Визначення магнію

Вміст магнію визначають розрахунковим шляхом, як різницю між сумою кальцію і магнію та кальцієм.

мг-екв/л, (3.4)

мг/л, (3.5)

де 12,2 – еквівалентна вага магнію.

ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

Результати визначень записують у формі таблиці:

Місце відбору проби води (родовище, свердловина)	Вміст кальцію і магнію, мг-екв/л	Вміст кальцію		Вміст магнію
		мг-екв/л	мг/л	мг-екв/л	мг/л

Контрольні запитання

1. Суть трилонометричного методу визначення кальцію і магнію у воді?

2. Які властивості води визначають солі кальцію і магнію?

3. Що таке твердість води?

4. Які види твердості ви знаєте?

5. Чому у глибинних розсолах домінує іон кальцію над іоном магнію?

Література

1. Колодій В.В., Колодій І.В., Маєвський Б.Й. Нафтогазова гідрогеологія. Підручник для ВНЗ. – Івано-Франківськ: Факел, 2009.–184 с.

2. Ляху М.В. Нафтогазова гідрогеологія: Конспект лекцій. 2-ге видання зі змінами і доповненнями – івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. – 103 с.

3. Карцев А.А., Вагин С.Б., Шурин В.П. Нефтегазовая гидрогеология. М., Недра, 1992. Глава “Основы гидрохимии”.

4. Карцев А.А. Гидрогеология нефтяных и газовых месторождений. М., Недра, 1972. Раздел “Основы гидрохимии”.

5. Шугрин В.П. Нефтегазопромысловая гидрогеология. М., Недра, 1973. Раздел “Основы гидрохимии”.

Лабораторна робота №4 визначення загальної лужності підземних вод нафтових і газових родовищ

Мета і завдання роботи

Визначення загальної лужності пластових вод нафтових і газових родовищ визначається титруванням проб води соляною кислотою. Це надійний метод, але не дає точного роздільного визначення карбонатів і бікарбонатів, так як лужність визначається рядом аніонів слабких кислот, а при титруванні карбонатів титруються і інші аніони слабких кислот. Крім того, із-за переходу вуглекислоти в газову фазу неперервно змінюється карбонатна рівновага і співвідношення у складі карбонатів і бікарбонатів.

Обладнання, прилади, реактиви

Титрувальний стіл, колби об’ємом 250 мл, піпетки об’ємом 100 мл. реактиви: розчин фенолфталеїну (1% спиртовий), розчин метилоранжу, розчин соляної кислоти (0,1н).

Порядок проведення роботи

Лужність пластових вод обумовлюється наявністю солей слабких кислот, в основному карбонатів і бікарбонатів лужно-земельних і лужних металів. Розрізняють лужність по фенолфталеїну ( ) і метилоранжу ( ).

Для визначення загальної лужності 100 мл профільтрованої досліджуваної води наливають у конічну колбу об’ємом 250 мл, додають 10 крапель 1% спиртового розчину фенолфталеїну і титрують (при наявності забарвлення) 0,1н розчином соляної кислоти до переходу забарвлення розчину від малинового до прозорого. Потім до проби додають 3-4 краплі метилоранжу і титрують до переходу жовтого кольору в оранжевий.

Вміст мг-екв/л, (4.1)

або мг/л, (4.2)

Вміст мг-екв/л, (4.3)

або мг/л, (4.4)

де а – розхід розчину соляної кислоти в мл при титруванні по фенолфталеїну;

в – розхід розчину соляної кислоти в мл при титруванні по метилоранжу;

н – нормальність розчину соляної кислоти;

61 – еквівалентна вага ;

60 – еквівалентна вага .

Якщо при додаванні до води фенолфталеїну рожевий колір не появляється – це вказує на відсутність у воді іонів . Тоді титрування проводять по метилоранжу.

Якщо при титруванні по фенолфталеїну витрачається більше кислоти, ніж при титруванні по метилоранжу – це значить, що досліджувана вода має іон і , і не має іону . У цьому випадку при титруванні по фенолфталеїну паралельно протікають дві реакції + =Н₂О і + = .

При титруванні по метилоранжу відтитровується іон , одержаний за рахунок іона , який відтитровано раніше кислотою по фенолфталеїну.

Якщо “а” – число (мл) розчину соляної кислоти, яке пішло на титрування по фенолфталеїну, а “в” – число (мл) розчину соляної кислоти, що пішло на титрування по метилоранжу, то при “а” більше “в”

мг-екв/л, або мг/л, (4.3)

мг-екв/л, або мг/л, (4.4)

де y- об’єм проби взятої для аналізу;

30 – еквівалентна вага ;

17 – еквівалентна вага .

ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

результати визначення записують у формі таблиці

Місце відбору проби води (родовище, свердловина)	Вміст бікарбонат-іонів		Вміст карбонат-іону
	мг-екв/л	мг/л	мг-екв/л	мг/л

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Суть методу визначення загальної лужності титруваннням проб води кислотою ?

2. Чому в пластових водах змінюється співвідношення складу карбонатів і бікарбонатів у процесі тривалого зберігання проб води ?

3. Чому у процесі дегазації зменшується лужність води ?

4. Що таке лужність води ?

ЛІТЕРАТУРА

1. Колодій В.В., Колодій І.В., Маєвський Б.Й. Нафтогазова гідрогеологія. Підручник для ВНЗ. – Івано-Франківськ: Факел, 2009.–184 с.

2. Ляху М.В. Нафтогазова гідрогеологія: Конспект лекцій. 2-ге видання зі змінами і доповненнями – івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. – 103 с.

3. Карцев А.А., Вагин С.Б., Шурин В.П. Нефтегазовая гидрогеология. М., Недра, 1992. Глава “Основы гидрохимии”.

4. Карцев А.А. Гидрогеология нефтяных и газовых месторождений. М., Недра, 1972. Раздел “Основы гидрохимии”.

5. Шугрин В.П. Нефтегазопромысловая гидрогеология. М., Недра, 1973. Раздел “Основы гидрохимии”.