- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1 визначення основних фізичних і хімічних властивостей підземних вод нафтових і газових родовищ
- •Мінералізація
- •Реакція середовища
- •Порядок проведення роботи
- •Визначення фізичних властивостей на іономірі
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №2 визначення вмісту хлор-іонів у підземних водах нафтових і газових родовищ
- •Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота №3 визначення вмісту кальцію і магнію у підземних водах нафтових і газових родовищ
- •Порядок проведення роботи
- •Визначення вмісту кальцію
- •Визначення магнію
- •Результати визначень записують у формі таблиці:
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №4 визначення загальної лужності підземних вод нафтових і газових родовищ
- •Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота №5 визначення сульфат-іону у підземних водах нафтових і газових родовищ. Використання вмісту сульфатів у водах для оцінки геохімічних умов у надрах
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту результати аналізу записують у формі таблиці
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №6 узагальнення результатів виконаних досліджень хімічного складу підземних вод нафтових і газових родовищ і визначення вмісту натрію
- •Порядок проведення роботи
- •Температура – 35 0с ,
- •Контрольні ЗаПитання
- •Література
- •Лабораторна робота №7 визначення вмісту йоду у підземних водах нафтових і газових родовищ
- •Лабораторна робота №8 визначення вмісту брому у підземних водах нафтових і газових родовищ
- •Оформлення звіту Результати визначень записують у формі таблиці
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №9 визначення вмісту нафтенових кислот у підземних водах нафтових і газових родовищ
- •Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота № 10 визначення гідродинамічних параметрів водонапірної системи і оцінка перспектив нафтогазоносності за гідродинамічними показниками
- •Введення в ситуацію
- •Варіант розв’язування конкретної ситуації
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №11 розрахунок пружності водорозчинених газів у підземних водах і оцінка перспектив газоносності
- •Порядок проведення роботи
- •Складання звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №12 гідрохімічний метод контролю за розробкою нафтових і газових родовищ при застосуванні законтурного заводнення
- •Введення у ситуацію
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Продовження додатку м
- •Продовження додатку м
- •Продовження додатку м
- •Додаток н Множники і префікси системи sі для утворення кратних часткових одиниць і їх найменувань
- •Додаток п приведення позасистемних одиниць до міжнародної системи si
- •Продовження додатку п
- •Додаток р Співвідношення між одиницями
Мінералізація
Сумарний вміст у воді розчинених іонів, солей і колоїдів називають мінералізацією води, або загальною мінералізацією (до величини мінералізації не входять розчинені в ній гази, а також взважені речовини). Вона переважно виражається у грамах на 1 л розчину. Загальна мінералізація підземних вод коливається в досить широких межах. До прісних вод відносять води з мінералізацією менше 1 г/л, до мінералізованих (або солених) вод – води з мінералізацією 1-50 г/л, а при мінералізації вище 50 г/л – це розсоли.
Реакція середовища
Води в невеликій степені дисоціюють на кисневі і гідроксильні іони. При кімнатній температурі цей добуток дорівнює 10-14. У нейтральних розчинах концентрації водневих і гідроксильних іонів рівні між собою, у кислих – концентрація кисневих іонів більша ніж концентрація гідроксильних, у лужних – навпаки.
Концентрація водневих іонів виражається через показник ступеня величини цієї концентрації взятий з оберненим знаком, і визначається через рН. При рН = 7 реакція середовища нейтральна. В кислому середовищі рН менше 7, у лужному – більше 7. Переважно природні води мають рН від 6 до 8.
Окислювально-відновний потенціал – Еh – являється мірою окисно-відновної властивості середовища. Величина Еh може бути більшою або меншою від потенціалу нормального кисневого електроду, прийнятого рівним “0” і відповідно може приймати додатні і від’ємні значення. Для процесу відновлення Еh від’ємне, для процесу окислення Еh – додатнє.
Обладнання, прилади, реактиви
Ареометр для визначення густини води.
Іономір для визначення рН і Еh.
Для позірного визначення величини рН користуються універсальним індикаторним папером.
Газові пальники, сушильна шафа, аналітичні ваги, фарфорові чашки об’ємом 100-120 мл для визначення величини сухого залишку (мінералізації).
Для визначення величини рН і Еh використовується універсальний іономір ЭВ-74. Іономір являє собою настільний прилад. На лицьовій панелі розміщені органи оперативного управління і вимірювальний прилад з шкалою. На шкалі показуючого приладу є наступні оцифровки: “-1-19” для вимірювання у широкому діапазоні і “0-5” для вимірювання на вузьких діапазонах (показники приладу сумуються із значенням, що відповідає початку діапазона). Для зручності діапазон має додаткову оцифровку. Для установки температури вимірюваного розчину є оцифровка “0-100”.
До органів оперативного управління відносяться: тумблер “СЕТЬ”, ручки зміни резисторів “КАЛИБРОВКА, “КРУТИЗНА”, “рХИ” і “ТЕМПЕРАТУРА РАСТВОРА”; 5 кнопок вибору роду роботи: “АНИОНЬІ/КАТИОНЬІ” (+/-), “ХІ/ХІІ”, “mV”, “рХ” і “t0”; 5 кнопок діапазону вимірювання: “-1-19”, “-1-4”, “4-9”, “14-19”; коректор показуючого приладу.
Кнопка “АНИОНЬІ/КАТИОНЬІ” (+/-) дозволяє проводити вимірювання активності аніонів або додатніх потенціалів у віджатому і катіонів або від’ємних потенціалів в нажатому положеннях, кнопка “ХІ/ХІІ” – вимірювання активності одновалентних або двохвалентних іонів відповідно у відтиснутому або натиснутому положеннях; кнопки із залежною фіксацією “mV”, “рХ” і “t0” дозволяють включати прилад в режимі мілівольтметра (“mV”), іономіра (“рХ”) або установки температури розчину при ручній термокомпенсації (“t0”).
При настройці ручками, які виведені на лицеву панель, слід врахувати, що у приладі застосовані потенціометри з високою здатністю, які мають зони поступового і грубого регулювання.
Резистори “КАЛИБРОВКА, “КРУТИЗНА”, “рХИ” служать для оперативної наладки приладу на дану електродну систему.
