військовий час

Збройні сили України після проведення реорганізації і розбудови складаються з чотирьох видів:

1. Сухопутні війська (війська наземної оборони).

2. Військово-повітряні сили.

3. Війська протиповітряної оборони.

4. Військово-морські сили.

Військово-медична служба Збройних сил України є штатною органі­зацією в складі всіх видів Збройних сил і призначена для організації та проведення медичного забезпечення їх особового складу.

У військовий час на неї покладаються такі основні завдання:

1. Організація і своєчасне проведення заходів щодо надання медич­ної допомоги та лікування поранених і хворих із метою збереження жит­тя якнайбільшій їх кількості, швидкого відновлення боєздатності й праце­здатності, максимального зниження серед них інвалідності.

2. Організація і проведення медичних заходів щодо збереження та підтримання високої боєздатності військовослужбовців, збереження і зміцнення їх здоров 'я.

3. Організація і проведення заходів щодо медичного захисту осо­бового складу військ від зброї масового ураження (запобігання її дії або зниження ефективності).

4. Запобігання виникненню і розповсюдженню захворювань серед особового складу військ.

Розглянемо детальніше ці завдання й умови, в яких доведеться їх виконувати.

Виконуючи перше завдання, медична служба проявляє найвищий гуманізм і одночасно вирішує проблему підтримання боєздатності Зброй­них сил. Це зумовлено тим, що при виникненні небезпеки війни в армію буде призвано велику кількість військовослужбовців із запасу, а засто­сування сучасної зброї призведе до виникнення масових санітарних втрат як у Збройних силах, так і серед цивільного населення. Ураження в більшості випадків будуть важкими і різноманітними. Лише завдяки зу­силлям медичних працівників можна буде поповнювати діючу армію осо­бовим складом, який уже має військові спеціальності й бойовий досвід. Решта колишніх військовослужбовців, які за станом здоров'я після ліку­вання не здатні вести бойові дії, зможуть працювати в тилу. Якщо вчасно і кваліфіковано надавати медичну допомогу та ефективно лікувати, то менше буде полеглих та інвалідів, наявність останніх є важким тягарем для економіки країни.

Виконання медичною службою другого завдання є запорукою підтримання високої боєздатності Збройних сил і досягнення перемоги над ворогом у бою. Оволодіння сучасною бойовою технікою і зброєю та їх ефективне використання, а також умови, в яких проходитимуть бойові дії в можливій війні, потребують значних зусиль особового складу. Мо­рально-психологічне і фізичне навантаження військовослужбовців будуть часто досягати межі можливостей людини. Витримати їх зможуть тільки військовослужбовці з міцним здоров'ям. Тому здійснення постійного все­бічного медичного контролю за життям, бойовою діяльністю і побутом військ (стан здоров'я особового складу; умови його розташування, водо­постачання, дотримання правил особистої і колективної гігієни; умови військової праці тощо) з метою збереження та зміцнення здоров'я військо­вослужбовців має велике значення.

Проведення медичною службою своєчасних заходів щодо захисту від зброї масового ураження (ядерної, хімічної та біологічної") може запо­бігти застосуванню або значно послабити її уражаючу дію. Виконання цього завдання полягає в забезпеченні медичною службою кожного військовослужбовця засобами індивідуального медичного оснащення, навчанні користування ними, а також прийомам надання першої медич­ної допомоги при ураженнях.

Крім того, медична служба контролює зміни стану здоров'я тих військовослужбовців, які зберегли боєздатність після дії уражаючих фак­торів зброї масового ураження. Із складу медичної служби виділяються сили і засоби для проведення бактеріологічної розвідки. Значну частину цих заходів у військових підрозділах здійснює середній медичний персо­нал. Виконання завдання щодо запобігання виникненню і розповсюджен­ню захворювань серед особового складу військ залишається надзвичай­но складним в умовах сучасної війни, особливо при застосуванні зброї масового ураження, а також внаслідок розповсюдження ворогом збуд­ників інфекційних хвороб. Масові руйнування населених пунктів, пору­шення водопостачання і забруднення водоймищ, загибель великої кількості людей і тварин, переміщення з району бойових дій маси людей, значні матеріально-побутові труднощі в сукупності створять важкі умо­ви для роботи медичної служби в цьому напрямку. Успішно виконати поставлені завдання військово-медична служба зможе тільки за умов чіткої організації медичного забезпечення, при вмінні всього особового складу застосовувати отримані в мирний час знання, навички, уміння та набутий досвід.