Перша медична допомога потерпілим внаслідок ураження проникаючою радіацією і радіоактивними речовинами при перебуванні їх на зараженій місцевості

Від проникаючої радіації ядерного вибуху і дії радіоактивних ре­човин, що випали на місцевість, у людей, які потрапили під їх вплив, може виникнути променева хвороба різного ступеня тяжкості.

Першими ознаками ураження при гострій променевій хворобі є нудо­та, блювання і загальна слабість. У легких випадках ураження найчасті­ше виникає одноразове блювання, загальної слабості може не бути. Такі потерпілі залишаються в строю. При тяжких ураженнях блювання буває багаторазовим, що потребує направлення хворих у лікувальні заклади.

При появі ранніх ознак ураження необхідно прийняти всередину 1-2 таблетки протиблювотного засобу — диметкарбу, який міститься в індивідуальній аптечці. Якщо уражений перебуває в непритомному стані, його необхідно покласти на живіт, повернути голову набік, щоб не запа­дав язик, не утруднювалося дихання та блювотні маси не потрапляли в дихальні шляхи. Крім цього, для забезпечення припливу крові до голови треба ногам надати підвищене положення.

Перша медична допомога при ураженнях радіоактивними речови­нами, що потрапили на відкриті ділянки шкіри, ранові й опікові поверхні, передбачає закриття рани, опікової поверхні індивідуальним перев'язу­вальним пакетом. Із метою зменшення додаткового радіоактивного оп­ромінення потерпілих поміщають в окопи, бліндажі, підвали на період спаду високих рівнів радіації і до прибуття транспорту для евакуації. При нудоті й блюванні використовують протиблювотний засіб з індиві­дуальної аптечки .

Після виходу із зони ураження хворим проводиться часткова сані­тарна обробка: промивання порожнини рота водою із фляги й обмивання шкіри обличчя, шиї, рук, часткова дезактивація обмундирування.

Радіозахисний засіб з АІ (цистаміна дигідрохлорид) застосовують із профілактичною метою за 30-60 хвилин до входу на заражену терито­рію або у випадку небезпеки подальшого опромінення. Шість таблеток (1,2 г) приймають одноразово. У разі необхідності (доза опромінення вища за 1 Гр) через 6 годин треба прийняти ще стільки ж таблеток.

Перша медична допомога при електротравмі

Ушкодження, які виникають від дії електричного струму або блис­кавки — потужного розряду атмосферної електрики — називаються електротравмою.

Місцеві зміни від електротравми проявляються опіками тканини в місцях входу і виходу електричного струму. В тяжких випадках виника­ють глибокі кратероподібні опіки, деколи рана проникає до кістки. При дії струму високої напруги (тисячі вольт) можливі розшарування і розрив тканин, іноді з повним відривом кінцівки. При ураженні блискавкою з'яв­ляються деревоподібні плями в проекції ходу судин.

Загальні явища розвиваються, перш за все, внаслідок впливу стру­му на нервову систему. Особливо небезпечні безпосередні ураження стру­мом ділянки голови (головний мозок), хребта (спинний мозок), серця. По­терпілий миттєво втрачає свідомість, розвиваються судоми, параліч ди­хальної мускулатури і, як наслідок, зупинка дихання. При ураженні блис­кавкою загальні явища (параліч, глухота, німота, миттєва зупинка ди­хання) виникають частіше.

Легкі ураження струмом проявляються у вигляді запаморочення, тяжкого нервового стресу, загальної слабості.

При наданні першої медичної допомоги потрібно негайно припинити дію струму. Це досягається відключенням струму (рубильника, вимикача), відведенням електропроводів від потерпілого сухою палицею чи дошкою, а також заземленням або шунтуванням проводів (з'єднання між собою двох струмопровідних проводів). Дотик до ураженого струмом незахищеними руками при невідключених проводах смертельно небезпечний. Той, хто звільняє від дії струму, обов'язково повинен застосовувати засоби самоза- хисту (натягнути гумові рукавиці, стати ногами на шматок гуми або суху дошку; уникати промокання ніг і близькості проводів до голови).

При короткочасній втраті свідомості перша допомога полягає в за- безпеченні спокою і щадному транспортуванні потерпілого в лікувальний заклад (лежачому положенні, тепло вкритим). Під час евакуації необхідно спостерігати за хворим, оскільки може виникнути пізня зупинка дихання та серцевої діяльності.

При зупинці дихання після ураження струмом негайно проводять штуч- ну вентиляцію легень ("із рота в рот", "із рота в ніс"), яку інколи потрібно робити декілька годин підряд. При необхідності треба продовжувати ШВЛ і при транспортуванні в машині. Спостерігалися випадки оживлення "удавано померлих" після ураження струмом при застосуванні ШВЛ протягом восьми і більше годин. Після того, як до потерпілого повертається свідомість, його потрібно напоїти великою кількістю рідини (вода, чай). Не варто давати алко- гольні напої і каву. Ураженого тепло вкривають.

При зупинці серця одночасно з ШВЛ роблять непрямий масаж серця. Про його ефективність свідчить поява пульсу на сонних артеріях. Закопува- ти в землю ураженого блискавкою категорично заборонено, тому що при цьому порушуються дихання і кровообіг, виникає охолодження, затягуєть- ся час надання першої медичної допомоги. Місцеві ураження струмом по- трібно закрити стерильною пов'язкою, як при опіках,