Роздл V

МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЙОВИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПІД ЧАС ОСНОВНИХ ВИДІВ БОЮ

У сучасному бою братимуть участь підрозділи, частини та з'єднан­ня всіх родів військ, спеціальних військ, військово-повітряних сил, а в при­морських районах — і військово-морських сил. Суттєво буде впливати на організацію медичного забезпечення використання в бою зброї масового ураження чи звичайної зброї. У першому випадку можуть виникати значні масові втрати військ, які будуть часто призводити до повної чи часткової втрати боєздатності бойових підрозділів і частин, а також втрати праце­здатності підрозділів та частин медичної служби. У районі бойових дій буде створюватися складна обстановка, що залежатиме від виду (видів) застосованої зброї, особливо зброї масового ураження. Так, при нанесенні ядерного удару, крім завалів, руйнувань, пожеж, 'затоплень, знищення мостів, оборонних споруд, бойової техніки, на характер бою буде вплива­ти ще й радіоактивне зараження місцевості. Крім того, значно погіршува­тиметься морально-психологічний стан особового складу.

Застосування звичайної зброї може відбуватися як самостійно, так і у поєднанні з ядерною зброєю. Але навіть при самостійному викорис­танні лише звичайної зброї сучасному бою будуть притаманні рішучість у досягненні поставленої мети, висока напруженість і швидкоплинність, різка зміна обстановки, ведення бою у високому темпі, на широкому фронті й на велику глибину.

Визначити вид бою можна за такими ознаками:

• мета бою і способи її досягнення;

• характер дії підрозділів та частин ворогуючих сторін.

Залежно від цих ознак, розрізняють два види бою: наступальний

та оборонний. У випадку, коли протидіючі сторони виконують постав­лені завдання одночасним наступом з обох боків, виникає різновид на­ступального бою— зустрічний бій.

На організацію медичного забезпечення бойових дій підрозділів бу­дуть впливати всі вищевказані фактори: вид бою; умови бойової і тилової обстановки, що будуть створюватися під час підготовки і ведення бою; ура­жаючі властивості зброї, яку буде використовувати противник, і виникнен­ня відповідної до неї кількості та структури санітарних втрат; наявність медичних підрозділів і частин, забезпеченість їх підготовленими медичними працівниками, майном, санітарною технікою, а також ряд інших факторів.

Основними тактичними підрозділами сухопутних військ, на при­кладі яких буде в даному підручнику показане забезпечення особового складу в сучасному бою, є механізовані рота та батальйон (вони можуть бути також мотопіхотними, танковими тощо).

Сили і засоби медичної служби у батальйоні (рдті, взводі) та їх завдання

Механізований батальйон складається з командування (штабу), трьох механізованих рот та інших підрозділів, в тому числі й медичного пункту батальйону. До складу кожної механізованої роти входить три ме­ханізованих взводи. Медична служба представлена в батальйоні медич­ним пунктом батальйону (МПБ), у роті — санітарним інструктором роти, у взводі — стрільцем-санітаром. Перелік медичного оснащення по­дається в окремій главі. На медичний пункт батальйону, яким керує на­чальник медичного пункту батальйону — фельдиіер. в бою покладаються такі завдання:»організація і проведення своєчасного надання ураженим першої та долікарської медичної допомоги з наступною евакуацією їх на етапи медичної евакуації;*участь у ліквідації наслідків застосування про­тивником зброї масового ураження;»контроль за станом здоров'я особово­го складу батальйону;*проведення санітарно-гігієнічних (контроль за роз­ташуванням, харчуванням, водопостачанням, дотримуванням правил осо­бистої і колективної гігієни) та протиепідемічних (виявлення і направлен­ня до медичного пункту полку інфекційних хворих, проведення дезінфекції тощо) заходів^організація і проведення медичної розвідки в районі розта­шування та бойових дій батальйону;«своєчасне забезпечення медичних працівників і особового складу батальйону відповідним медичним май- ном;«проведення занять з основ надання першої медичної допомоги та сані­тарно-просвітницької роботи в підрозділах батальйону.

Крім фельдшера батальйону, ці завдання виконує особовий склад МПБ, до якого входять: санітарний інструктор, два санітари та чотири волії-санітари. Санітарний інструктор чямішяг начальника у випадку його тимчасової відсутності. Він допомагає фельдшеру в наданні долікарсь­кої медичної допомоги, при потребі сам розшукує поранених і надає їм першу медичну допомогу, а також керує діями санітарів та водіїв-сані- тарів, розгортає МПБ, доглядає за тимчасово розміщеними на ньому по­раненими та хворими і безпосередньо бере участь в евакуації їх у тил. Санітарний інструктор МПБ повинен постійно збирати дані від водіїв- санітарів, санітарів-носіїв, санітарних інструкторів рот про місця зосе­редження поранених на полі бою, а також виконувати інші завдання.

• Санітари МПБ повинні вміти розшукувати уражених на полі бою, витягувати їх з пошкодженої бойової техніки та інших місць, надавати першу медичну допомогу і вивозити (виносити) до місця розгортання МПБ або на вісь його переміщення. Вони повинні знати місця розташування медичних постів рот, санітарного транспорту, медичного пункту полку, а також допомагати розгортати МПБ, доглядати за тимчасово розміще­ними в ньому пораненими та хворими, уміти правильно повантажити їх на будь-які види транспорту для евакуації, виконувати інші доручення.

Водії-санітари, як правило, виконують завдання в районі дій рот, що вхо­дять до складу батальйону. Вони повинні вміти розшукувати уражених на полі бою, непомітно для противника добиратись до них, надавати пер­шу медичну допомогу, відтягувати (відвозити) їх до укриття або до МПБ (осі його переміщення); досконало володіти прийомами завантаження та розвантаження поранених на всі види транспортних засобів, при необхі­дності — підготувати транспорт для евакуації потерпілих з якнаймен­шою травматизацією; у ході транспортування забезпечувати спостере­ження та догляд за пораненими і хворими; у випадку неможливості руху санітарного транспорту використовувати і такі засоби, як гужовий транс­порт, волоки та інші пристосування.

Весь медичний персонал МПБ повинен уміти працювати на зара­женій радіоактивними і отруйними речовинами або бактеріальними засо­бами місцевості в індивідуальних засобах захисту органів дихання і шкіри; проводити часткову санітарну обробку уражених; проводити профілак­тику уражень за допомогою засобів, що є в індивідуальному медичному оснащенні особового складу військ.

® Санітарний інструктор роти організовує та проводить розшук по­ранених та хворих на полі бою, особисто надає їм першу медичну допомо­гу, контролює правильність її надання санітарами та в порядку само- і взаємодопомоги, збирає уражених в укриття або в медичний пост роти; позначає місця укриття потерпілих на полі бою, доповідає командиру роти та начальнику МПБ про їх кількість та місця розташування; він повинен керувати діями стрільців-санітарів та інших сил і засобів з метою ефектив­ного їх використання. На нього також покладаються проведення медичної розвідки в районі розташування та бойових дій роти; контроль за станом здоров'я особового складу роти, дотримання ним правил особистої та ко­лективної гігієни; виявлення хворих і направлення їх на медичний огляд в МПБ або МПП (з дозволу старшини або командира роти); забезпечення стрільців-санітарів взводів та особового складу роти медичним майном та індивідуальними засобами надання першої медичної допомоги і навчання правильно користуватися цими засобами при ураженнях.

ф Стрілеиь-санітар виділяється із числа бійців взводу згідно з нака­зом командира роти. Він повинен спостерігати за полем бою, розшукува­ти поранених, надавати першу медичну допомогу, відтягувати їх в ук­риття та позначати ці місця, доповідати про санітарні втрати команди­рові взводу та повідомляти санітарному інструкторові роти їх кількість і місце розташування через санітарів-носіїв або водіїв-санітарів.

Весь особовий склад медичної служби батальйону повинен піклу­ватись про збереження медичного майна, при необхідності — проводити його ремонт і поповнювати замість використаного або непридатного для застосування.