- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1 визначення основних фізичних і хімічних властивостей підземних вод нафтових і газових родовищ
- •Мінералізація
- •Реакція середовища
- •Порядок проведення роботи
- •Визначення фізичних властивостей на іономірі
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2 визначення вмісту хлор-іонів у підземних водах нафтових і газових родовищ
- •Порядок проведення роботи
- •Література
- •Лабораторна робота №3 визначення вмісту кальцію і магнію у підземних водах нафтових і газових родовищ
- •Порядок проведення роботи
- •Визначення вмісту кальцію
- •Визначення магнію
- •Результати визначень записують у формі таблиці:
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №4 визначення загальної лужності підземних вод нафтових і газових родовищ
- •Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота №5 визначення сульфат-іону у підземних водах нафтових і газових родовищ. Використання вмісту сульфатів у водах для оцінки геохімічних умов у надрах
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту результати аналізу записують у формі таблиці
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №6 узагальнення результатів виконаних досліджень хімічного складу підземних вод нафтових і газових родовищ і визначення вмісту натрію
- •Порядок проведення роботи
- •Температура – 35 0с ,
- •Контрольні ЗаПитання
- •Література
- •Лабораторна робота №7 визначення вмісту йоду у підземних водах нафтових і газових родовищ
- •Лабораторна робота №8 визначення вмісту брому у підземних водах нафтових і газових родовищ
- •Оформлення звіту Результати визначень записують у формі таблиці
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №9 визначення вмісту нафтенових кислот у підземних водах нафтових і газових родовищ
- •Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота № 10 визначення гідродинамічних параметрів водонапірної системи і оцінка перспектив нафтогазоносності за гідродинамічними показниками
- •Введення в ситуацію
- •Варіант розв’язування конкретної ситуації
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №11 розрахунок пружності водорозчинених газів у підземних водах і оцінка перспектив газоносності
- •Порядок проведення роботи
- •Складання звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №12 гідрохімічний метод контролю за розробкою нафтових і газових родовищ при застосуванні законтурного заводнення
- •Введення у ситуацію
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Продовження додатку м
- •Продовження додатку м
- •Продовження додатку м
- •Додаток н Множники і префікси системи sі для утворення кратних часткових одиниць і їх найменувань
- •Додаток п приведення позасистемних одиниць до міжнародної системи si
- •Продовження додатку п
- •Додаток р Співвідношення між одиницями
Порядок проведення роботи
У конічну колбу об’ємом 250 мл наливають 50 мл досліджуваної води, додають 70 мл дистильованої води і 10 мл реактива-осаджувача. Одночасно таким же способом готують у колбі на 250 мл контрольний розчин, який не має у своєму складі досліджувану воду. Обидві колби з розчинами на газовому пальнику доводять до кипіння і кип’ятять протягом 3-х хвилин. Після їх охолодження обидва розчини нейтралізують декількома краплями 20% розчину їдкого натрію у присутності внутрішнього індикатора – лакмусового паперу. Індикаторний папір повинен набути брудно-зеленого кольору – нейтральне середовище (рН=7).
Об’єм рідин в обох колбах доводять до мітки 250 мл дистильованою водою, перемішують і фільтрують через фільтрувальний папір у стакани. З кожної проби відбирають по 100 мл фільтрату у мірні стакани об’ємом 150 мл. Проби підкислюють 10 мл 10% сірчаної кислоти і додають 2-3 краплі 1% розчину дифеніл-аміну у сірчаній кислоті. Потім приступають до фотометричного титрування проби і контрольного розчину. Для цього стакан з пробою досліджуваної води встановлюють у циліндричний держак титриметра. Включають прилад, повертаючи ручку тумблера до включення лампи і регулюють ручкою компенсатора до встановлення стрілки мікроамперметра на поділку 80.
Для титрування використовують розчин солі Мора (0,05н), який налитий в бюретку об’ємом 10 мл. Розчин титрують до різкого зсуву стрілки мікроамперметра у сторону великих поділок шкали. При цьому розчин забарвлюється в синій колір. Потім таким же методом титрують контрольний розчин. Після завершення титрування для кожного досліду беруть відлік розходу солі Мора по бюретці.
Вміст сульфатів у воді визначають :
мг-екв/л, (5.1)
мг/л,
(5.2)
де а – розхід солі Мора у мл для титрування досліджуваної проби;
в – розхід солі Мора у мл для титрування контрольного розчину;
н – нормальність розчину солі Мора;
–
відношення між
еквівалентами сульфата і солі Мора;
2,5 – коефіцієнт розведення;
48 – еквівалентна вага сульфат-іону.
Оформлення звіту результати аналізу записують у формі таблиці
Місце відбору проби води (родовище, свердловина) |
Вміст сульфат-іону |
|||
мг-екв/л |
мг/л |
|||
|
|
|
||
Одночасно розраховують коефіцієнт сульфатності і відношення .
За результатами аналізу дають коротке заключення про геохімічні умови природного середовища з якого відібрана досліджувана вода.
Контрольні запитання
У чому суть аналітичного методу визначення у підземних водах сульфатів за допомогою титриметра?
Чому використання титриметра підвищує точність визначення сульфат-іону у водах?
Який основний принцип роботи титриметра?
Що таке коефіцієнт сульфатності?
Чому у водах нафтових і газових родовищ відмічається низький вміст сульфатів?
Які фактори впливають на протікання процесу десульфатизації у пластових умовах?
