Кваліфікація посягання виконавця, співвиконавця злочину

У статтях Особливої частини КК описаний злочин, вчинений виконавцем. Тому в його посяганні є всі ознаки відповідного складу злочину і воно на практиці, яка склалася і яка підтримується більшістю теоретиків, кваліфікується лише за статтею Особливої частини, без посилання на ч. 2 ст. 27 КК. Сьогодні такий підхід закріплений і в законі - у ч. 1 ст. 29 КК.

Разом із тим, така позиція не може бути сприйнята однозначно. Вона бездоганна з точки зору підстав кримінальної відповідальності й водночас вразлива, оскільки не відображає факт вчинення злочину в співучасті, не характеризує роль конкретної особи у спільному злочині. Кваліфікація дій виконавця лише за статтею Особливої частини не дозволяє відрізнити ситуацій вчинення злочину однією особою і в співучасті. Як правильно відзначається в літературі, така кваліфікація дій виконавця приховує той факт, що злочин вчинив він не один, а в співучасті, що крім виконавця є хоча б ще один злочинець - організатор, підбурювач чи пособник або ж усі одразу. Крім того важко зрозуміти, чому при співучасті у буквальному розумінні слова дії всіх співучасників кваліфікуються з посиланням на відповідну частину ст. 27 КК, а виконавця - без такого посилання. Це меншою мірою непослідовно.

Тому видається за доцільне у випадках вчинення злочину за участю кількох осіб посилатися на відповідну частину ст. 27 КК, в тому числі і при кваліфікації дій виконавця злочину. Лише при співучасті особливого роду таке посилання видається зайвим, оскільки ознака наявності кількох учасників посягання передбачена у статті Особливої частини. Крім того, як слушно відзначається в літературі, кваліфікація подібних випадків лише за статтею Особливої частини КК обумовлена тим, що та сама ознака злочину не може двічі враховуватися при кваліфікації та при призначенні покарання.

У слідчо-прокурорській та судовій практиці і кримінально-правовій теорії утвердилася позиція, згідно з якою і посягання співвиконавця злочину кваліфікують лише за статтею Особливої частини. Закріплена вона в ч. І ст. 29 КК. З такою позицією погодитися тим більш важко. Крім аргументів, викладених з приводу кваліфікації дій виконавця злочину, вчиненого у співучасті, важливими видаються ще й такі міркування.

У діянні співвиконавців, які виконують лише частину об'єктивної сторони посягання, відсутні всі ознаки складу злочину - такий склад утворює лише сумісна діяльність з іншими співвиконавцями. Відсутні ознаки складу злочину слід було б "замішати" посиланням на відповідну норму Загальної частини. Тому діяння співвиконавців злочину належить кваліфікувати з посиланням на ч. 2 ст. 27 КК

Кваліфікація дій організатора, підбурювача, пособника злочину

Кваліфікація дій організатора, підбурювача, пособника злочину звичайно не викликає особливих труд ноші в, коли ці співучасники виступають "у чистому вигляді", тобто виконують лише одну із перелічених ролей. Вони при цьому не вчиняють дій, передбачених диспозицією статті Особливої частини, їх діяння передбачені сукупністю положень, що містяться у відповідній частині ст. 27 КК і відповідної статті Особливої частини. Склад злочину у посяганні організатора, підбурювача, пособника утворюють спільні дії цих співучасників і виконавця. Тому, за загальним правилом, вказані співучасники несуть відповідальність за тією самою статтею Особливої частини, що й виконавець злочину.

Не викликає сумніву, що для точної вказівки на роль у вчиненому злочині співучасника - організатора, підбурювача, пособника - при кваліфікації слід посилатися не на ст. 27 КК в цілому, а вказувати відповідну частину цієї статті - ч. 3, ч. 4 або ч. 5.