11. Принципи організації системи податкового стимулювання включають:

1) застосування податкових пільг, яке не повинне носити вибіркового характеру;

2) податкове пільгування, якому властиво обов’язковість застосування;

3) місцевий рівень застосування пільг, що не виходить за рамки, визначені державними законами;

4) податкові пільги, які не повинні приносити збитки ні доходам бюджету, ні корпоративним чи особистим інтересам платників.

12. Податкові пільги – це:

1) часткове або повне надання переваг при виконанні господарської діяльності;

2) повне звільнення від податків;

3) надання переваг, часткове або повне звільнення від виконання встановлених правил, обов’язків або полегшення умов виконання податкових зобов’язань.

13. Мета надання податкових пільг:

1) зниження податкового тиску;

2) вирішення соціальних проблем;

3) реструктуризація;

4) спрощення технології оподаткування;

5) державна підтримка підприємств провідних галузей.

14. За характером цілей податкової політики держави податкові пільги підрозділяються на дві групи:

1) соціальні;

2) політичні;

3) економічні;

4) адміністративні.

15. Характерними рисами податкових пільг як інструментів податкового регулювання є:

1) обмежена сфера застосування;

2) екстериторіальність;

3) мобільність.

16. Екстериторіальність – це:

1) кожна з податкових пільг жорстоко „прив’язана” до відповідного податку і сфера її застосування обмежується винятково тим податком або збором, у механізм якого вона вбудована. Крім того, сфера застосування пільги обмежується спеціальними умовами, які визначають її потенційних користувачів;

2) застосування пільг, на відміну від вільних економічних зон, не має спеціальних обмежень за територіальною ознакою. Вони використовуються на тій території, на якій справляється відповідний податок (на території держави – для загальнодержавних податків і зборів або в межах адміністративно – територіальної одиниці – для місцевих податків та зборів);

3) податкові пільги мають можливість достатньо оперативно коригувати умови оподаткування з метою забезпечення ефективної реалізації регулюючої функції податків, тобто вони можуть розглядатися як регулюючі податковий механізм тактичного характеру.

17. Мобільність – це:

1) кожна з податкових пільг жорстоко „прив’язана” до відповідного податку і сфера її застосування обмежується винятково тим податком або збором, у механізм якого вона вбудована. Крім того, сфера застосування пільги обмежується спеціальними умовами, які визначають її потенційних користувачів;

2) застосування пільг, на відміну від вільних економічних зон, не має спеціальних обмежень за територіальною ознакою. Вони використовуються на тій території, на якій справляється відповідний податок (на території держави – для загальнодержавних податків і зборів або в межах адміністративно – територіальної одиниці – для місцевих податків та зборів);

3) податкові пільги мають можливість достатньо оперативно коригувати умови оподаткування з метою забезпечення ефективної реалізації регулюючої функції податків, тобто вони можуть розглядатися як регулюючи податковий механізм тактичного характеру.