9.4. Фондові операції

Всі цінні папери, що поступили до фондової біржи є об'єктами біржових операцій. Біржова операція - це угода із цінними паперами, укладена між членами біржі або постійними її відвідувачами, що оформлена запискою і зареєстрована в реєстраційній книзі фондової біржі.

Фондова біржа зобов'язана забезпечити гласність і публічність проведених торгів шляхом повідомлення її членів про місце і час проведення торгів, про список і котирування цінних паперів, допущених до обігу на біржі, про результати торговельних сесій.

Важливим критерієм класифікації операцій із цінним паперам служить строк, на який укладається угода. У цьому зв'язку розрізняють касові й строкові операції. Касова операція – це угода, розрахунок по якій здійснюється негайно або в найближчі біржові чи календарні дні (до 7 днів після висновку угоди). Строкова операція – це угода із цінними паперами, виконання якої повинно відбутися в строки, обумовлені договорами по даним операціям.

Торгівля на фондовій біржі ведеться сесіями. Це значить, що одночасно в біржовому залі продаються не всі види цінних паперів. Існує порядок, відповідно до якого проводяться спеціальні сесії для продажу акцій, облігацій, інших видів цінних паперів. Можлива й торгівля, що відбувається паралельно різними цінними паперами, але в цьому випадку кожний їх вид продається в особливому приміщенні.

До початку торгівлі цінними паперами їх курси вже відомі. Торгівля здійснюється різними способами: груповим або залповим (замовлення на купівлю-продаж накопичуються, а потім один або два рази в день уводяться в біржовий зал і розторговуються); безперервним звіренням пропозицій і заявок (угоди відбуваються в будь-який час ceсії); періодичними замовленнями через комп'ютерний зв'язок (інвесторами є іноземні юридичні та фізичні особи).

Всі угоди, що укладаються на біржі, підлягають реєстрації в день їх здійснення (звичайно не пізніше ніж через 24 години). Підставою для реєстрації служить брокерська записка, складена в результаті отриманих брокером від однієї сторони наказу (оферта) і згоди іншої (акцепту, що дається письмово). Біржові угоди, незареєстрованні з якої-небудь причини, не мають законної чинності.

Центр фондової біржі - її торговельний зал, де торгівля ведеться за принципом аукціону, за допомогою вигуків, курси цінних паперів визначаються у відповідності з попитом та пропозицією. Покупці і продавці використовують у процесі торгівлі свою умовну мову (її основна властивість - стислість), жести, постійно звіряючи свою поведінку з курсами паперів на електронному табло та іншою інформацією, що надходить у зал.

На фондових біржах вся організація торгівлі підпорядкована тому, щоб брокери могли кращим чином виконати замовлення, що надходять до них від клієнтів. Замовлення ж ці різні.

Існує кілька форм замовлень на купівлю-продаж цінних паперів (акцій, облігацій), які інвестори передають своїм брокерам для виконання на біржі:

• ринкове замовлення на купівлю або продаж певного виду і числа цінних паперів за найкращою ціною ринку;

• лімітоване замовлення, де клієнт вказує конкретну ціну, за якою повинна відбутися угода (або кращу ціну, якщо брокер здатний її одержати);

• денне замовлення - замовлення з денним строком виконання;

• відкрите замовлення, яке залишається в чинності доти, поки не буде виконано або відмінено. Щоб уникнути надмірного нагромадження таких замовлень, багато брокерів обмежують їх дії 30-90 днями, після чого вони можуть бути продані;

• замовлення "всі або нічого" - брокер повинен купити або продати всі цінні папери, зазначені в замовленні;

• замовлення "прийму в будь-якому виді" - клієнт доручає брокерові купити або продати будь-яку кількість цінних паперів (до замовленого максимуму);

• замовлення "виконати або скасувати" означає, що, як тільки частина замовлення, яку можна задовольнити, виконана, інша частина відміняється;

• замовлення "з перемиканням" припускає, що виторг від продажу одних цінних паперів може бути використаний для покупки інших;

• контингентне замовлення передбачає одночасну покупку одних і продаж інших цінних паперів. Воно може вводитися як "ринкове" і із пропорцією;

• стоп-замовлення підлягає виконанню як "ринкове", якщо курс цінного папера падає нижче або підвищується вище (залежно від того, чи замовлення це на покупку або на продаж) зазначеної конкретної ціни (стоп-ціни).

Всі отримані замовлення брокер повинен класифікувати і розібрати. Накази на покупку він зводить із наказами на продаж. Потім ці протилежні накази надходять для здійснення угоди на основі існуючих біржових курсів. Між курсами на покупку і курсами на продаж цінних паперів повинна мати місце різниця - спред - інакше немає джерела для оплати праці брокерів, видатків біржі. Не всі брокери ведуть торгівлю, маючи цінні папери в наявності. При короткострокових угодах купівлі-продажу таких паперів у брокера звичайно немає. Іноді, щоб зробити короткострокову операцію, брокерська фірма може зайняти цінні папери в іншої фірми. Всі короткострокові операції на фондовій біржі відрізняються високим рівнем ризику.

На фондовій біржі часто виникають ситуації, коли в брокерів накопичується багато замовлень і вони не в змозі задовольнити їх по всіх пунктах і в повному обсязі. У таких випадках брокери зобов'язані орієнтуватися на існуючі у всіх великих фондових біржах правила „пріоритетів”, що необхідні для того, щоб брокер не тільки враховував вимоги своїх клієнтів, але й діяв у відповідності із біржовими законами.

Пріоритет замовлення визначається насамперед часом його надходження. Існує і пріоритет виконання замовлень за принципом їх адекватності, тобто коли задовольняючи одне, одночасно задовольняєш інші. Такі замовлення дозволяють брокерам працювати особливо ефективно.

Поважним виглядом пріоритету є „принцип закриття спреда”, тобто розриву між ціною пропозиції і ціною попиту. При виконанні замовлень брокер зобов'язаний максимальним чином закрити спред, що стабілізує ситуацію на біржовому ринку. Це дуже важливий пріоритет, але здійснити його на практиці завжди важко.

Існують також і спеціальні пріоритети, які полягають в тому, що брокери повинні в першу чергу виконувати замовлення держави, благодійних фондів.

Залежно від функцій, що виконуються, всі учасники ринку цінних паперів укладають реальні, спекулятивні й арбітражні угоди. Перші укладаються безпосередньо для обслуговування клієнтів (придбання або продаж фондових інструментів); другі спрямовані на отримання вигоди з коливань цін у часі і з реальним оборотом цінних паперів зв'язані лише побічно; треті покликані сприяти отриманню прибутку за рахунок одночасної купівлі-продажу одного й того ж цінного паперу на різних ринках. Причому це можуть бути як ринки цінних паперів у різних країнах, так і біржовий і позабіржовий ринки однієї країни. Результатом проведення арбітражних операцій є вирівнювання цін на конкретні види цінних паперів на різних ринках.

Фондові біржі можуть мати шанси одержати перемогу в конкурентній боротьбі з неорганізованим ринком за проведення строкових операцій із цінними паперами. Створення ринку опціонів і ф'ючерсів (у майбутньому і більш складних видів угод, таких, як опціони на ф'ючерсні контракти, термінові угоди по індексах акцій), забезпечення гарантій виконання цих угод, організація клірингових розрахунків по ним дозволять біржам, використовуючи переваги організованого ринку, істотно збільшити обсяги біржової торгівлі.

Більші можливості для обігу на фондових біржах мають векселі найбільших банків, концернів і синдикатів. Векселі вже показали свою пристосовність до негативних процесів в економіці і в перспективі стануть одними із самих ліквідних цінних паперів українського ринку. Організація обігу на фондових біржах може не тільки підвищити їх обороти, але й задовольнити (нарівні з державними короткостроковими облігаціями) потреби інвесторів у короткострокових операціях (при тимчасовому надлишку вільних фінансових коштів).

Перспективним для фондових бірж є також співробітництво з великими інституціональними інвесторами, особливо з інвестиційними фондами. Вигода тут взаємна - фондові біржі одержують нових клієнтів, що одночасно виступають і емітентами, і інвесторами, а інституціональні інвестори - достовірну оперативну інформацію про кон'юнктуру ринку цінних паперів.

Поступово держава вводить контроль за діяльністю фондових бірж. З метою забезпечення оперативного контролю за формуванням ринку цінних паперів фондові біржі зобов'язані щомісяця надавати відомості про підсумки біржової діяльності на ринку цінних паперів і допуск цінних паперів до котирування.

Фондова біржа - не тільки торговельний, але також дослідницький і інформаційний центр ринку цінних паперів.

Законодавства всіх країн зобов'язують фондові біржі займатися дослідженням процесів, що відбуваються на ринку цінних паперів, і інформувати громадськість, насамперед емітентів і інвесторів, про їх динаміку. Тому на всіх великих фондових біржах є спеціальні науково-інформаційні відділи, що займаються подібними дослідженнями і публікують у різних періодичних виданнях, у тому числі спеціальних, їх результати.

До числа подібних публікацій відноситься насамперед зведена таблиця курсів цінних паперів (офіційний бюлетень фондової біржі). Курси, що вказуються в бюлетенях, можуть позначатися у відсотках до номінальної вартості. Однак не всі випускають цінні папери, що мають номінальну ціну, тому існує інший спосіб вираження динаміки курсів - у валюті за одиницю цінного папера. Останній спосіб широко розповсюджений.

Рух біржових курсів завжди перебуває в центрі уваги економістів, що намагаються на цій основі вивести якісь тенденції й закономірності господарського розвитку, зробити прогнози, що мають практичне значення. Для оцінки руху біржових курсів на всіх великих фондових біржах розраховуються спеціальні біржові індекси, значення яких для ринку цінних паперів дуже велике.

У цей час широке поширення засобів автоматизації дозволяє сформувати міцну технологічну базу для виконання біржових операцій.

Відповідно до технології проведення торговельних операцій на біржах автоматизують наступні процеси: діяльність брокерських фірм по обслуговуванню клієнтів і підготовці супровідних документів; передача заявок від брокерських фірм на біржу; формування біржової відомості (price list); підготовка і поширення довільної текстової інформації (листів, документів, повідомлень і т. ін.) між відділеннями біржі, біржею і брокерськими фірмами; коректування біржових відомостей; підготовка документів для реєстрації угод; використання електронних табло у процесі торгів; передача заявок між регіональними відділеннями біржі й біржовим центром; проведення аукціону протягом одночасних торгів; узгодження умов пропозицій між брокерами-продавцями і брокерами-покупцями; внутрібіржова діяльність, що включає створення автоматизованих робочих місць (АРМ) різних служб біржі: керівництва, котирувального комітету, маклерської служби.

Засоби автоматизації значно спрощують діяльність біржі, підвищують її оперативність, дозволяють збільшити кількість представлених товарів і число брокерських фірм, що обслуговуються, тобто збільшують оборот біржі. У процесі зростання обсягів торгівлі, відкриття регіональних відділень і збільшення кількості клієнтів біржі стає неможливим проведення багатьох операцій без застосування засобів автоматизації.

У той же час при розвитку біржі на основі потужної обчислювальної бази і стійких каналів зв'язку представляється можливим організувати якісно нову технологію проведення торговельних операцій, при якій брокери, минаючи всі служби біржі, крім контролюючої, безпосередньо зі своїх АРМ вводять заявки в базу даних, знаходять контрагентів, зв'язуються з ними, корегують свої пропозиції і укладають угоди. У такий спосіб організується електронна біржа.