2. Об'єктом прогнозування та планування у податковому ме-неджменті є:

1) податкові відносини між державою та платниками податків;

2) обсяги податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів;

3) податкові органи.

3. -Типовий процес прогнозування і планування включає:

1) оцінку пропозицій щодо основних питань;

2) визначення завдання, змісту програми, відповідальності і витрат для реалізації кожної ініціативи;

3) пошук варіантів податкового режиму із урахуванням тенденцій, які склались в економіці за минулий період;

4) визначення пріоритетів з-поміж різних пропозицій.

4. Основні напрями, що включає процес державного податкового прогнозування і плануван-ня:

1) проведення факторного аналізу в системі бюджетно-по-даткових відносин з метою виявлення впливу системи оподат-кування в цілому, його окремих елементів і окремих податків на показники фінансово-господарської діяльності і навпаки;

2) прогнозування мобілізації сум контингентів податкових платежів на основі макроеконо-мічних показників (обсяг ВВП, індекс інфляції, обсяг товаро-обороту);

3) розподіл регулюючих доходів за рівнями бюджетної системи з метою формування дохідної бази бюджетів тери-торій.

5. Фактори, які впливають на якість прогнозування і планування:

1) окремі податкові закони часто змінюються і спостері-гається значна кількість поточних змін до законів з питань оподаткування;

2) обсяг надходжень до бюджету залежить від рівня подат-кової дисципліни і культури, а часто і від політичної ситуації;

3) спостерігається зростання обсягів наданих податкових пільг.

6. Багатомірні методи статистичного аналізу включають:

1) метод ланцюгових підстановок;

2) метод абсолютних різниць;

3) метод відносних різниць;

4) метод тенденцій;

5) теорія масового обслуговування;

4) метод скоригованого показника.

7. Які методи не відносяться до групи багатомірних методів статистичного аналізу:

1) теорія ігор;

2) метод ланцюгових підстановок;

3) метод експертних оцінок.

8. Метод "Прогнозування тенденцій" базується на припущенні:

1) процентна різниця у виконанні плану між кожним наступним і по-переднім частковим показником помножена на базове значення узагальнюючого показника дорівнює впливові даного часткового показника на узагальнюючий;

2) рівень росту у майбутньому році буде таким же, як і в попередні роки;

3) перемінні, які впливають на ситуацію, це піддаються логіці простих аналітичних рішень.

9. Що досліджують методи елімінування:

1) щільність зв'язку між факторним та результативним показником;

2) кількісний вплив факторного показника на результативний;

3) числові характеристики та якісні властивості об'єкта, зводячи завдання до вивчення більш простих і більш зручних величин.

10. Регресійний аналіз вивчає:

1) вплив окремих факторів на результати експерименту;

2) залежність середнього значення якої-небудь величини від деякої іншої величини чи від декількох величин;

3) щільність зв'язку між факторними та результативними показниками, що не перебувають у функціональній залежності.

11. Інтерполяція - це:

1) заміна одних математичних величин іншими, у тому чи іншому змісті близьких до вихідної;

2) знаходження приблизного чи точного значення якоїсь величини за вже відомими окремими значеннями цієї ж чи іншої, зв'язаної з нею, величини;

3) інше.

12. Кореляційний аналіз вивчає:

1) вплив окремих факторів на результати експерименту;

2) залежність середнього значення будь-якої величини від деякої іншої величини чи від декількох величин;

3) щільність зв'язку між факторними та результативними показниками, що не перебувають у функціональній залежності.

13. Теорія масового обслуговування - це:

1) розділ теорії імовірності, який вивчає потоки вимог на обслу­говування, що поступають в систему з обмеженими пропускними властивостями;

2) розділ теорії імовірності, який вивчає механізми обслуговування вимог;

3) гру двох, трьох і більше гравців, кожний з яких переслідує ціль максимізації своєї вигоди за рахунок іншого.

14. Апроксимація:

1) передбачає знаходження приблизного чи точного значення якоїсь величини за вже відо-мими окремими значеннями цієї самої чи іншої, пов'язаної з нею величини;

2) передбачає заміну одних математичних величин іншими, у тому чи іншому сенсі близьких до вихідної;

3) дає змогу врахува-ти вплив кількох змінних на доходи шляхом визначення неза-лежних змінних, що найбільш прийнятні для відповідних даних.