Тема 7. Валютний ринок

7.1. Сутність валютного ринку.

7.2. Валютні операції, їх характеристика.

7.3. Операції на міжбанківському валютному ринку. Валютний дилінг.

7.4. Українська міжбанківська валютна біржа, її характеристика.

7. 1. Сутність валютного ринку

З розвитком зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання та виїзду громадян України за кордон все більшого поширення отримують операції фінансово-кредитних інститутів з іноземною валютою. Проводяться ці операції на валютному ринку. Валютний ринок уявляє собою систему економіко-правових відносин між державою, споживачами та продавцями валюти з приводу купівлі-продажу іноземної валюти, цінних паперів, банківських металів, платіжних документів в іноземній валюті, проведення розрахункових, кредитних, депозитних та інвестиційних операцій з валютою, надання банківських валютних послуг.

Валютний ринок України складається з таких суб'єктів:

- Національного банку України, який встановлює порядок і правила проведення операцій з іноземною валютою на території України та здійснює заходи щодо стабілізації національної валюти;

- комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, що мають ліцензію Національного банку України (уповноважені банки), які здійснюють операції з купівлі та продажу іноземних валют на біржі для своїх клієнтів;

- Української міжбанківської валютної біржі, яка забезпечує організацію роботи по проведенню операцій уповноваженими банками з купівлі-продажу іноземної валюти та вносить пропозиції Національному банку України щодо встановлення курсу національної валюти відносно іноземних валют.

Валютний ринок виступає одним із сегментів фінансового ринку, суб’єктами якого є фізичні і юридичні особи - резиденти та нерезиденти України.

Відповідно до статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» резидентами визнаються:

• фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;

• юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

• дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

До нерезидентів відносяться:

• фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;

• юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;

• розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Залежно від обсягу валютних операцій, їх характеру і набору валют, що використовуються в обігу, валютний ринок поділяють на національний та міжнародний.

На національному валютному ринку здійснення всіх операцій жорстко регламентується відповідними постановами та інструкціями Національного банку України, а основними його суб’єктами є фінансово-кредитні установи - резиденти України. Національний валютний ринок працює 9 годин, протягом яких він може зв’язатись із провідними світовими фінансовими центрами.

На міжнародному валютному ринку операції здійснюються резидентами країн з вільноконвертованою валютою, а порядок здійснення операцій визначається виходячи з поточної ситуації на ринку. Основними учасниками міжнародного валютного ринку є центральні та комерційні банки провідних країн світу, міжнародні фінансово-кредитні інститути та корпорації.

Слід зазначити, що, чим вищий ступінь конвертації національної валюти, тим більшою мірою національний валютний рийок інтегрує в міжнародний.

За територіальною ознакою валютний ринок поділяється на північноамериканський, європейський та далекосхідний ринки. Найбільшими світовими валютно-фінансовими центрами на північноамериканському ринку є Нью-Йорк, Бостон, Чикаго, Сан-Франциско; на європейському валютному ринку - Лондон, Цюріх, Франкфурт-на-Майні, Париж; на далекосхідному – Токіо, Сінгапур, Гонконг.

Міжнародні валютні ринки працюють цілодобово. Починають вони свою роботу на Далекому Сході, а закінчують у США.

Залежно від виду операцій, що здійснюється на ринку, валютний ринок поділяють на ринок FOREX, де продається та купується іноземна валюта, а також євровалютний ринок, на якому здійснюється кредитування та надання позик в іноземній валюті. Операції FOREX здійснюються по телефону, або з використанням комп’ютерів. Вони використовуються комерційними банками в тих країнах, де урядом не заборонено валютну торгівлю. Разом ринок FOREX та євровалютний ринок утворює «реальний» валютний ринок.

Похідними від операцій «реального» валютного ринку є торговельні валютні операції з використанням фінансових деривативів, таких як свопи, опціони та ф’ючерси.

Таким чином, складовими елементами валютного ринку є ринок FOREX, євровалютний ринок та ринок фінансових деривативів.