- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1 визначення основних фізичних і хімічних властивостей підземних вод нафтових і газових родовищ
- •Мінералізація
- •Реакція середовища
- •Порядок проведення роботи
- •Визначення фізичних властивостей на іономірі
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №2 визначення вмісту хлор-іонів у підземних водах нафтових і газових родовищ
- •Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота №3 визначення вмісту кальцію і магнію у підземних водах нафтових і газових родовищ
- •Порядок проведення роботи
- •Визначення вмісту кальцію
- •Визначення магнію
- •Результати визначень записують у формі таблиці:
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №4 визначення загальної лужності підземних вод нафтових і газових родовищ
- •Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота №5 визначення сульфат-іону у підземних водах нафтових і газових родовищ. Використання вмісту сульфатів у водах для оцінки геохімічних умов у надрах
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту результати аналізу записують у формі таблиці
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №6 узагальнення результатів виконаних досліджень хімічного складу підземних вод нафтових і газових родовищ і визначення вмісту натрію
- •Порядок проведення роботи
- •Температура – 35 0с ,
- •Контрольні ЗаПитання
- •Література
- •Лабораторна робота №7 визначення вмісту йоду у підземних водах нафтових і газових родовищ
- •Лабораторна робота №8 визначення вмісту брому у підземних водах нафтових і газових родовищ
- •Оформлення звіту Результати визначень записують у формі таблиці
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №9 визначення вмісту нафтенових кислот у підземних водах нафтових і газових родовищ
- •Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота № 10 визначення гідродинамічних параметрів водонапірної системи і оцінка перспектив нафтогазоносності за гідродинамічними показниками
- •Введення в ситуацію
- •Варіант розв’язування конкретної ситуації
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №11 розрахунок пружності водорозчинених газів у підземних водах і оцінка перспектив газоносності
- •Порядок проведення роботи
- •Складання звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №12 гідрохімічний метод контролю за розробкою нафтових і газових родовищ при застосуванні законтурного заводнення
- •Введення у ситуацію
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Продовження додатку м
- •Продовження додатку м
- •Продовження додатку м
- •Додаток н Множники і префікси системи sі для утворення кратних часткових одиниць і їх найменувань
- •Додаток п приведення позасистемних одиниць до міжнародної системи si
- •Продовження додатку п
- •Додаток р Співвідношення між одиницями
Література
Колодій В.В., Колодій І.В., Маєвський Б.Й. Нафтогазова гідрогеологія. Підручник для ВНЗ. – Івано-Франківськ: Факел, 2009.–184 с.
Ляху М.В. Нафтогазова гідрогеологія: Конспект лекцій 2-ге видання зі змінами і доповненнями – івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. – 103 с.
Карцев А.А., Вагин С.Б., Шурин В.П. Нефтегазовая гидрогеология. М., Недра, 1992. Глава “Основы гидрохимии”.
Карцев А.А. Гидрогеология нефтяных и газовых месторождений. М., Недра, 1972. Раздел “Основы гидрохимии”.
Шугрин В.П. Нефтегазопромысловая гидрогеология. М., Недра, 1973. Раздел “Основы гидрохимии”.
Лабораторна робота №2 визначення вмісту хлор-іонів у підземних водах нафтових і газових родовищ
Мета і завдання роботи
Вміст хлор-іонів у підземних водах визначається аналітичним шляхом.
З погляду на те, що води нафтових і газових родовищ являють собою в основному розсоли і солені води, де домінують хлор-іони, тому визначення хлор-іонів рекомендується проводити в розведеній пластовій воді в залежності від її початкової мінералізації в співвідношенні 1:100 або 1:10. Для розведення використовується дистильована вода.
Основні теоретичні положення
Визначення
хлор-іонів проводиться титруванням
іона
0,1н
розчином азотнокислого срібла у
присутності індикатора хромовокислого
калію. Перша капля надлишкового розчину
срібла утворює з індикатором осад
хромовокислого срібла, що забарвлює
розчин у кров’яно-бурий колір. Зміна
кольору титрованого розчину від
зеленувато-жовтого до кров’яно-бурого
вказує на кінець титрування.
Обладнання, прилади, реактиви
Титрувальний стіл, бюретка об’ємом 10 мл, колби об’ємом 50-100мл. Реактиви: розчин хромовокислого калію 10 %, розчин азотнокислого срібла 0,1н.
Порядок проведення роботи
Проводять два визначення хлор-іонів: орієнтовне і точне. Якщо за даними орієнтовного визначення вода має багато хлоридів, воду для точного визначення відбирають з таким розрахунком, щоб на одне визначення пішло 3-20 мл 0,1н розчину азотнокислого срібла.
ОРІЄНТОВНЕ ВИЗНАЧЕННЯ: у пробірку наливають 5 мл досліджуваної води, додають одну каплю 10% розчину хромовокислого калію. Потім постійно перемішуючи, добавляють по каплях 0,1н розчин азотнокислого срібла до незникаючого бурого кольору. При множенні числа використаних капель на 0,02 одержують приблизно вміст хлор-іону у розчині в г/л.
ТОЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ: якщо при орієнтовному визначенні вміст хлор-іону не перевищує 0,400 г/л, точне визначення проводиться у 100 мл води. При більш високих складах хлоридів для визначення відбирають відповідно менший об’єм або користуються точно розведеним вихідним розчином.
До відміреного об’єму (10 мл) досліджуваної води (розведеної у співвідношенні 1:10) додають 5 крапель хромату калію і повільно титрують при неперервному перемішуванні 0,1н розчином азотнокислого срібла до переходу жовтуватого кольору у рожево-бурий, що не зникає при перемішуванні. При титруванні рекомендується порівнювати колір досліджуваної води з кольором стандарту, який готується додаванням повареної солі до відтитрованої проби. Від добавки повареної солі бурий колір розчину переходить в світлий, в зеленувато-жовтий.
Визначення хлоридів за цим методом правильно тільки у тому випадку, коли рН розчину, в якому визначають хлор-іон, не менше 7 і не більше 10,5.
Якщо рН розчину більше 10,5, тоді до проби розчину, відібраної для визначення іону хлору, додають 2-3 краплі 0,1 % розчину фенолфталеїну і по краплям розведену (не менше 1:5) азотну кислоту для прозорості розчину.
Якщо досліджувана вода має кислу реакцію, то таку пробу нейтралізують 0,1н розчином їдкого натрію, застосовуючи у якості індикатора той же розчин фенолфталеїну і знебарвлюють потім воду однією краплею азотної кислоти.
Якщо вода має у собі сірководень, від нього звільняються кип’ятінням її в азотнокислому середовищі.
Кількість хлор-іонів розраховують так:
мг-екв/л, (2.1)
мг/л, (2.2)
де а – кількість розчину азотнокислого срібла у мл, витрачене на титрування,
н – нормальність розчину азотнокислого срібла,
у – об’єм проби взятої для титрування (з врахуванням розведення),
35,5 – еквівалентна вага хлору.
ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ
результати досліджень записують у формі таблиці:
Місце відбору проби води |
Вміст хлор-іонів, мг-екв/л |
Вміст хлор-іонів, мг/л |
|
|
|
КОНТРОЛЬНІ ЗаПИТАННЯ
Яким методом визначаються хлор-іони у природній воді?
Для чого проводиться розведення пластових вод нафтових і газових родовищ при визначенні хлор-іонів?
Що таке розсоли?
Чому у розсолах завжди домінують хлор-іони?
ЛІТЕРАТУРА
Колодій В.В., Колодій І.В., Маєвський Б.Й. Нафтогазова гідрогеологія. Підручник для ВНЗ. – Івано-Франківськ: Факел, 2009.–184 с.
Ляху М.В. Нафтогазова гідрогеологія: Конспект лекцій. 2-ге видання зі змінами і доповненнями – івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. – 103 с.
Карцев А.А., Вагин С.Б., Шурин В.П. Нефтегазовая гидрогеология. М., Недра, 1992. Глава “Основы гидрохимии”.
Карцев А.А. Гидрогеология нефтяных и газовых месторождений. М., Недра, 1972. Раздел “Основы гидрохимии”.
Шугрин В.П. Нефтегазопромысловая гидрогеология. М., Недра, 1973. Раздел “Основы гидрохимии”.
