
- •Iзвn 966-7364-25-9 о Пашко к.О., Герасимів і.М.,1999
- •Передмова
- •Розділ I
- •Icторія військової медицини в украні
- •Розділ II завдання і організація медичної служби збройних сил україни у військовий час
- •Організація медичної служби Збройних сил України
- •Розділ III уражаюча дія сучасної зброї і можливі санітарні втрати
- •Уражаюча дія вогнепальної зброї та запалювальних боєприпасів і сумішей
- •Хімічна зброя
- •Ор смертельної дії.
- •Розділ IV основи організації і проведення лікувально-евакуаційних заходів у підрозділах і частинах
- •Організація і проведення медичного сортування
- •Роздл V
- •Сили і засоби медичної служби у батальйоні (рдті, взводі) та їх завдання
- •Послідовність і зміст роботи начальника мпб, санітарного інструктора і стрільця-санітара під час підготовки до бою
- •Медичне забезпечення механізованого батальйону (роти, взводу) в ході наступального бою
- •Медичне забезпечення механізованощбатал ь йону (роти, взвдду) в ході оборонного бою
- •Розділ VI основи організації надання медичної допомоги на полі бою, в осередку масових санітарних втрат і у медичному пункті батальйону
- •Організація розшуку поранених на полі бою
- •Способи наближення до потерпілих
- •Надання першої медичної допомоги на полі
- •Накладання пов 'язки на рану або опікову поверхню
- •Правила користування перев'язувальним пакетом індивідуальним
- •Проведення штучної вентиляції легень (швл) Методом "а рота в рот"
- •Методом "із рота в ніс"
- •Методика проведення закритого масажу серця
- •87 Рис. 6.38. Місця дотику при закритому масажі серця.
- •Особливості організації першої медичної допомоги в осередку ядерного вибуху
- •Перша медична допомога потерпілим внаслідок ураження проникаючою радіацією і радіоактивними речовинами при перебуванні їх на зараженій місцевості
- •Перша медична допомога при електротравмі
- •Способи витягування потерпілих із техніки та інших місць їх перебування
- •Способи відтягування поранених на полі бою
- •Розділ VII основи організації роботи медичного пункту полку, окремого медичного батальйону дивізії і військового польового пересувного шпиталю
- •Заходи першої лікарської допомоги, які можна деякий час не проводити:
- •Окремий медичний батальйон дивізії (омедб)
- •Військові польові шпиталі
- •Розділ VIII основи організації постачання медичного майна і техніки. Поняття про комплектно-табельне майно
- •Коротка характеристика спеціальної тари для аптечок і комплектів
- •Медичне майно для надання долікарської медичної допомоги
- •Майно для надання кваліфікованої медичної допомоги
- •Комплекти для оснащення діагностичних і допоміжних відділень
- •Кисневодихальна і наркозна апаратура
- •Типи наметів, які може використовувати медична служба
- •Розділ IX основи військово-польової хірургії
- •Травматичний шок
- •Кваліфікована медична допомога (в омедб та у військових шпиталях)
- •Ураженнями
- •Синдром тривалого стискання
- •Симптоматика і клінічна картина
- •Принципи надання допомоги потерпілим
- •Надання першої медичної допомоги
- •Клінічні прояви вибухової травми
- •Особливості ран, які виникли внаслідок опіків напалмом
- •Захворювання внутрішніх органів при термічних опіках
- •Надання медичної допомоги обпеченим в умовах сучасного бою
- •Перша медична допомога обпеченим, зокрема при напалмових ураженнях
- •Опіки в поєднанні з променевими ураженнями
- •Перша та долікарська медична допомога
- •Перша лікарська медична допомога
- •Кваліфікована медична допомога
- •Асептика у військово-польових умовах
- •Розділ X
- •Особливості ураження від дії нейтронного опромінення
- •Гостра променева хвороба від поєднаного опромінення
- •Аплікація продуктів ядерного поділу на шкірі та слизових оболонках
- •Надання медичної допомоги на еме
- •Особливості патогенезу
- •Характеристика клінічного перебігу комбінованих радіаційних уражень
- •Період переважання непроменевих компонентів
- •Період переважання променевого компонента
- •Період відновлення
- •Особливості клініки неодночасних уражень
- •Загальні принципи лікування
- •Особливості перебігу і лікування основних видів комбінованих радіаційних уражень Променеві ураження і дія ударної хвилі
- •Променеві ураження і переломи
- •Коротка характеристика осередку хімічного зараження
- •Особливості хімічної зброї як зброї масового ураження
- •Отруйні речовини шкірнонаривної дії
- •Загальні уявлення про патогенез
- •Особливості медичної допомоги ураженим іпритом
- •Отруйні речовини задушливої дії
- •Клінічна картина ураження
- •Особливості організації надання медичної допомоги
- •Розділ XII індикація отруйних речовин на території медичних закладів
- •Часткова санітарна обробка при зараженні ор у вигляді краплинно-рідинних аерозолей
- •Повна спеціальна обробка
- •Організація повної санітарної обробки
Військові польові шпиталі
Військові польові шпиталі відіграють важливу роль у системі лікувально-евакуаційного забезпечення військ. Кожен із них є лікуваль- но-евакуаційним закладом, здатним працювати як у складі шпитальної
бази (об'єднання декількох шпиталів), так і, в деяких випадках, само- стійно. Вони розташовуються в наметах, а також у різних спорудах та будівлях, наприклад, адміністративних будинках, школах тощо. Пере- міщаються військові польові шпиталі, як правило, на автомашинах або залізничним транспортом. Залежно від призначення, їх комплектують із лікарів, середнього медичного персоналу різних спеціальностей, які мають відповідну підготовку і досвід роботи, а також із молодшого медичного та іншого персоналу.
Кожен шпиталь розташовується згідно із загальною схемою роз- міщення етапу медичної евакуації і має відповідні до його профілю і типу лікувально-діагностичні відділення.
Розділ VIII основи організації постачання медичного майна і техніки. Поняття про комплектно-табельне майно
Для виконаштзавдань, які стоять перед військово-медичною служ- бою, потрібно чітко організувати забезпечення її медичним майном і тех- нікою відповідно до вимог, зумовлених сучасним розвитком засобів ве- дення бойових дій та рівнем надання медичної допомоги ураженим. Зас- тосування сучасної зброї в майбутній війні призведе не тільки до виник- нення масових санітарних втрат, а й до ускладнення їх структури та зро- стання тяжкості уражень, тому ще більшою, ніж у попередніх війнах, буде потреба в медичному майні та техніці. Забезпечення ними є одним із важ- ливих напрямків роботи військово-медичної служби.
Медичне майно — це спеціальні матеріальні медичні засоби, які призначені для проведення профілактичних заходів та діагностування уражень, лікування потерпілих і догляду за ними, а також для забезпе- чення проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у військах. Сюди належать: медикаментозні препарати, кровозамінні роз- чини та вітаміни; засоби для проведення дезінфекції, дезінсекції та дера- тизації; вакцини і сироватки; шини, перев'язувальні матеріали; облад- нання та лікарсько-медичні предмети для надання хірургічної допомоги й обладнання для забезпечення роботи інших відділень; предмети догляду за пораненими і хворими; медична та санітарна техніка; аптечне та лабо- раторне майно; книги та бланки медичного обліку і звітності тощо. В основному вони подібні до тих, що використовуються в закладах цивіль- ної охорони здоров'я. Але умови бойової ситуації змусили скоротити пе- релік лікарських засобів та медичного обладнання до найбільш необхід- них і ефективних, що дозволяє прискорити доставку їх у потрібній
кількості й асортименті до місця призначення в установлені терміни. На сучасному етапі розвитку військової медицини основним видом медичного постачання є комплекти, кожен з яких включає набір (асортимент) предметів медичного майна, що призначається для надання визначеного виду та обсягу медичної допомоги пораненим і хворим. Тобто необхідне для медицини майно вимагається і надходить не окремими найменуваннями, а в наборі згідно з розробленими і затвердженими ще в мирний час описами. Вказане в описі майно вкладається в спеціальну тару одноразового (фанерні чи картонні ящики, мішки тощо) або багаторазового (дерев'яні, пластмасові та металеві ящики) використання. Це дозволяє швидко вантажити, зручно транспортувати та розвантажувати комплекти, захищати майно від пилу, вологи, механічних пошкоджень, проводити спеціальну обробку при зараженні їх РР, ОР та БЗ.
Але, поряд із комплектами, може бути постачання й окремих предметів медичного майна, що не ввійшли до їх складу.
Кожна військова частина (заклад) має табелі до штату, згідно з якими відбувається укомплектування її майном, зокрема медичним. У табелях вказують найменування і кількість норм постачання, відповідно до яких вона забезпечується. Тому всі предмети, які зумовлені нормами постачання, називають табельними. А оскільки постачання військово-ме- дичної служби під час бойових дій відбувається, в основному, за рахунок комплектів, то все оснащення її називають комплектно-табельним. До його складу входять аптечки, призначені для особового складу в різних видах бойової техніки, сумки, набори, укладки, комплекти, а також окремі предмети медичного майна.
За призначенням комплекти поділяють на функціональні та спеціальні. Функціональні комплекти використовують для оснащення відповідних функціональних підрозділів на етапах медичної евакуації, наприклад, приймально-сортувальної, перев'язочної МПП, операційної омедб тощо. Медичне майно, що входить до складу комплектів, може бути як інвентарним, так і тим, що витрачається. Інвентарне майно (хірургічні інструменти, прилади, апаратура тощо) розраховане на надання визначеного виду й обсягу медичної допомоги. Воно може бути знятим з обліку лише після того, як минув встановлений для нього термін експлуатації або внаслідок непридатності для користування, що виникла від дії якихось факторів (пожежа, знищення під час бомбардування ворогом тощо). Для списання інвентарного майна згідно з наказом командира (начальника) створюється комісія, яка складає акт щодо встановлення причини його відсутності або виходу з ладу. Акт затверджує старший командир (начальник) і майно списують із книг обліку частини (закладу).
Майном, яке витрачається, користуються протягом визначеного періоду роботи функціонального підрозділу або при виконанні певного обсягу роботи. Тому в деякі комплекти, призначені для проведення аналізів у лабораторіях, вкладають лише витратні предмети.
Функціональні комплекти поділяють на такі групи: військові, шпитальні, призначені для надання спеціалізованої допомоги, а також для забезпечення роботи спеціальних кабінетів, лабораторій та аптек. Військові комплекти медичного майна застосовують для надання першої медичної, долікарської та першої лікарської допомоги, вони призначені для забезпечення роботи медичних пунктів батальйонів та полків. Відповідно, відділення омедб та військові польові пересувні шпиталі користуються комплектами медичного майна, за допомогою яких надається кваліфікована медична допомога.
Значну частину комплектів застосовують, починаючи з МПБ і закінчуючи різними польовими пересувними шпиталями, зокрема для надання спеціалізованої медичної допомоги поряд із комплектами, які спеціально призначені для неї: нейрохірургічний, травматологічний, торако- абдомінальний тощо. Усі комплекти мають відповідні позначки, які вказуються на кришках та стінках ящиків.
Комплекти для забезпечення роботи спеціальних кабінетів, лабораторій та аптек використовуються як в МПП, так і в омедб та шпиталях (рентгенокабінети, кабінети лікувальної фізкультури та фізіотерапевтичні; клінічні, бактеріологічні, санітарно-гігієнічні та інші лабораторії, а також аптеки).
Комплекти спеціального призначення містять, в основному, витратне медичне майно та медикаменти, що використовуються для надання першої медичної допомоги потерпілим і на етапах медичної евакуації, залежно від характеру їх ураження. До них належать комплекти "Шини", "Перев'язувальні засоби стерильні для обпечених", "Антибіотики" тощо, їх можна швидко доставити як у медичні пункти та заклади, так і у вогнища масових санітарних втрат, що виникають у ході бойових дій. Перевозять комплекти вантажним і санітарним транспортом, який буде зворотними рейсами вивозити потерпілих у тил, а в термінових випадках та при необхідності доставки в тяжкодоступні місця — авіаційним транспортом.
Комплектами з медичним майном забезпечена також і медична служба повітряно-десантних (аеромобільних) частин і з'єднань. Вони мають легкі пакувальні футляри з пристосуваннями, які перед десантуванням прикріплюють до медичного працівника-парашутиста.
В описі, що вкладається в кожен комплект, вказуються перелік майна, кількість предметів, термін їх зберігання, вид розфасовки та упаковки, тип укладки. До нього можуть вносити записи про поновлення
предметів майна або зміну їх кількості в даному комплекті. Особа, яка відповідає за стан майна, підписує опис і ставить гербову печатку військової частини.
У мирний час комплекти розміщують на складах, де створені відповідні умови для їх зберігання. Майно та медикаменти необхідно постійно поновлювати, тому в комплекти потрапляють предмети та лікарські засоби з терміном придатності не менше трьох років, а ті, що мають обмежений термін зберігання, вкладають у період небезпеки виникнення війни. Майно і медикаменти поновлюють, головним чином, за рахунок отриманих зі складів у плановому порядку на поточне постачання або закуплених (інколи поміняних) в аптеках цивільної охорони здоров'я.
Медикаменти, що входять у комплекти, попередньо складаються у товстостінні скляні флакони та банки різної місткості, які герметично закривають і ставлять у призначені для них гнізда та висувні шухлядки всередині ящика.
Хірургічні інструменти кладуть у комплекти, що необхідні для надання хірургічної допомоги, в спеціально створених наборах. Кожен набір розрахований на проведення визначеного обсягу хірургічних втручань із деяким запасом, який призначається для заміни тих інструментів, які під час операцій стануть непридатними для користування. Але спочатку Хірургічний інструментарій консервують (змазують нейтральним мастилом, загортають у парафінований папір, поміщають у поліетиленовий мішок, який ретельно герметизується) та складають у спеціальні чохли з тканини. Останні — в стерилізатори-кип'ятильники відповідних розмірів. Завдяки цим заходам інструменти не іржавіють при зберіганні та не пошкоджуються механічно при транспортуванні, а також їх можна швидко підготувати до проведення хірургічної операції.
Консервуванню підлягають й інші металеві вироби.
На всі флакони із медикаментами та упаковки з іншими предметами обов'язково прикріплюють (приклеюють) етикетку, на якій українською мовою вказані такі дані: найменування, рік виготовлення, серія, номер і дата проведеного аналізу, дата розфасовки, а також дата консервування. Під цими даними ставлять свої підписи особа, яка проводила розфасовку, та контролер, а також вказується його номер.