- •Методичні вказівки
- •Склад курсової роботи
- •1. Аналіз місця влаштування
- •2. Розрахунок основних параметрів кварталу
- •2.1. Розрахунок чисельності населення та розмірів кварталу
- •2.2. Розподіл житлового фонду та підбір будівель
- •2.3. Розрахунок установ громадського обслуговування
- •3. Розробка планувальних рішень кварталу
- •4. Узагальнення планувальних рішень по частині і
- •Література
- •Додаток а. Варіанти завдань
- •Додаток б. Номенклатура
- •Номенклатура дитячих садків
2. Розрахунок основних параметрів кварталу
2.1. Розрахунок чисельності населення та розмірів кварталу
В
ідповідно
до завдання по співвідношенню сторін
визначаємо площу кварталу, що проектується,
S, га.
Наприклад: задана сторона кварталу 600м.
Площа фігури складає: ((10х -7х) +10х)·0,5·10х= 65х2.
Виходячи із того, що 10х=600м, х=60м
отримуємо розміри кварталу та його площу:
- розміри кварталу – трапеція із основами 180м та 600м, висотою 600м;
- площа кварталу – 65·х2=65·602=23400 м2 = 23,4 га.
Відповідно до вимог ДБН 360-92** [1], щільність населення житлового кварталу з повним комплексом установ і підприємств місцевого значення слід приймати відповідно до щільності більших структурних елементів у межах 180-450 чол./га.
Важливим критерієм для віднесення населеного пункту до статусу міста і с.м.т. є чисельність населення, що визначається :
- малі міста – до 10 тис. чол.; 10 – 20 тис. чол.; 20 –50 тис. чол.;
- середні – 50 –100 тис. чол. та 100 –250 тис. чол.;
- великі – 250 – 500 тис. чол.;
- значні (крупні)–500 –1000 тис. чол.;
- найзначніші (крупніші) – понад 1000 тис. чол.
Умовно в межах курсової роботи приймемо розподіл щільності населення:
- малі міста – 180-200 чол./га;
- середні – 200-220 чол./га;
- великі – 220-300 чол./га;
- значні (крупні)–300 –350 чол./га;
- найзначніші (крупніші) – 350-450 чол./га.
Виходячи
із щільності населення визначаємо
кількість жителів, що проживають у
кварталі:
де N- чисельність жителів кварталу, люд.;
S – площа кварталу, га;
- щільність населення кварталу чол./га, приймаємо відповідно до розмірів міста.
У випадку наведеного вище прикладу (наприклад для м. Полтава – чисельність населення 299 тис. чол., велике місто, щільність приймається 220-300 чол./га ):
2.2. Розподіл житлового фонду та підбір будівель
Чисельність населення у
кварталі взаємопов’язана із об’ємом
житлового фонду
,
м2
у квадратних метрах загальної площі
житла та норми житлозабезпеченості
,
м2,
що
становить загальну
площу житла, що припадає на одного
мешканця кварталу. Норма
житлозабезпеченості регулюється
нормативними документами та встановлюється
у розмірі 18м2
– для розрахункового періоду та 21м2
- на перспективу. Для розрахунків дане
значення приймається по статистичним
даним. Визначення житлового
фонду житлового кварталу:
Наприклад:
,
де
-
норма житлозабезпечення для Полтавської
області.
Розподілення житлового фонду між будинками різної поверховості відбувається по заданому у завданні відсотковому складу будівель різної поверховості.
Наприклад, розподілити житловий фонд по будівлям: до 5 поверхів – 30%; 5-9 поверхів – 30%; 9-16 поверхів – 40%.
Підбір будинків кварталу відбувається виходячи із зазначеної вище загальної площі відповідно по будівлям заданої поверховості. Оскільки сучасні багатоповерхові будинки виконуються як правило за індивідуальними проектами, в ході виконання курсової роботи параметри будівлі обираються відповідно до типових проектів. Для взаємозв’язку із раніше пройденим матеріалом по курсу «Архутектура будівель і споруд» до складу будівель слід включити житлову багатоповерхову будівлю, що виконувалась у попередньому курсовому проекті. Решту будівель слід підбирати із використанням планувальних рішень або паспортів житлових будівель, опублікованих у будівельних каталогах, відповідних збірниках-оглядах, розроблених у проектних інститутах міста, країни (або колишнього СРСР), доступних у мережі інтернет із обов’язковим посиланням на розробника проекту, джерела інформації та приведенням основного графічного матеріалу (схематичний план типового поверху із габаритними розмірами, по можливості фасади будівлі). При виборі слід надавати перевагу новим (сучасним) серіям типових проектів житлових будівель для масового будівництва на території України. Дозволяється посилаючись на типові секції будівель комбінувати їх у багато під’їздні будівлі (до 5 шт.). Для обраних будівель слід приводити короткий опис їх основних конструктивних частин.
При підборі типів будівлі крім загального обсягу житлової площі слід керуватись її розподілом по квартирам із різною кількістю кімнат. Це в певній мірі відображає демографічний склад населення даного регіону. Розподіл кількості одно-, двох-, трьох- та чотирикімнатних квартир слід приймати максимально наближеним до статистичних даних по регіонам.
В рамках курсової роботи необхідно підібрати не менше 5 типів житлових будівель.
Наприклад для Полтавської області:
Кількість квартир, всього, тис. |
Кількість сімей та одинаків, які перебували на квартирному обліку на кінець року, тис. |
||||
всього |
з них: |
||||
однокімнатних |
двокімнатних |
трикімнатних |
чотири- і більше кімнати |
||
711,3 |
153,9 |
274 |
208,7 |
72,4 |
25,8 |
Таким чином процентне співвідношення для м. Полтави однокімнатних квартир становить 21,6%, двокімнатних 38,6%, трикімнатних 29,5%, чотирикімнатних і більше 10,3%.
Підбираємо будівлю модернізованого типового проекту ІІ-18/09 (рис. 4-5)
Рис. 4. План-схема типового поверху
Рис. 5. Загальний вигляд будівлі
Загальна площа будівлі - 16 135 м2; Площа паркінгу - 4 133 м2; Загальна площа квартир - 11 648 м2;
Кількість житлових поверхів – 8; Площа забудови - 2 786 м2; • 1-комн. квартир – 40шт – 8х(44+43+37+38+38)=1600м2; • 2-комн. квартир – 88шт – 8х(57+58+71+69+2х(56+64+70)+98)=5864 м2; • 3-комн. квартир – 32шт – 8х2х(101+102)=3248 м2; • 4-комн. квартир – 8шт – 8х117=936 м2.
Зважаючи
приймаємо 5 будівель даного типу, що
становить
Аналогічним чином підбираємо типи будівель іншої поверховості.
В кінці розрахунків та підбору проводимо порівняння отриманих значень із статистичними даними. Відповідно до розподілу сімейних домогосподарств за величиною в Україні (за даними переписів населення у 2001році) та статистичним даним визначаємо потребу регіону у житловій площі (таблиця 1).
Кількість домогосподарств для Полтавської області складає: 184800+467000=651800 шт. З них одинаки складають 184,8/651,8=0,284=28,4%;
сім’ї із 2 чоловік – 0,395*467/651,8=0,283=28,3%; (загалом однокімнатних квартир 56,7%);
сім’ї із 3 чоловік – 0,309*467/651,8=0,221=22,1%; (двокімнатних квартир)
сім’ї із 4 чоловік – 0,199*467/651,8=0,142=14,2%; (трикімнатних квартир)
сім’ї із 5 чоловік і більше – (0,066+0,031)*467/651,8=0,07=7%; (чотирикімнатних і більше).
Кількість (у % від загальної кількості квартир) квартир по будівлям різної поверховості повинна наближатись до значень по регіону. Загальна потреба у житлі складає 25800 квартир, що становить 14 630 однокімнатних, 5700 двокімнатних, 3670 трикімнатних та 1810 чотири і більше кімнатних квартир. Таким чином можливо розрахувати частку потреби, що покривається за рахунок побудови даного житлового кварталу.
Таблиця 1 – Розподіл сімейних домогосподарств за величиною в Україні
(за даними переписів населення у 2001році)
Області |
Домогосподарства з однієї особи (тис.) |
Всі сімейні домогосподарства (тис.) |
У тому числі частка домогосподарств у % які складаються з (кількість осіб) |
||||
2 |
3 |
4 |
5 |
6 і більше |
|||
АР Крим |
191,9 |
569 |
35,9 |
29,8 |
21,3 |
8,4 |
4,6 |
Вінницька |
198 |
489,8 |
37,4 |
28 |
21,6 |
8,5 |
4,5 |
Волинська |
78,8 |
271,1 |
28,5 |
24,6 |
24,3 |
12,4 |
10,2 |
Дніпропетровська |
382,9 |
1043,7 |
39,5 |
32,2 |
19,9 |
5,8 |
2,6 |
Донецька |
482,7 |
1412,8 |
38,7 |
31,8 |
20,4 |
6,4 |
2,7 |
Житомирська |
143,1 |
387,4 |
37,3 |
28,1 |
21,9 |
8,2 |
4,5 |
Закарпатська |
59,1 |
307,7 |
22 |
23,1 |
25,6 |
15,4 |
13,9 |
Запорізька |
191,4 |
564,4 |
38,5 |
32 |
20,2 |
6,4 |
2,9 |
Івано-Франківська |
110,5 |
355,9 |
27,5 |
24 |
24,5 |
13,2 |
10,8 |
Київська |
174,7 |
506,2 |
35,1 |
28,8 |
23,3 |
8,3 |
4,5 |
Кіровоградська |
127,7 |
331,7 |
41,7 |
30,6 |
19,5 |
5,7 |
2,5 |
Луганська |
272,8 |
745,6 |
40 |
31,8 |
19,6 |
6,1 |
2,5 |
Львівська |
192,7 |
652 |
26,5 |
24,7 |
24,4 |
12,8 |
11,6 |
Миколаївська |
111,1 |
364,8 |
36,6 |
31,3 |
21,4 |
7,2 |
3,5 |
Одеська |
223,2 |
679,1 |
34,9 |
29,6 |
21,1 |
9,5 |
4,9 |
Полтавська |
184,8 |
467 |
39,5 |
30,9 |
19,9 |
6,6 |
3,1 |
Рівненська |
91,3 |
299 |
28,2 |
25,1 |
24,5 |
12,1 |
10,1 |
Сумська |
133,2 |
370,8 |
37,3 |
30,7 |
20,2 |
7,7 |
3,7 |
Тернопільська |
94,9 |
282,5 |
27,5 |
23,2 |
23,1 |
13,8 |
12,4 |
Харківська |
324,5 |
821,2 |
37,6 |
31,7 |
20,4 |
7 |
3,3 |
Херсонська |
99,3 |
334,3 |
35,2 |
30,7 |
21,9 |
8,1 |
4,1 |
Хмельницька |
136,7 |
387,8 |
34,5 |
27,7 |
21,7 |
9,8 |
6,3 |
Черкаська |
159,4 |
403,9 |
40,4 |
29,6 |
20,4 |
6,6 |
3 |
Чернівецька |
79 |
238,7 |
29,8 |
26,5 |
23,2 |
11,8 |
8,7 |
Чернігівська |
149,6 |
353,6 |
41,3 |
29,4 |
19,4 |
6,7 |
3,2 |
м.Київ (міськрада) |
288,2 |
727,8 |
34,6 |
34 |
22,4 |
6,2 |
2,8 |
м.Севастополь (міськрада) |
39,7 |
111,4 |
39,6 |
33,6 |
19,2 |
5,4 |
2,2 |
