3. Виробничий шум
Інтенсивне шумовий вплив на організм людини несприятливо впливає на перебіг нервових процесів, сприяє розвитку втоми, змін в серцево-судинній системі і появі шумовий патології, серед різноманітних проявів якої провідним клінічною ознакою є повільно прогресуюче зниження слуху по типу кохлеарного невриту.
У виробничих умовах джерелами шуму є працюючі верстати і механізми, ручні механізовані інструменти, електричні машини, компресори, ковальсько-пресове, підйомно-транспортне, допоміжне обладнання (вентиляційні установки, кондиціонери) і т.д.
Допустимі шумові характеристики робочих місць регламентуються ГОСТ 12.1.003-83 "Шум, загальні вимоги безпеки" (зміна I.III.89) і Санітарними нормами допустимих рівнів шуму на робочих місцях (СН 3223-85) зі змінами та доповненнями від 29.03.1988 року № 122-6/245-1.
За характером спектра шуми поділяються на широкополосні і тональні.
За часовими характеристиками шуми поділяються на постійні та непостійні. У свою чергу непостійні шуми поділяються на коливні в часі, переривчасті і імпульсні.
В якості характеристик постійного шуму на робочих місцях, а також для визначення ефективності заходів по обмеженню його несприятливого впливу, приймаються рівні звукового тиску в децибелах (дБ) в октавних смугах з середньогеометричними частотами 31,5; 63; 125; 250; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц.
В якості загальної характеристики шуму на робочих місцях застосовується оцінка рівня звуку в дБ (А), що представляє собою середню величину частотних характеристик звукового тиску.
Характеристикою непостійного шуму на робочих місцях є інтегральний параметр - еквівалентний рівень звуку в дБ (А).
Основні заходи щодо боротьби з шумом - це технічні заходи, які проводяться за трьома головними напрямами:
- Усунення причин виникнення шуму або зниження його в джерелі;
- Ослаблення шуму на шляхах передачі;
- Безпосередній захист працюючих.
Найбільш ефективним засобом зниження шуму є заміна гучних технологічних операцій на малошумні або повністю безшумні, проте цей шлях боротьби не завжди можливий, тому велике значення має зниження його в джерелі. Зниження шуму в джерелі досягається шляхом вдосконалення конструкції або схеми тієї частини обладнання, яка виробляє шум, використання в конструкції матеріалів зі зниженими акустичними властивостями, обладнання на джерелі шуму додаткового звукоізолюючого пристрою або огорожі, розташованого по можливості ближче до джерела.
Одним з найбільш простих технічних засобів боротьби з шумом на шляхи передачі є звукоізолюючий кожух, який може закривати окремий галасливий вузол машини.
Значний ефект зниження шуму від обладнання дає застосування акустичних екранів, отгораживающих галасливий механізм від робочого місця або зони обслуговування машини.
Застосування звукопоглинаючих облицювань для обробки стелі та стін галасливих приміщень призводить до зміни спектру шуму в бік більш низьких частот, що навіть при відносно невеликому зниженні рівня суттєво покращує умови праці.
Враховуючи, що за допомогою технічних засобів в даний час не завжди вдається вирішити проблему зниження рівня шуму велика увага повинна приділятися застосуванню засобів індивідуального захисту (антифони, заглушки та ін.) Ефективність засобів індивідуального захисту може бути забезпечена їх правильним підбором залежно від рівнів і спектру шуму, а також контролем за умовами їх експлуатації.