2.4. Організація охорони праці в пат “Житомирський маслозавод “Рудь”

Сучасне виробництво характеризується наявністю різноманітних енергетичних систем з небезпечними для навколишнього середовища та людини чинниками, складними технологічними системами зі значною кількістю рухомих і різальних елементів, високим рівнем загазованості й пилу тощо. Тому охорона праці на підприємстві є особливо актуальною в наш час.

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про охорону праці” роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці [9].

Система управління охороною праці (СУОП) ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” включає такі складові: керівний склад підприємства, службу охорони праці, законодавчо-нормативну базу з охорони праці, яка включає в себе законодавство України з охорони праці, міжгалузеві і галузеві нормативні акти з охорони праці, Положення підприємства про службу охорони праці (додаток Н).

До складових елементів системи управління охороною праці на підприємстві також входять комісії з охорони праці, з проведення атестації робочих місць за умовами праці, з розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

На фахівців служби охорони праці ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” покладаються такі обов’язки:

• планування робіт з охорони праці і контролювання його виконання;

• розробка положення про організацію управління охороною праці;

• розробка функціональних обов’язків щодо охорони праці для всіх керівників структурних підрозділів та інших посадових осіб, що мають причетність до організації охорони праці;

• атестація робочих місць за умовами праці;

• впровадження міжгалузевих та галузевих стандартів та інших нормативно-правових актів з охорони праці;

• розслідування та аналіз виробничого травматизму, його облік та розробка відповідних заходів запобігання;

• навчання працюючих і пропаганда знань з охорони праці.

У разі виявлення порушень вимог нормативних актів з охорони праці фахівці цієї служби мають право:

• надавати керівникам структурних підрозділів обов’язкові для виконання

приписи щодо усунення наявних недоліків, скасувати які має право лише роботодавець;

• вимагати від керівників підрозділів необхідні матеріали, документацію, пояснення з питань охорони праці;

• вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду, не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимоги нормативних актів;

• зупиняти роботу машин, механізмів, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;

• надсилати роботодавцям подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Законодавчо-нормативна база ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” з питань охорони праці налічує ряд законів, основними з яких є Закон України „Про охорону праці” та КЗпП України. До законодавчої бази також належать Закони України: „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, „Про охорону здоров’я”, „Про пожежну безпеку”, „Про загальнообов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та ін. Їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти та нормативно-методичні матеріали підприємства – це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання

У ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” постійно здійснюється пропаганда з охорони праці з метою підвищення індивідуальної захищеності працівників підприємства. Для цього застосовуються як одно канальні методи (без зворотного зв’язку): інструкції, правила, газети, журнали, плакати, інформаційні стенди, листи, радіо-аудіовізуальні засоби, так і ефективніші двоканальні (зі зворотним зв’язком, контролем сприйняття): бесіди, лекції, семінари, обговорення, розгляди конкретних порушень та їхніх можливих наслідків. Важливу роль у пропаганді безпечної поведінки відіграють журнал „Охорона праці”, регіональні та галузеві журнали з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, а також інші засоби масової інформації.

Колективний договір підприємства включає розділ „Поліпшення стану охорони праці”, який складається з таких підрозділів: обов’язки адміністрації; обов’язки профспілкового комітету; взаємні обов’язки адміністрації і профспілкового комітету. Адміністрація бере на себе обов’язки в намічені строки забезпечити розробку і виконання комплексного плану й щорічних угод з охорони праці, зробити аналіз причин виробничого травматизму й захворювань, підвести підсумки виконання комплексних планів за минулий рік і прийняття рішення про переведення конкретних заходів запобігання травмам і захворюванням, провести паспортизацію умов праці на всіх робочих місцях і підготовити все необхідне для виконання накреслених заходів, обладнати кабінети з охорони праці, забезпечити безперервну роботу санітарно-побутових приміщень, особам, що працюють у шкідливих умовах надати додаткову відпустку, встановити скорочений робочий день, а також забезпечити їх лікувально-профілактичним харчуванням, а всіх працюючих в установленому порядку відповідними засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), питною (газованою) водою, утримувати в належному стані територію підприємства, забезпечити дотримання трудової і технологічної дисципліни, правил і норм з охорони праці та ін.

Профспілковий комітет зобов’язаний провести в установлені строки вибори громадських інспекторів, затвердити склади комісій з охорони праці підприємства, провести навчання активу комісій з охорони праці, встановити постійний громадський контроль за дотриманням вимог охорони праці, на засіданнях профкому розглянути заявки на спецодяг та інші ЗІЗ, контролювати їх використання, а також постійно контролювати хід виконання розділу колективного договору з охорони праці.

Адміністрація і профспілки при підведенні підсумків повинні враховувати основним показником стан охорони праці, забезпечувати впровадження і функціонування СУОП, регулярно виносити на розгляд зборів трудового колективу питання про умови і стан охорони праці.

З метою аудиту охорони праці, перевірки її умов у ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” регулярно проводиться атестація робочих місць на відповідність вимогам нормативних актів. Атестація робочих місць це:

• виявлення факторів і причин виникнення небезпечних і шкідливих умов праці;

• віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими, особливо шкідливими, важкими умовами праці;

• установлення санітарно-гігієнічних умов виробничого середовища та напруженості виробничого процесу на робочому місці;

• підтвердження у працюючого пільгового пенсійного забезпечення за роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці.

Роботодавець підприємства відповідає за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць. Атестаційна комісія із залученням, при необхідності, фахівців інших організацій, проводить постійно атестацію робочих місць у терміни, передбачені колективним договором, не рідше одного разу на п’ять років. Атестаційна комісія:

а) організує вивчення нормативно-правової документації з питань атестації робочих місць;

б) залучає у встановленому порядку організації до атестації робочих місць, що мають на це право;

в) здійснює контроль і організує керівництво за роботами при атестації робочих місць;

г) складає плани розміщення обладнання, визначає межі робочих зон і відповідний їм номер спільно з санітарно-епідеміологічною службою;

д) визначає небезпечні і шкідливі виробничі фактори і визначає значення цих факторів;

е) розробляє заходи щодо поліпшення умов праці та оздоровленню працюючих на підприємстві;

ж) визначає „Карту умов праці” на атестоване робоче місце. Працівникам сповіщають про результати атестації робочого місця.

Востаннє атестація робочих місць за умовами праці проведена в грудні 2010 р., що підтверджується висновком Державної експертизи умов праці №5324 від 21.12.2010 р. За результатами останньої атестації робочих місць маслозаводу за умовами праці був складений перелік:

• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства;

• робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.

При укладанні трудового договору працівники ПАТ інформуються про наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки впливу цих факторів на стан їхнього здоров’я, а також ознайомлюються з правами, пільгами і компенсаціями за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору. Працівникам, які виконують роботи з шкідливими умовами праці, відповідно до Колективного договору товариства виплачується грошова компенсація на забезпечення спеціальним харчуванням.

Для прикладу розглянемо умови праці у відділу кадрів підприємства. У відділі кадрів ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” працюють 3 працівники. Робоче місце кожного працівника відділу організоване таким чином, щоб розумові та фізичні зусилля спеціаліста спрямовувалися на виконання його функціональних обов’язків без будь-яких перешкод.

Робочі приміщення відділу кадрів залежно від характеру робіт, як правило, поділяють на такі зони:

1. управління (робочі приміщення заступника директора з роботи з кадрами, начальника відділу кадрів, начальника відділу підготовки кадрів тощо);

2. робота з відвідувачами (об’єднує зону робочого місця інспектора (референта)

з кадрів і зону відвідувача, обладнану необхідним набором меблів);

3. роботи з документами (тут знаходяться робочі місця більшості співробітників кадрової служби, обладнані всім необхідним для одержання інформації, її обробки, зберігання та видачі документів та матеріалів);

4. очікування (тут відвідувачі чекають прийому і одночасно можуть отримати первинну інформацію про підприємство, в разі необхідності заповнити формуляри кадрових документів);

5. зберігання документів (тут зберігаються картотеки, особові справи та трудові книжки працівників, звіти про стан роботи з кадрами тощо).

Санітарно-гігієнічні умови праці у відділі кадрів формуються під впливом на людини довкілля (шкідливі хімічні речовини, запиленість повітря, вібрація, висвітлення, рівень шуму, інфразвук, ультразвук, електромагнітне полі, лазерне, іонізуюче, ультрафіолетове випромінювання, мікроклімат, мікроорганізми, біологічні чинники). Приведення цих факторів у відповідність із сучасними нормами, нормативами є способами підтримання нормальної працездатності людини.

Площа виробничих приміщень відділу кадрів становить 25 м², відповідно до нормативів Державного нормативного акту про охорону праці (ДНАОП) 0.00-1.31-99 [13] та ДСанПіН 3.3.2-007-98 [15] (не менш ніж 6,0 м² на одне робоче місце, об’єм приміщення – не менше 20,0 м³).

Робочі місця обладнані комп’ютерами з моніторами (візуальними дисплейними терміналами, скорочено – ВДТ). Конструкція робочих місць забезпечує підтримання оптимальної робочої пози працівників відділу кадрів.

Освітлення у приміщенні відділу кадрів є суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнене штучним. Природне освітлення бічне, одностороннє, природне світло падає зліва. Коефіцієнт природної освітленості (КПО) становить 1,9%. Нормований рівень освітленості на робочому столі – 300–500 лк.

Робочі столи з моніторами розміщені з дотриманням відстаней: між бічними поверхнями моніторів – 1,3 м; від тильної поверхні одного ВДТ до екрана іншого – 2,5 м. Екрани моніторів розташовані на відстані 700 мм від очей користувача, що є оптимальною. Клавіатури розташовані на поверхні столів на відстані 20–25 см від краю, звернутого до працюючого.

Робочі місця працівників відділу кадрів оснащені 2 лазерними принтерами і багатофункціональним пристроєм Samsung 4300, які є джерелами викиду в повітря озону. Він викликає в живих організмах зміни, характерні для іонізуючого випромінювання, є подразнюючою і канцерогенною речовиною. Вміст забруднюючих речовин у повітрі приміщення відділу кадрів становить 0,06 мг/дм³, оксидів азоту – 0,7 мг/дм³, пилу – 3 мг/дм³.

З метою забезпечення нормативної якості повітря в робочій зоні, запобігання шкідливому впливу токсичних речовин на організм, теплозбереження і зниження рівня зовнішнього шуму в приміщенні відділу кадрів встановлені металопластикові вікна.

В адмінбудівлі ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь”, де розташоване приміщення відділу кадрів, встановлено систему автоматичної пожежної сигналізації та систему евакуації людей при пожежі. На кожному поверсі розміщені мінімум два вогнегасники ВВ–3. На видних місцях кожного поверху вивішений план евакуації при пожежі.

Отже, санітарно-гігієнічні умови у ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” допустимі. Задля підтримки оптимальної температури влітку, і виявлення можливого перегріву приміщення підприємства оснащені кондиціонерами, а для підтримки оптимальної до роботи температури взимку використовуються обігрівачі, оскільки система центрального опалення не задовольняє потреб працівників. У кабінетах відділу стоять пластикові вікна, які перешкоджають потрапляння у приміщення холодного повітря взимку, і значно зменшують рівень шуму. Освітленість робочого місця цілком оптимальна: освітлення приміщень штучним світлом застосовується лише в вечірній час, протягом доби в приміщенні достатньо денного світла.

Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, зокрема, на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Він затверджується наказом по підприємству. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесено до переліку.

Матеріали атестації робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються на підприємстві протягом 50 років.

Порядок навчання та перевірка знань з питань охорони праці здійснюється на підставі Типового положення (НПАОП 0.00-4.12-05) [14], яке спрямоване на реалізацію безперервного навчання з питань охорони праці. Відповідальність за організацію навчання з питань охорони праці покладається на роботодавця.

Організація навчання з питань охорони праці в ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” здійснюється шляхом проведення вступного, первинного, періодично повторного, цільового та позапланового інструктажів.

Вступний інструктаж з особами, яких приймають на роботу, проводиться незалежно від їх освіти, стажу та досвіду роботи, а також зі студентами і учнями, які прибули для проходження виробничої практики, навчання або виконання певних робіт.

Вступний інструктаж проводить фахівець служби охорони праці ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” або особа, на яку покладено ці обов’язки. Цей інструктаж проводиться за програмою, розробленою службою охорони праці відповідно до характеру виробничої діяльності.

Про проведення вступного інструктажу роблять відповідний запис у спеціальному журналі, а також зазначають у документі про прийняття працівника на роботу.

Первинний інструктаж на робочому місті проводять з усіма без винятку особами, яких вперше беруть на роботу, переведеними з інших робіт, учнями або студентами, що прибули на практику або навчання, з іншими працівниками, які будуть виконувати нову для них роботу. Програму первинного інструктажу розробляє виконавець робіт, узгоджує її зі службою охорони праці, а затверджує роботодавець.

Первинний інструктаж на робочому місті проводить керівник робіт (бригадир, майстер) індивідуально з кожним працівником або групою працівників, які виконуватимуть одну і ту ж роботу, за типовою програмою. Особливу увагу звертають на небезпечні та шкідливі виробничі чинники, правильні прийоми праці при застосуванні технологічних засобів, машин, інструментів, механізмів, на правильне користування захисними засобами та на інші питання, від яких залежить безпека праці ял даному робочому місті. Після перевірки знань та навичок інструктованих допускають до самостійної роботи.

Проведення первинного інструктажу на робочому місті оформляється записом у спеціальному журналі, де виконавець робіт своїм підписом підтверджує факт знання працівником правил безпеки праці, а інструктований своїм підписом підтверджує те, що він прослухав інструктаж і отримав відповідні знання. Журнал реєстрації первинного інструктажу на робочому місці має кожен виконавець робіт.

Повторний інструктаж проводять індивідуально або з групою працівників, які виконують однотипні роботи за програмою первинного інструктажу у повному обсязі відповідно до графіка, строки якого затверджує головний інженер.

Термін проведення чергового інструктажу для кожного працівника визначається залежно від дати проведення з ним первинного чи попереднього повторного інструктажу, але проміжок між періодично повторними інструктажами не має перевищувати 3-х місяців для працівників на роботах з підвищеною небезпекою та 6-ти місяців для інших видів робіт.

Про наступне проведення повторного інструктажу виконавець робіт має попередити працівника за 10 днів. Після іспитів результати повторного інструктажу беруться на облік у цехових журналах.

Позаплановий інструктаж призначають у випадках, коли:

• вводяться в дію нові нормативні акти з охорони праці;

• змінюється технологічне обладнання або інші чинники, що впливають на хід технологічного процесу;

• порушуються працівниками акти з охорони праці;

• є вимога органу держаного нагляду у випадку, якщо виявлено незнання

працівниками безпечних методів праці чи нормативних атів;

• була перерва у роботі працівника більше, ніж 30 календарних днів для робіт з підвищеною безпекою або 60 днів для інших видів робіт, скоївся нещасний випадок або мали місце інші негативні наслідки.

Цей вид інструктажу проводить керівник робіт.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками, якщо:

• виконуються разові роботи, які не пов’язані з безпосереднім обов’язками за фахом або разові роботи за межами підприємства та ін.;

• необхідно провести роботи з ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха або інших непередбачуваних негативних наслідків;

• проводять роботи, на які оформляється наряд-допуск, дозвіл або інший документ;

• відбувається організація масових заходів з учнями у вигляді екскурсії тощо.

Цільовий інструктаж проводить керівник робіт залежно від характеру завдання, виробничих обставин, можливих видів небезпек, технологічних засобів і способів виконання трудової діяльності і завершується усним опитуванням набутих знань. Цей інструктаж фіксується у наряді-допуску або іншому документі, що дозволяє проведення даного виду робіт.

Адміністрація підприємства, профспілковий комітет, служба охорони праці ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” відповідно до покладених на них обов’язків постійно контролюють дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці з метою оцінки відповідності стану охорони праці структурного підрозділу вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та підготовки управлінських рішень, спрямованих на створення здорових та безпечних умов праці.

Контроль проводиться у присутності керівника структурного підрозділу, а під час перевірки об’єктів, машин, механізмів, устаткуванні підвищеної небезпеки – й у присутності інженерно-технічного працівника, який відповідає за їх технічний стан.

В ході здійснення контролю необхідно перевірити:

• наявність схеми розташування технологічного обладнання та відповідність

його розташування схемі;

• наявність журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці та його відповідність типовому, дотримання термінів проведення інструктажів;

• матеріали (протоколи, акти обстеження, журнали реєстрації тощо) діючої у структурному підрозділі системи контролю за станом умов та безпеки праці;

• наявність та ведення журналу обліку нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки (за наявності таких робіт);

• наявність на робочих місцях інструкцій, плакатів та попереджувальних написів з охорони праці, знаків безпеки, технологічних карт з основними вимогами безпеки під час виконання тієї чи іншої операції;

• наявність переліку об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, графіка їх періодичного огляду та його виконання;

• наявність засобів колективного захисту;

• стан умов та безпеки праці.

Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України за №246 21.05.2007 р. [12]. Цей наказ визначає порядок проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працівників ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” відповідно до переліку виробництв і професій, для яких це є обов’язковим.

Роботодавець за свої кошти забезпечує фінансування та організацію проведення медичних оглядів для працівників зайнятих на важких роботах, роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі.

Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Витрати на охорону праці в ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції. В 2012 р. ці витрати становили 5046,0 тис. грн.

Відповідно до Законів України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” [5] і „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” [6] підприємство сплачує страхові внески з загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, в межах єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Розмір цих внесків встановлюється ч. 5 ст. 8 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” відноситься до 21 класу ризику, розмір єдиного внеску для нього становить 37,18% суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. З них на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, спрямовується 3,6354% [6].

Роботодавець зобов’язаний інформувати працівників або осіб, уповноважених на здійснення громадського контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та Фонд соціального страхування від нещасних випадків про стан охорони праці, причину аварій, нещасних випадків і професійних захворювань і про заходи, яких вжито для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.

Працівникам ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” та/або їхнім представникам забезпечується доступ до інформації та документів, що містять результати атестації робочих місць, заплановані роботодавцем профілактичні заходи, результати розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків і професійних захворювань і звіти з цих питань, а також до повідомлень, подань та приписів органів державного управління і державного нагляду за охороною праці.

Органи державного управління охороною праці у встановленому порядку інформують населення України, працівників про реалізацію державної політики з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих чи регіональних програм з цих питань, про рівень і причини аварійності, виробничого травматизму і професійних захворювань, про виконання своїх рішень щодо охорони життя та здоров’я працівників.

Для аналізу стану охорони праці на підприємстві дослідимо стан виробничого травматизму та професійних захворювань у ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” за 2010–2012 рр. (табл. 2.16):

Таблиця 2.16

Аналіз стану охорони праці в ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь”

№ з/п	Показник	Роки			2012 р. до 2010 р. (%)
		2010	2011	2012
1.	Середньооблікова кількість працюючих (П)	1260	1302	1337	106,1
2.	Кількість нещасних випадків за звітний період (n)	0	0	0	х
3.	Кількість випадків захворювань (З)	92	89	87	94,6
4.	Загальна кількість днів непрацездатності за всіма нещасними випадками за звітний період (Д)	0	0	0	х
5.	Сумарна кількість днів тимчасової непрацездатності з причини захворюваності за звітний період (Дн)	926	878	843	91,0
6.	Коефіцієнт частоти травматизму (Кч = (n/П)∙1000)	0	0	0	х
7.	Коефіцієнт важкості травматизму (Кв = Д/n)	0	0	0	х
8.	Коефіцієнт загального травматизму (Кзаг = Кч∙Кв = (Д/П)∙1000)	0	0	0	х
9.	Показник частоти випадків захворюваності (Рч = (З∙100)/П)	7,3	6,8	6,5	89,0
10.	Показник днів непрацездатності (Рн = Дн/З)	10,1	9,8	9,7	96,1

Дані таблиці 2.16 свідчать, про те, що протягом 2010–2012 рр. у ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь”, не сталося не єдиного нещасного випадку.

В зв’язку з тим, що при збільшенні кількості працюючих ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” знижувалося число захворювань на підприємстві та, відповідно, втрати працездатності від захворювань, зменшилися коефіцієнт частоти захворювань (з 7,3 на 100 працюючих у 2010 р. до 6,5 у 2012 р.), показник днів непрацездатності (з 10,1 днів непрацездатності на одного захворілого в 2010 р. до 9,8 днів – у 2011 р. і до 9,7 – днів у 2012 р.).

Отже, можна зробити висновок, що у ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” стан охорони праці знаходиться на задовільному рівні. Відсутні нещасні випадки, число захворювань зменшується, втрати робочого часу від професійних захворювань також знижуються.

Основними напрямами покращення стану охорони праці на Житомирському маслозаводі “Рудь” можуть бути такі:

• удосконалення організації та умов праці на робочих місцях,

• вивчення і впровадження передових прийомів і методів охорони праці,

• поліпшення умов праці та ділової робочої атмосфери у колективі,

• раціоналізація режиму праці та відпочинку,

• виховання сумлінного ставлення до праці тощо.

Для проведення науково-дослідної роботи і розробки науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій з охорони праці на підприємстві можна створити також лабораторію з охорони праці.

Здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і соціальні результати виробництва. До економічних результатів впливу умов праці на людину слід віднести підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів. До позитивних соціальних результатів можна віднести: ступінь сприятливого впливу процесу праці на здоров’я людини та розвиток її особистості; стан здоров’я, ставлення до праці; соціальну активність; максимальне задоволення однією з найвагоміших потреб людини – потреби в сприятливих умовах праці і безпосередньо пов’язаної з цим потреби в змістовній, творчій, високопродуктивній праці; зміцнення здоров’я.

Таким чином, виходячи з вище зазначеного за другим розділом дипломної роботи слід зазначити, що загальний фінансовий стан ПАТ “Житомирський маслозавод “Рудь” за 2010–2012 рр. є нестабільним і характеризується низькими показниками ліквідності і недостатніми показниками ділової активності і ефективності господарської діяльності. Показники використання основних активів, матеріального та трудового потенціалу на підприємстві не достатньо високі. Невідповідність розмірів продаж і виготовлення продукції та розмірів виробничого потенціалу підприємства призвела до скорочення ефективності використання його ресурсів.

Кількісна і якісна оцінка персоналу та оцінка показників руху персоналу в ПАТ  “Житомирський маслозавод “Рудь” показує його високу ефективність. Ефективне функціонування підприємства, підвищення конкурентоспроможності продукції та в цілому розвиток підприємства тісно пов’язаний з підвищенням якості персоналу і професіоналізму працівників. Суттєвим недоліком в роботі відділу кадрів ПАТ “Житомирський маслозавод “Рудь” є відсутність докладної оцінки кількісної та якісної характеристики складу і структури персоналу. Тому докладна оцінка складу і структури персоналу та виявлення резервів підвищення ефективності роботи персоналу, як управлінських працівників, так і виробничих працівників є необхідністю підприємства.

Аналіз результатів діяльності персоналу ПАТ “Житомирський маслозавод “Рудь” та його звітності свідчить, що підприємство не використовує можливості соціологічних та експертних досліджень для оцінки ефективності результатів праці персоналу, обмежуючись лише поданням стандартних форм звітності з праці. Моніторинг виконання функцій та завдань окремими структурними підрозділами та працівниками здійснюється нерегулярно, не розроблено систему ключових показників для оцінки ефективності праці персоналу в розрізі окремих категорій. Тому необхідно розробити та впровадити організаційно-економічний механізм оцінки ефективності праці персоналу на основі новітніх підходів та інформаційних технологій, що сприятимуть веденню об’єктивному визначенню результатів праці всіх структурних підрозділів підприємства на основі ключових показників.

У ПАТ „Житомирський маслозавод „Рудь” стан організації охорони праці у 2010–2012 рр. знаходиться на задовільному рівні. Відсутні нещасні випадки, число захворювань зменшується, втрати робочого часу від професійних захворювань також знижуються.