2.2. Тестові завдання

1. Менеджмент – це:

1) інтеграційний процес формування організацій і управління ними шляхом розробки способів і прийомів досягнення намічених результатів;

2) визначення напряму та інтенсивності грошових потоків протягом планового чи звітного періоду;

3) спосіб групування цифрових показників, що характеризують певне явище (зокрема, наявність чи використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів) через зіставлення або протиставлення окремих його сторін.

2. Який із наведених аспектів пояснює термін «менеджмент»:

1) як вид діяльності, спрямований на координацію зусиль людей з використанням їхніх прав інтелекту, врахуванням мотивів поведінки для досягнення поставленої мети;

2) як певна категорія, соціальний прошарок людей, котрі фахово займаються обслуговуючою діяльністю;

3) як метод запобігання нещасним випадкам у процесі виробництва.

3. Податковий менеджмент виступає як:

1) інструмент вилучення доходів суб`єктів підприємницької діяльності у державний бюджет;

2) інструмент вилучення доходів суб`єктів підприємницької діяльності у державний бюджет і як інструмент, який оптимізує фінансово-господарську діяльність підприємств;

3) інструмент управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства.

4. Чи правомірно розглядати поняття податковий менеджмент як сукупність норм і правил, які регламентують дії у сфері оподаткування, а також визначають міру відповідальності у сфері оподаткування:

1) так, правомірно;

2) ні.

5. Об’єктом податкового менеджменту є:

1) фінансові відносини, у т.ч. відносини, пов’язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів;

2) дії та процеси, спрямовані на встановлення та зміну податкових норм, а також на справляння податків;

3) організація інформаційної системи на підприємстві, що відповідає вимогам внутрішніх комунікаційних зв’язків між струк­турними підрозділами, різними рівнями управління.

6. Результати податкового менеджменту визначаються:

1) розміром отриманого чистого прибутку;

2) сумою коштів, отриманих у результаті зменшення податкових зобов’язань;

3) кількістю вироблених рекомендацій щодо оптимізації податко­вих платежів відповідним підрозділам підприємства.

7. Результат податкового менеджменту:

1) збільшення податкового навантаження на платників податків;

2) формування централізованого фонду держави;

3) створення сприятливих умов для розвитку державної податкової служби;

4) створення сприятливих умов для розвитку господарської діяльності, регулювання соціально-економічного життя суспільства.

8. Структура податкового менеджменту включає:

1) корпоративний податковий менеджмент;

2) податкове регулювання;

3) податкове стимулювання;

4) податкове прогнозування;

3) державний податковий менеджмент.

9. Функції податкового менеджменту:

1) податкове прогнозування і планування;

2) податкове регулювання;

3) податкове стимулювання;

4) податкове регламентування;

5) податковий контроль;

6) податкова оптимізація.

10. Податкове регулювання:

1) сукупність заходів непрямого впливу держави на розвиток виробництва шляхом зміни норм вилучення в бюджет, у результаті чого змінюється рівень оподаткування;

2) задоволення суспільних інтересів за допомогою сплати суб’єктами господарської діяльності та населенням податків до бюджету. Стимулювання своєчасної та повної сплати податків певною матеріальною відповідальністю.

11. Причини, що викликають необхідність удосконалення управління оподаткуванням:

1) переважна більшість рішень щодо управління оподаткуванням прийма-лась і продовжують прийматись відповідно до особистих знань, інтуїції або інтересів керівництва держави та її організаційних структур;

2) велика кількість податкових пільг;

3) відсутність науково обґрунтованих підходів, неврахування світового та історичного досвіду при формуванні національної податкової системи та при аналізі наслідків від її впровадження робили і роблять управління оподаткуванням неефективним антикризовим засобом, а однією з причин заго­стрення економічної кризи;

4) зміни у податкове законодавство вносяться всупереч початковим його положенням, а поточні підзаконні акти ще більше віддаляють податкову практику від закону;

5) законодавча діяльність представників влади як частина процесу управління оподаткуванням позбавлена лобіювання відомчих інтересів.