4. Концепція “Ієна - план”.

В експерименті Петера Петерсена (Ієна-план) замість навчання класу застосовувалося навчання в невеликих групах; члени груп були рівні в рішенні питань шкільного розпорядку, вони допомагали один одному; практикувалися групові відповіді й самооцінка учнів. Школа працювала в тісному контакті з батьками, які брали участь у навчально-виховному процесі.

Ієна-план (Jena-Plan), система організації роботи школи, що об'єднує індивідуалізацію навчально-виховного процесу з колективною діяльністю учнів. Розроблена в 1920-х рр. проф. Йєнського ун-ту П. Петерсеном у дусі ідей нового виховання, нім. "реформаторської педагогіки". Відома також під назв, "школа Петера Петерсена" (Peter-Peter-sen-Schule). Одержала поширення в школах Німеччини з 20-30-х рр., у теперішній час застосовується в різних модифікаціях в окремих школах Німеччини, Голландії, деяких ін. країнах. Створена в 1924 році.

Традиційна школа із класно-визначеною системою, твердою регламентацією розпорядку дня, дисципліною й субординацією між учителями й учнями, замінена "виховною громадою" . В основі її діяльності - повага до особистості, сполучення волі й самостійності дітей й їхньої взаємозалежності в повсякденному житті, навчанні, праці, тісний зв'язок дітей, учителів і батьків. Класи замінені чотирма різновіковими групами (чисельністю звичайно до 40, здебільшого 25-30 чол., у ст. групах до 30-35 чол.). Старші учні виступають у ролі опікунів, помічників для молодших. Усередині груп на основі поточних інтересів учнів, їх індивідуальних "робочих ліній" утворюються тимчасові, вільно створювані школярами підгрупи, склад яких може мінятися залежно від видів навчальної роботи. Навчання в І.-п. комплексне: на основі тематичної інтеграції навчального матеріалу; його зміст у перші роки визначається інтересами самих учнів, згодом (з 5- 6-го навчального року) усе більше направляється вчителем. Усю роботу можна об'єднати словами «аналіз», «спілкування». Навчання будується на індивідуальному просуванні вихованця по навчальній програмі з переходом з однієї підгрупи в іншу, виконанні індивідуальних і групових завдань-проектів, у сполученні самостійної, навчальної роботи із взаємодопомогою в підгрупі. Урок замінений різноманітними видами навчальної роботи. У малих групах (3-5 чол.) це робота над проектами, результатом яких може стати підготовка кількох експозиції, конструювання моделі, спільною доповіддю й ін.; у парах - завдання по правопису, практичні заняття й інша, вільна робота

• виконання завдань-вправ, навчальна гра; групове обговорення учнівських робіт, питань життя групи або школи. Важливе місце в діяльності школи займають відкриття навчального тижня, підведення його підсумків, звітні виставки й ін. загальношкільні збори.

Учителі орієнтують учнів на самостійну, оцінку результатів навчальної діяльності, взаємооцінку, висловлюють доброзичливі, що коректуються судження, уникаючи твердих оцінок. Перехід з однієї групи в іншу здійснюється на основі "загальної зрілості" учнів, їхнього особистісного росту. Групова організація життя школи служить засобом "духовної общинності". внутрішнього росту, у ході якого дитина може "довести свою індивідуальність до особистості".

Відсутність табелів оцінок, покарань та винагород. Головне - це облік і само облік, оцінка і самооцінка самих дітей. Кінець року - пропонується дві характеристики: одна - для батьків, інша, заохочувальна - для дитини.