Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Кафедра архітектури та міського будівництва

Методичні вказівки

до курсової роботи «Планування міст і транспорт»

для студентів спеціальності 6.060101 «Будівництво»

Частина І – «Планування житлового кварталу»

Полтава 2011

Методичні вказівки до курсової роботи «Планування міст і транспорт» для студентів спеціальності 6.060101 «Будівництво». Частина І – «Планування житлового кварталу». – Полтава: ПолтНТУ, 2011. – 45 c.

Укладач: С.О. Скляренко, к.т.н., доцент кафедри архітектури та міського будівництва

Відповідальний за випуск: О.В. Семко, завідувач кафедри архітектури та міського будівництва, доктор технічних наук, професор

Рецензент: О.Б. Кошлатий, доцент кафедри автомобільних доріг та сільських будівель

Затверджено науково-методичною радою університету

Протокол №___ від __.__.2011 р.

Комп’ютерна верстка С.О. Скляренко

Коректор Н.В. Жигилій

ВСТУП

Програмою курсу «Планування міст та транспорт» передбачено ознайомлення майбутніх інженерів із існуючими вимогами, правилами, закономірностями та тенденціями планування населених місць і міських територій, а також принципами їх благоустрою. Метою виконання даної частини курсової роботи є оволодіння студентами методикою розрахунку кількості житлових будинків у кварталі, установ громадського обслуговування кварталу, площі майданчиків у дворових просторах, підрахунку технічних характеристик по генплану. Дані методичні вказівки призначені допомогти студентові у вирішенні даного завдання. У вказівках містяться посилання на відповідні нормативні документи для самостійного пошуку студентами інформації, стосовно характеристик місця забудови та обраних ними планувальних рішень, та розширеного вивчення матеріалу.

Склад курсової роботи

При проектуванні житлового кварталу студенту необхідно виконати розрахунково-аналітичну (виноситься в пояснювальну записку) та графічну (виноситься на креслення на аркуші формату А2) частини. Розрахунково-аналітична частина складається із аналізу місця розташування та розрахунку його параметрів. До графічної частини входять креслення генплану кварталу із відмивкою (М 1:2000), ситуаційної схеми міста (М 1:10000), рози вітрів, позначення напрямку півночі, розгорток вздовж не менше двох магістральних вулиць (у масштабі генплану), наводяться умовні позначення, експлікація будівель та технічні показники кварталу. Вільні місця на кресленні можливо заповнити деталями дорожнього покриття чи квартального проїзду. Генплан кварталу відмивається різними кольорами чи відтінками сірого відповідно територія озеленення, забудови, доріг, майданчиків тощо. Розшифрування кольорів приводиться в умовних позначеннях. На будівлях відмічають їх поверховість – до 5 поверхів відповідною кількістю крапок, вище 5 поверхів написами (наприклад 9 пов., 12пов.).

1. Аналіз місця влаштування

До сельбищної території міста входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т.ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об'єкти зеленого будівництва й місця загального користування. Головним структурним елементом будь-якого населеного міста є сельбищна територія, початковим елементом якої виступає житловий квартал.

Житловий квартал (житловий комплекс) - первісний структурний елемент житлового середовища, обмежений магістральними або житловими вулицями, проїздами, природними межами тощо, площею до 20-50 га з повним комплексом установ і підприємств обслуговування місцевого значення (збільшений квартал, мікрорайон) і до 20 га з неповним комплексом.

При забудові вільних територій їх функціонально-планувальна і архітектурно-просторова організація, поверховість житлових будинків приймаються відповідно до архітектурно-планувальних особливостей і вимог забудови міста з урахуванням санітарно-гігієнічних, протипожежних, демографічних, архітектурно-композиційних та інших вимог, рівня інженерного обладнання, місцевих умов будівництва. Тому при аналізі місця влаштування житлового кварталу студенти повинні виконати короткий огляд зазначених вимог.

Житлову забудову, особливо у значних і найзначніших містах, необхідно розміщувати в зонах пішохідної доступності зупинок міського транспорту (з радіусом доступності не більше 500 м). Поза цією зоною допускається розмішувати дитячі дошкільні установи, школи, спортивні майданчики, автостоянки, гаражі.

Аналіз місця розташування кварталу, що проектується, повинен містити відомості про його кліматичні характеристики, природно-географічні й інженерно-будівельні умови. Фізико-географічне і містобудівне районування території України наведені у додатках 1.1, 1.2 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень [1]. Використовуючи карту фізико-географічного районування території України (рис.1), треба виявити кліматичну зону ділянки для будівництва майбутнього міста.

Рис.1. Фізико-географічне районування УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ
Зона ІІВ, Підзони:		Зона ІІІБ, Підзони:
ІІВ-1	Полісся	ІІІБ-1	Південний степ
ІІВ-2	Центральний і Східний лісостеп	ІІІБ-2	Степовий Крим, узбережжя
ІІВ-3	Північно- Західний лісостеп		Чорного та Азовського морів
ІІВ-4	Українські Карпати, Закарпаття
Зона ІІІВ, Підзони:		Зона ІVВ, Підзони:
ІІІВ-1	Західний степ	ІVВ-1	Гірський Крим
ІІІВ-2	Східний степ	ІVВ-2	Південний берег Криму

За картою містобудівного районування (рис. 2) необхідно виявити природно-географічні та інженерно-будівельні умови території.

Рис.2. Містобудівне районування на основі природно-географічних та інженерно-будівельних умов

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ:
	території зі сприятливими містобудівельними умовами		території розповсюдження лесових ґрунтів що зазнають осідання
	карстонебезпечні території		території інтенсивної яружно-балкової ерозії
	селенебезпечні території		зона екологічної катастрофи (наслідки Чорнобильської аварії)
	зсувонебезпечні території		території підвищеної сезонної аерації
	антропогенно-порушені (підроблені) території

Застосовуючи наведені у СНіПі 2.01.01-82 "Строительная климатология и геофизика" [2] дані (див. [11] додаток В, Г, «Методичні вказівки. Частина ІІ – «Планування промислового підприємства»), одержують відомості щодо клімату місцевості: середньомісячну температуру, відносну вологість повітря, дані про напрямок і швидкість вітру.

Рис.3. Приклад побудови рози вітрів

Основною метою аналізу є встановлення придатності території для будівництва нового міста, а також пристосування її для розміщення тих чи інших функціональних зон. На основі отриманих даних треба накреслити на топографічній схемі місцевості «розу вітрів» за даними району будівництва (рис. 3). Орієнтація кварталів відбувається таким чином, щоб переважаючі за напрямками та повторюваністю вітри дули із території житлового кварталу у напрямку промислового підприємства.

Відповідно до природно-кліматичних особливостей України (додаток 1.1 ДБН ) при організації забудови треба передбачати захист території житлових груп (дворів) від несприятливих зимових вітрів, пилових бур, а також підвищення аерації влітку, захист від перегрівання, особливо для південних районів держави. У III-IV кліматичних зонах потрібен захист будинків і територій від перегрівання шляхом застосування вільної, яка добре аерується, забудови, озеленення, обводнення, використання сонцезахисних засобів.

У місцевостях з сильними вітрами при плануванні житлового району слід уникати прямих вулиць великої довжини в напрямку панівних вітрів і застосовувати такі прийоми розташування будинків, що зменшують продувність забудови. Заходи щодо регулювання вітрового режиму повинні бути спрямовані на пом'якшення мікроклімату, у першу чергу, на ділянках дитячих дошкільних установ і шкіл, у зонах відпочинку і на основних пішохідних шляхах. Найбільш ефективні прийоми вітрозахисту - багаторазове застосування вітрозахисних екранів по глибині забудови, створення аеродинамічних груп.

Відповідно до проведеного аналізу добирається система житлової забудови кварталу:

- відкрита – застосовується у районах із спекотним та вологим кліматом;

- напівзакрита – застосовується у випадку необхідності захисту території від несприятливих природних факторів (вітри та супутні пилові, піщані, сніжні бурі) під дією вітрів переважного напрямку;

- закрита – те ж при дії вітрів різного напряму.

Крім того в ході аналізу статистичних даних головного управління статистики (наприклад у Полтавській області - http://poltavastat.pi.net.ua/) необхідно встановити чисельність жителів міста та області, загальний обсяг житлового фонду, показник житлозабезпеченості (загальна площа на одного жителя), кількість квартир (всього та по кількості кімнат), кількість сімей та одинаків, які перебували на квартирному обліку на кінець року, середньооблікова чисельність штатних працівників, основні напрями промисловості (основні підприємства регіону у галузі завдання на проектування промислового підприємства).

Завдання на проектування обираються за додатком А або складаються викладачем.