Змістовий модуль 1

Тематичний план змістового модуля

№ теми	Назва теми	Усього годин	Лекції	Практичні заняття	Самостійна та індивідуальна робота
1.1	Становлення та розвиток педагогічної діагностики	8	2	2	4
1.2	Педагогічна діагностика як наука	7	2	2	3
Разом		15	4	4	7

Тема 1.1. Становлення та розвиток педагогічної діагностики Лекція (2 год.) План

1. Становлення та розвиток педагогічної діагностики в країнах Сходу.

2. Педагогічна діагностика у країнах Європи.

3. Педагогічна діагностика в Україні: історія та сучасність.

Література

Основна

1. Ефремова Н. Ф. Тестовый контроль в образовании : учеб. пособ. / Надежда Федоровна Ефремова. – М. : Университетская книга, 2007. – С. 69–87.

2. Кадневский В. М. История тестов : монография / Валерий Михайлович Кадневский. – М. : Народное образование, 2004. – С. 17–34.

3. Корф М. О. Наш друг. Малютка / [упор. І. Ф. Шумілова]. – Запоріжжя : "Просвіта", 2010. – С. 70, 138, 178, 186, 198, 214.

4. Максимов В. Г. Педагогическая диагностика в школе : учеб. пособ. [для студ. высш. пед. учеб. заведений] / Вячеслав Георгиевич Максимов. – М. : Академия, 2002. – С. 4–29.

5. Сайт научно-методической поддержки слушателей курсов В. С. Аванесова. – Режим доступа : http://testolog.narod.ru/

6. Ярощук Л. Г. Основи педагогічних вимірювань та моніторингу якості освіти : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Лілія Григорівна Ярощук. – К. : Видавничий Дім "Слово", 2010. – С. 31–49; 172–195; 253–296.

Додаткова література

1. Аванесов B. C. Теория и методика педагогических измерений / Вадим Сергеевич Аванесов. – М. : ЦТ и МКО УГТУ-УПИ, 2005. – С. 3–10.

2. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; головний ред. В. Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 216–217.

3. Короткий тестологічний словник-довідник / [упоряд. Л. Т. Коваленко]. – К. : Грамота, 2008. – С. 20–21.

Опорний конспект лекції

1. Становлення та розвиток педагогічної діагностики в країнах Сходу

Історія розвитку педагогічної діагностики налічує стільки років, скільки існує педагогічна діяльність. Кожен педагог з давніх часів завжди вимірював результат навчально-виховного процесу.

Ще в культурах стародавніх Вавилону, Єгипту, Китаю, Індії, Греції тощо проводилися випробування людей, здійснювалася діагностика різних здібностей, оцінювалися фізичні та розумові якості.

Сьогодні тестування широко використовують у світі: Німеччині, Англії, Франції, США, Ізраїлі, Австрії, Нідерландах, Швеції, Швейцарії, Великобританії, Австралії тощо.

Вченими доведено, що перші тести з’явилися кілька тисячоліть назад в Стародавньому Китаї. Щоб вибрати для служби при дворі найгідніших з багатьох бажаючих три тисячі років до н. е. було створено одну з перших систем об’єктивного відбору. У цій країні ще за 2200 років до н. е. існувала система перевірки здібностей осіб, які бажали зайняти посади урядовців. Кожні три роки чиновники повторно тестувалися особисто у імператора з шести «мистецтв»: музики, стрільби з лука, верхової їзди, вміння писати, рахувати, знання ритуалів і церемоній. Для держави система іспитів була важливим засобом відбору досить здатних, у міру ерудованих і, головне, лояльних до влади людей для подальшого їх використання на адміністративній службі. Крім цього, оцінювалася і поведінка тестованих чиновників у побуті. У В’єтнамі в ті часи схожа система використовувалась при відборі офіцерів для створення армії.

Ця система з розвитком державних структур ускладнювалася і вдосконалювалася. Так, з 202 р. до н. е. за правління Ханьської династії до системи відбору чиновників додалися екзамени. Тепер претендент на адміністративну посаду обов’язково повинен знати право, військову справу, фінанси, сільське господарство і географію.

У країнах Сходу письмові контрольні роботи та екзамени з давніх часів вважалися нормальною та природною справою. У давньому Єгипті використовувалася система випробувань для співбесід і подальшої перевірки умінь. У древній Греції проводили випробування (наприклад, в школі Піфагора) за допомогою спеціальних математичних завдань підвищеної складності. У древньому Китаї використовували перші професійно орієнтовані випробування для претендентів на посаду урядовця (тих, хто пройшов таке випробування з кращими результатами, приймали на державну службу). У древній Індії застосовували випробування на мудрість за допомогою різних ігор, наприклад, з використанням шахів, нард. У древньому В'єтнамі проводили регулярну атестацію і переатестацію всіх цивільних чиновників і військовослужбовців.

Професійно підготовлений писар був центральною фігурою месопотамської цивілізації завдяки великим у ті часи знанням. Він був зобов'язаний знати всі чотири арифметичних дії, вміти вимірювати поля, розподіляти раціони, ділити майно, володіти мистецтвом співу та гри на музичних інструментах. Крім того, перевірялося вміння розбиратися в тканинах, металах, рослинах тощо.

У Стародавньому Єгипті тільки той допускався до навчання мистецтву жерця, хто був здатний витримати систему певних випробувань. Спочатку кандидат у жерці проходив співбесіду, в процесі якої з'ясовувалася його біографія, рівень освіченості; крім того, оцінювалися зовнішність та вміння вести бесіду. Потім перевірялися вміння працювати, слухати та мовчати; відбувалися випробування вогнем, водою, страхом – самостійне подолання темних підземель та багато іншого. Усі ці жорстокі випробування доповнювалися погрозою смерті для тих, хто не був впевнений в своїх здібностях до навчання і в тому, що зуміє витримати тривалий період освіти. Цю сувору систему випробувань успішно подолав знаменитий вчений Піфагор. Повернувшись пізніше в Грецію, він започаткував школу, в яку допускав тільки тих, хто був здатний подолати серію різноманітних випробувань-тестувань, схожих на ті, які він витримав сам. Як свідчать історичні джерела, Піфагор підкреслював важливу роль інтелектуальних здібностей, стверджуючи, що «не з кожного дерева можна виточити Меркурія», і тому, ймовірно, надавав великого значення діагностиці саме цих здібностей. Для цього кожному давалася порівняно складна математична задача. Якщо претендент її розв’язував, то його брали відразу. Однак найчастіше з задачами не справлялися, після чого невдаху вводили в зал, де учні за правилами випробувань повинні були нещадно піднімати його на сміх, даючи йому образливі прізвиська. Якщо поведінка новачка в цій критичній ситуації характеризувалася умінням відповідати на образи, добре і гідно тримати себе, його приймали до школи.

Особливого значення Піфагор надавав сміху і ході молодих людей, стверджуючи, що манера сміятися є найкращим показником характеру людини.

Часто результати випробування інтелектуальних здібностей ставали предметом гордості того чи іншого народу, а іноді навіть заробітком. Відомо, наприклад, що індійський цар Девсарм, бажаючи випробувати мудрість іранців, прислав їм шахи. Передбачалося, що іранці навряд чи зуміють розгадати суть цієї гри і тому вони повинні були за умовою відіслати в Індію податки. Однак візир Хосрова Важургміхр зрозумів правила гри і, у свою чергу, винайшов гру, яку сьогодні ми називаємо «нарди». Він послав з новою грою візира в Індію, де її розгадати не змогли.

Іншим свідченням використання випробувань тестового характеру є матеріали, які викладають основи релігійного вчення чаньбуддизму. Учителі чаньбуддизму використовували загадки, питання-загадки з одночасним створенням ситуації психологічного стресу. Відповідати на них необхідно було відразу, на роздумування не відводилося ні секунди. У чаньських поєдинках-діалогах сама парадоксальність постановки питань (наприклад, чи була борода у бородатого варвара або чи має собака природу Будди) створювала драматичне напруження, яке посилювалося усіма діями наставника. Він хапав тестованого за рукав і кричав: «Говори! Говори! Відповідай негайно!». Він створював ситуацію психічної напруги. Чаньські парадоксальні загадки використовувалися як тести на вимірювання певного «чаньського» мислення. Залежно від того, як тестований неофіт відповідав на ці загадки, досвідчений наставник визначав, на якому рівні «просвітлення» він знаходиться і які заходи потрібно вжити для поглиблення його «чаньського досвіду». Крім того, виявляв симулянтів, які за зовнішньою нахабністю і грубою поведінкою приховували свою некомпетентність.

Різні конкурси й іспити влаштовувалися і в середньовічній В'єтнамській державі. Всього за два роки у період з 1370 до 1372 р. вдалося провести переатестацію всіх військових і цивільних чиновників, що дозволило організувати перевірку державного апарату у всій країні. Внаслідок цього В'єтнам став сильною і життєздатною феодальною державою. Особливу увагу було приділено створенню боєздатного офіцерського корпусу. У XV ст. конкурсні випробування були впорядковані. Вони проводилися за етапами і турами. Присвоєння вищих ступенів на іспитах супроводжувалося великими почестями. Лауреати отримували подарунки від короля, їх імена вносили в «золотий список», який вивішували на Східних воротах столиці, про їх перемоги на конкурсі повідомлялося в рідну громаду. Імена найрозумніших висікалися на спеціальних кам'яних стінах, встановлених у Храмі літератури.

Популярною формою діагностики здібностей людини у ті часи була фізіогноміка – мистецтво розпізнавання характеру і здібностей людини а зовнішнім виглядом. Гіппократ вперше вжив цей термін і вважав фізіогноміку наукою.

З цього короткого історичного екскурсу бачимо, що методи тестування у давні часи були примітивними. Сьогодні у багатьох країнах Сходу тестологія розвинена як наука, тому існує ціла система тестування особистості: чи то майбутнього працівника, чи студента, військового чи держслужбовця. При вступі до навчального закладу, при влаштуванні на роботу обов’язково потрібно пройти тести двох видів. Зазвичай це національні та особистісні психологічні тести.

Розглянемо на прикладі Ізраїлю застосування стандартизованого тестування.

Ця країна бере активну участь у міжнародних порівняльних дослідженнях. Організовує їх незалежний державний орган Національне агентство з вимірювання та оцінювання в освіті (RAMA). Так, учні 9 класів успішно взяли участь у дослідженні TIMSS з математики і природничих наук (1995, 1999, 2003, 2007, 2011, 2015 р.). Учні 4 класів – PIRLS з читання (2001, 2006, 2011, 2016 р.). Учні 9 класів – PISA з читання, базових знань з математики і природничих наук (2000, 2006, 2009, 2012, 2015 р.). Основна цінність цих тестів полягає у можливості здійснювати порівняння та вивчати ситуацію всередині кожної окремої країни, аналізуючи цілі, досягнуті з кожного предмету. Наприклад, в Ізраїлі результати досліджень дозволяють порівнювати успішність учнів в арабськомовному та івритомовному секторах, а також за іншими категоріями учнів (хлопчики проти дівчаток тощо).

Крім цього, в Ізраїлі незалежний державний орган Національне агентство з вимірювання та оцінювання в освіті (RAMA) проводить і національне оцінювання MEITZAV з рідної мови (івриту або арабської), математики, природничих наук, англійської мови у 5 та 8 класах. У 2 класі учні додатково ще складають національне тестування з рідної мови. Тести навчальних досягнень розробляються відповідно до навчальної програми з кожного предмету та призначені дослідити, якою мірою учні початкової та базової середньої школи досягають очікуваного рівня, що вимагається відповідно до програм. Крім цього, проводиться і національне анкетування учнів, учителів, директорів початкових і середніх шкіл щодо педагогічних аспектів і умов навчання. Варто зауважити, що тест MEITZAV вирішує одвічну дилему в освітніх вимірюваннях щодо внутрішнього оцінювання (на рівні окремих шкіл) та зовнішнього (стандартизованого та централізованого оцінювання), адже поєднує обидва підходи. Кожна школа належить до одного з чотирьох «кластерів» MEITZAV – однакових репрезентативних груп початкових і базових середніх шкіл в Ізраїлі (кластери А, В, С, D). У кожному кластері школи підібрані так, щоб кожна школа представляла себе на загальнодержавному рівні. Тести MEITZAV проходять з кожного з чотирьох предметів протягом чотирирічного циклу. Школи беруть участь у зовнішньому тестуванні (зовнішній іспит MEITZAV) кожні два роки тільки з двох предметів: математика та рідна мова або англійська мова та наука і технології, а через наступні два роки навпаки. У той рік, коли школа не бере участі у зовнішньому тестуванні з певного предмету, вона проводить внутрішнє тестування з цього предмету (внутрішній іспит MEITZAV), використовуючи той самий тест, який проходить цього року в рамках зовнішнього MEITZAV. Отже, кожна школа проходить зовнішнє тестування MEITZAV з кожного предмету (у відповідних класах) кожні чотири роки та внутрішнє тестування MEITZAV з цього ж предмету протягом наступних трьох років. Оцінки з внутрішніх тестів MEITZAV використовуються тільки персоналом навчального закладу – школи не зобов’язані повідомляти результати зовнішнім установам. Внутрішні тести MEITZAV дають змогу порівнювати досягнення учнів із зовнішніми нормативами (національними, регіональними, секторальними), які формуються на основі зовнішніх іспитів MEITZAV.

Важливість використання MEITZAV як робочого інструменту зумовлена потребою мати актуальну діагностичне уявлення щодо стану впровадження та досягнення різних системних цілей (на рівнях учня, класу, школи, системи освіти загалом), щоб реалізовувати потенціальні можливості покращення закладів освіти і системи загалом. На рівні системи зовнішні тести MEITZAV надають різні дані про заклади та систему освіти, що допомагає виявляти труднощі та прогалини, які потребують вирішення для покращення системи. Наприклад, дані про успішність порівнюються за рівнями соціально-економічного стану та надають посадовцям, відповідальним за прийняття рішень, інформацію про прогалини в системі освіти, що потребують втручання. З 2008 року створені можливості для валідного порівняння оцінок MEITZAV за різні роки, що покращило здатність здійснювати моніторинг якості системи освіти у часі.

Національне агентство з вимірювання та оцінювання в освіті (RAMA) сьогодні запроваджує вибіркове національне оцінювання Mashov Artzi, яке кожного разу буде спрямоване на окремий предмет і надаватиме інформацію системного рівня про освітні досягнення в системі освіти Ізраїлю, а також про конкретний педагогічний контекст. Для кожного предмету, з якого проводитиметься тестування Mashov Artzi, формуватиметься репрезентативна вибірка шкіл. Mashov Artzi проводитиметься циклічно кожні кілька років, а кожна галузь знань тестуватиметься у рамках власного циклу для того, щоб відслідковувати показові тенденції у часі. Уперше такий тест буде проведено у 2014 році, а першою галуззю знань, яку перевірятимуть, стане географія. Mashov Artzi будуть проводити у 9 класі ближче до кінця навчального року за допомогою комп’ютерів.

В Ізраїлі навчання у старших класах середньої школи є головною системою здобуття атестата зрілості. Починаючи з 10-го класу, а особливо в 11-му і 12-му класах, учні поступово складають іспити на здобуття атестату про середню освіту. Складають школярі набір зовнішніх предметних тестів. Організовує та проводить це тестування інститут Сольд, який безпосередньо підпорядковується Міністерству освіти. Мінімальні вимоги для одержання атестату передбачають іспити з 21 навчального розділу, 16 з яких є обов’язковими і 5 – вибірковими (учні вибирають з широкого переліку предметів). За власним бажанням учень може складати іспити з більшої кількості предметів або розширити коло обов’язкових предметів. Отже, кожен атестат складається з широкого набору балів, залежно від індивідуальної програми учня. Обов’язкові предмети включають: математику (3 розділи), англійську мову (3 розділи), творче завдання івритом (2 розділи), історію (2 розділи), Біблію (2 розділи), літературу (2 розділи), суспільствознавство (2 розділи), на вибір (5 розділів). Частково остаточний бал атестата Bagrut (у перекл. – зрілість), який отримує кожний учень, визначає школа. Така шкільна оцінка називається балом MAGEN (що є більш-менш еквівалентним успішності у старших класах середньої школи). Бал MAGEN за кожний предмет, який учень вивчав у старших класах, визначається вчителем відповідно до навчальних вимог та на основі попереднього внутрішнього іспиту, який за своєю структурою відповідає випускному зовнішньому іспиту на одержання атестата зрілості із цього предмета. Бал MAGEN використовується з метою відображення рівня знань учня з певного предмета та запобігання одержання випадкових результатів при складанні іспиту на атестат зрілості через фактор тривожності або хвилювання. Крім того, внутрішній іспит на здобуття бала MAGEN слугує своєрідною репетицією перед складанням дійсного і остаточного зовнішнього випускного іспиту.

В атестаті зрілості кожний бал із певного предмета є середнім арифметичним бала MAGEN та балом, отриманим із випускного іспиту на атестат зрілості. Середній бал атестата зрілості є середнім арифметичним балів учня з усіх навчальних одиниць. Після цього отриманий середній показник підлягає вже остаточному обчисленню (додаткові бали нараховуються за будь-який іспит, який за обсягом перевищує три навчальні одиниці) перед тим, як стати «середнім балом атестата для вступу до університету», або ізраїльським еквівалентом GPA (середнього бала атестата).

В Ізраїлі не всі учні отримують атестат зрілості. Це пов’язано з тим, що приблизно 20% не навчаються у 12 класі; приблизно 9 % з тих, хто навчається у 12 класі, не складають випускні іспити на одержання атестату; приблизно 23% з тих, хто складає випускні іспити на одержання атестату, не набирають достатньо балів для одержання атестату про повну середню освіту. Отже, за статистикою в середньому лише 48% випускників одержують атестат зрілості.

Як зазначалося вище, іншою складовою комбінованого балу для вступу до вищих навчальних закладів є бал із психометричного вступного тесту PET.

PET – це психометричний тест для вступу до університетів, який складається з трьох предметів і вимірює необхідні для академічного навчання здібності з трьох галузей: вербальне мислення, кількісне мислення та володіння англійською мовою як другою. Кожний із предметних тестів складається загалом із 130 завдань множинного вибору, при відповіді на які учень має вибрати правильну відповідь із чотирьох запропонованих варіантів та 1 есе. PET вимірює здатність до вербального мислення та розв’язання задач трьома «мовами»: іврит (рідна), математика та англійська мова. PET є об’єктивним тестом – практично відсутнє суб’єктивне судження при обчислюванні балів. PET є стандартизованим тестом, бо оціночна шкала єдина, не залежить від дати, інших учасників чи мови. PET не вимірює безпосередньо мотивацію, наполегливість чи творчі здібності.

PET проводиться 5 разів на рік (загалом від 60 до 70 тис. учасників тестування). Тривай тест 3,5 години. Учасник може складати тест стільки разів, скільки забажає. PET перекладено 5 мовами: арабською, російською, іспанською, французькою та англійською. Варто зауважити, що тест PET має адаптовану версію для учасників з особливими потребами (вадами щодо навчання, фізичними вадами тощо).

Тест PET класифікує всіх вступників за ймовірністю успішного завершення ними академічного курсу навчання. Бали з усіх варіантів тесту PET пов’язуються та калібруються для того, щоб забезпечити повну порівнюваність результатів тестування усіх кандидатів на вступ, незалежно від сесії тестування, тестового варіанта або мови, якою проводиться тестування. Для певних академічних галузей також використовують спеціальні тести на навчальні досягнення, які доповнюють вищезазначені критерії, у тому числі тест на досягнення в математиці для інженерних спеціальностей і тести на мовну компетенцію для відповідних факультетів.

Іноді високий бал, здобутий учнем при складанні одного з прогностичних тестів (Bagrut або PET), звільняє вступника від необхідності подавати результати з іншого тесту. Хоча зазвичай процедура передбачає надання рівної ваги балам PET і Bagrut у комбінованому показнику, іноді різні ваги застосовуються до різних предметних розділів тесту PET або до балів Bagrut і балів PET. Кожний університет незалежно визначає власну політику прийому.

Такі інструменти відбору вступників використовуються в Ізраїлі вже понад 30 років. Не зважаючи на це, у 2013 році в Ізраїлі почалася відкрита війна проти тестування. Високопосадовці, студентські організації вимагають застосовувати тестування менше або й усунути взагалі. Наприклад, міністр фінансів Ізраїлю Яір Лапід виступає за скасування тестування Meitzav, мотивуючи, що «… сутність освіти не у вимірюванні, а у навчанні. Не можна виставляти оцінки за знання й інтелект. Не можна порівнювати учнів, поки не буде впевненості у тому, що всі вони знаходяться у рівних умовах. … діти стали рабами заучування. … із кількасот стандартизованих предметних тестів на одержання атестату залишити тільки три іспити – з математики, англійської та рідної мови у форматі, подібному до чинного, а всі інші потрібно відмінити…».

Міністр освіти Ізраїлю Шай Пірон зазначає: «180 різних предметних стандартизованих тестів є результатом невіри у те, що вчителі здатні належним чином оцінити своїх учнів».

Скільки триватиме ця дискусія навколо тестування – покаже час. Поки ж одні пропонують відмінити тестування зовсім, інші – частину відмінити, ще інші – замінити міждисциплінарними дослідницькими проектами.