6. Американська реформаторська педагогіка.

У реформаторських педагогічних колах США та Великобританії провідним напрямом теоретичних досліджень у 20-30-х роках XX ст. стало обгрунтування індивідуалізації навчання і самостійності учнів. Саме цим займались педагоги-теоретики. що увійшли в Асоціацію прогресивної освіти, створену у 1919 році. Одним з найбільш яскравих проявів практичної реалізації названого педагогічного напряму став Дальтон-план Олени Паркхерсі - вчительки > американського міста Дальтон.

Головними принципами діяльності цієї школи стали:

•свобода дитини, яка забезпечується, передусім, наданням можливості кожному учню навчатись у власному темпі, займатись справою, яку він сам собі обрав;

•взаємодія у групі, яка здійснюється на основі контактів дітей протягом групових навчальних занять (конференцій) - як однолітків, так і дітей різного віку;

• розподіл навчального часу, що передбачає можливість вільно розпоряджатись своїм навчальним часом протягом місяця в рамках отриманого на цей період навчального завдання.

Шкільний курс, за Дальтон-планом, поділений на підряди за кількістю навчальних місяців. Підряд складається із серії відділів, або програм. Учень на початку кожного місяця обирає і підписує договір на виконання певної програми самостійно виконує її. керуючись, при необхідності, методичними порадами учителів-спеціалістів. В програмі точно вказана не тільки література, яку треба опрацювати, але й поданий конспект теми, що супроводжується рядом запитань, на які треба відповісти. Тут же може бути визначена головна ідея матеріалу, то вивчається, геми для самостійних доповідей. Якщо у лабораторії, де відбувається заняття в один і той же час збирається кілька учнів, що працюють над однаковими питаннями, вони можуть об'єднатись і працювати групою.

Самостійна робота над навчальними предметами здійснюється у першій половині дня і займає щоденно до трьох годин. Учні мають індивідуальний розклад щоденно самі обирають місце для занять (лабораторія, бібліотека, кабінет). Щотижня (один - два рази, а при потребі і більше) у другій половині дня на колективних зборах групи відбувається звітування учнів про свою роботу. На таких уроках конференціях учитель розглядає ті питання, які викликали труднощі, проводить закріплення, систематизація набутих знань. Учень не може почати виконання нового підряд) ч будь-якого предмета, поїси він повністю не виконає усіх підрядів попереднього місяця. Таким чином, він вимушений уважно ставитись до розподілу свого навчального часу, враховувати свої сили і здібності.

Дальтонські школи існують і в кінці XX століття і є досить популярним типом альтернативних навчальних закладів. Керівники цих шкіл вважають, що метод, за яким вони працюють, дає можливість ефективно розвиватися силам, здібностям, інтересам дітей, не придушує їх ініціативу та індивідуальність. Кожен учень може приділити більшу увагу тому, що його більше цікавить. Діти вчаться самостійно здобувати знання, продумувати їх і разом з тим набувають навичок співпраці у групах. Формується відповідальність за власні рішення, зберігається безперервність пізнавального інтересу, нема штучних перерв у роботі. Діти привчаються до ведення самостійних досліджень, до наукових методів роботи Змінюються стосунки між учителями і учнями: створюється атмосфера взаємної поваги і довіри.