9.3. Практичні завдання

Завдання 1. Приватний підприємець Іванов С. В. працює на спрощеній системі оподаткування. Він використовує працю п’яти найманих працівників. Кожний з них зареєстрований в податковій інспекції як приватний підприємець, а не найманий робітник.

Визначити, для чого приватний підприємець не оформив своїх робітників як найманих робітників. Чи є це оптимізацією оподаткування?

Завдання 2. На підприємстві „Омега” зламався верстат. Ремонт верстата коштує 1000 грн.

Яким чином підприємству вигідніше здійснити його ремонт з метою оптимізації оподаткування: використати працю власного робітника і заплатити йому 1000 грн. або використати працю приватного підприємця і заплатити йому за послуги ту ж саму суму у 1000 грн.

Завдання 3. На підприємстві „Альфа” зламалося обладнання. Ремонт обладнання коштує 2000 грн.

Яким чином підприємству вигідніше здійснити його ремонт з метою оптимізації оподаткування: використати працю власного робітника і заплатити йому 2000 грн. або використати працю приватного підприємця і заплатити йому за послуги ту ж саму суму у 2000 грн.

Завдання 4. Громадянину Бодрову С.А. бабуся бажає подарувати квартиру загальною площею 75 м. кв.

Яким чином з метою оптимізації оподаткування найкраще оформити угоду: як угоду купівлі – продажу або як об’єкт дарування (спадщини)?

Завдання 5. Холдинг „Еверест” виконує ряд сервісних функцій: прибирання офісів, вантажно-розвантажувальні роботи, технічне обслуговування обладнання. Його щорічний дохід складає 280 000 грн. Середньооблікова чисельність робітників – 87 осіб. Холдинг працює на загальній системі оподаткування.

Чи має підприємство змогу оптимізувати сплату податків? Якщо має, то яким чином?

Тема 10. Оцінка доцільності застосування спрощеної системи оподаткування

10.1. Теоретична частина

Переваги спрощеної системи оподаткування за різними сферами дії:

Нормативна база - суттєво зменшується перелік переважно складних і суперечливих один одному законодавчих і нормативних актів, які регламентують оподаткування, що суттєво полегшує життя бухгалтерам і зменшує кількість можливих помилок.

Розрахунки, пов’язані з обчисленням податкових зобов’язань - значно спрощуються, оскільки замість податків, зборів і внесків, платником яких перестає бути суб’єкт малого підприємництва (а об’єкти оподаткування і порядок обчислення сум податкових зобов’язань по кожному з них специфічні), розраховується єдиний об’єкт оподаткування – виручка від реалізації продукції.

Складання податкової звітності – замість різноманітних форм податкової звітності по податках і зборах, які замінюються єдиним податком, один раз на квартал необхідно заповнювати одну нескладну форму. Результатом цього є, по-перше, зниження трудомісткості підготовки податкової звітності, а по-друге, є хоч і невелика, але все ж таки економія бланків звітних документів.

Ведення податкового обліку – суб’єкти підприємницької діяльності (СПД) ведуть податковий облік тільки по тих податках і зборах, платниками яких вони є. Особливо сильно відчувається пов’язана з цим економія часу в малих підприємствах, які переходять на сплату єдиного податку за ставкою 10%. Для них не тільки скасовано податковий облік з податку на прибуток, але й скасований трудомісткий податковий облік з ПДВ.

Подання податкової звітності – немає необхідності суворо контролювати строки подання звітності по тих податках і зборах, платником яких тепер не є СПД. Чим менше таких строків подання звітності, тим менше імовірність, що будь-який з них буде пропущений. Крім того, суттєво скорочуються втрати робочого часу бухгалтерів у зв’язку з чергами під час подання декларацій в органи ДПС та інші контролюючі органи.

Строки сплати податків і зборів – замість різних і розосереджених за часом строків сплати податків і зборів, які замінюються єдиним податком, введений єдиний строк – щомісячно, не пізніше 20 числа наступного місяця. Це полегшує бухгалтеру контроль за його дотриманням, забезпечує можливість маневрування фінансовими ресурсами між черговими платежами.

Платежі в бюджет і державні цільові фонди – можливе зменшення сум платежів по податках і зборах у результаті переходу на застосування спрощеної системи оподаткування.

Застосування фінансових санкцій і адміністративних штрафів –імовірність застосування штрафних санкцій знижується в зв’язку зі зменшенням кількості форм податкової звітності підприємства, суттєвою уніфікацією строків подання звітності і сплати податків, скороченням кількості перевірок та їх тривалістю.

Бухгалтерський облік – платники єдиного податку можуть застосовувати спрощену форму ведення бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність – порядок складання і подання фінансової звітності не залежить від системи оподаткування і визначається наявністю у юридичної особи статусу суб’єкта малого підприємництва. Якщо такий платник відповідає вимогам Закону про бухгалтерський облік, він звільняється від щоквартального складання і подання проміжної фінансової звітності, а за підсумками року подає фінансову звітність у вигляді Балансу і Звіту про фінансові результати, структура і склад яких значно спрощені.

Вади спрощеної системи оподаткування:

Відсутність зв’язку об’єкта оподаткування з витратами. Спрощена система оподаткування не передбачає обліку витрат при визначенні податкових зобов’язань. Виникає неможливість зменшення податкових зобов’язань у зв’язку зі збільшенням витрат, пов’язаних зі здійсненням господарської діяльності.

Відсутність „перехідних” положень, що регламентують особливості податкового обліку перехідних операцій, які починаються при одній системі оподаткування, а завершуються при іншій. Незважаючи на те , що оподаткування „перехідних” операцій розглядалося в роз’ясненнях ДПСУ, у багатьох випадках вони непослідовні та суперечать одне одному, що заважає їх практичному застосуванню. Підвищується ризик застосування фінансових санкцій при здійсненні операцій, що не були завершені на момент зміни системи оподаткування.

Неможливість виписування податкових накладних покупцям у випадку скасування реєстрації як платника ПДВ. Платники єдиного податку за ставкою 10% не ведуть податковий облік з ПДВ і не мають права виписувати податкові накладні. При продажу товарів (робіт, послуг) кінцевим споживачам чи неплатникам ПДВ значення не має. Якщо ж платник знаходиться на початку або в середині ланцюжка „виробництво-споживання” і має справи з покупцями – платниками ПДВ, це може призвести до втрати покупців (якщо не буде компенсовано відповідним зниженням ціни).

Обмеження по формі розрахунків. Платники єдиного податку – юридичні особи незалежно від обраної ставки не мають права здійснювати розрахунки за відвантажену продукцію в тій чи іншій формі, що відрізняється від грошової. Це обмежує економічну свободу суб’єктів малого підприємництва.

Втрата права на бюджетне відшкодування. Відмова від статусу платника ПДВ для юридичних осіб, які перейшли на сплату єдиного податку за ставкою 10%, автоматично означає відмову від права на бюджетне відшкодування. До того ж ДПАУ поширює цей підхід і на ті суми бюджетного відшкодування, які були нараховані, але не повернені підприємству до переходу на сплату єдиного податку. Цей фактор знижує привабливість альтернативних систем оподаткування для тих платників, які мають право на бюджетне відшкодування, і особливо для експортерів. Додаткові втрати на бюджетному відшкодуванні необхідно враховувати в розрахунку економічної доцільності відмови від звичайної системи оподаткування.

Тимчасовий характер спрощеної системи оподаткування і незрозумілі перспективи її застосування. Указ № 727 діє на період „до законодавчого врегулювання цього питання”. Тому існує пряма загроза прийняття Верховною Радою України відповідного закону з іншими параметрами єдиного податку. Відсутня впевненість у незамінності умов оподаткування в перспективі і можливість довгострокового прогнозування фінансового стану підприємства.

Додаткові втрати, пов’язані зі зміною системи оподаткуванню. Перехід на застосування іншої системи оподаткування потребує додаткових витрат у зв’язку з необхідністю засвоєння бухгалтерами нових законодавчих і нормативних документів, а також з подоланням консерватизму. Імовірні помилки в оподаткуванні в перші періоди роботи з посиланням на неможливість використання досвіду бухгалтерів. Виникає необхідність перегляду традиційних підходів до стратегії господарської діяльності взагалі та до оцінки доцільності проведення тих чи інших господарських операцій зокрема.

Перевірка на відповідність платника критеріям суб’єкта малого підприємництва згідно із Законом № 2063 здійснюється в такій послідовності:

• Розраховується валовий дохід за минулий календарний рік;

• Перевіряється дотримання обмеження відносно граничної середньооблікової чисельності найманих працівників;

• Перевіряється відповідність видів діяльності, що здійснюються, встановленим Законом № 2063;

• Аналізується структура статутного фонду і з’ясовується в ньому доля засновників, які не відносяться до суб’єктів малого підприємництва.

Перевірка на відповідність критеріям платника єдиного податку проводиться у таких напрямках:

• Розрахунок виручки від реалізації продукції за минулий календарний рік.

• Перевіряється відповідність видів діяльності, що здійснюються, обмеженням Указу № 727.

• Оцінка можливості застосування розрахунків за відвантажену продукцію виключно в грошовій формі.

• Перевірка стану розрахунків з бюджетами і державними цільовими фондами