1.Поняття про реаніматологію та інтенсивну терапію.

Реанімація — це комплекс заходів, спрямованих на відновлення життя.Після успішного проведення реанімації потрібно провести інтенсивну терапію.

Інтенсивна терапія — це лікування пацієнтів після відновлення життя, оперативних втручань, при тяжких порушеннях гемостазу внаслідок захворювань або тяжкої травми .

2.Термінальні стани.

За В.О. Неговським . До них належать: преагонія, термінальна пауза, агонія, клінічна смерть. Також до термінальних станів можна віднести ранній післяреанімаційний період.

Преагонія — це різке гальмування функцій організму або розвиток коми. Характерні ціаноз або блідість шкіри. Систолічний АТ низький (70—60 мм рт. ст.) або не визначається. Пульс частий, слабкого наповнення і напруження. Дихання поверхневе, часте, часом періодичне. Преагонія триває від кількох секунд до 2 хв.

Перехідним періодом між преагонією та агонією є термінальна пауза. Для неї характерне різке прискорення дихання, а потім його раптова і повна зупинка зі швидким згасанням рогівкових рефлексів.

Агонія — це термінальний стан, що передує настанню клінічної смерті. Після деякого прискорення пульсу й підвищення АТ пульс сповільнюється до 20—40 за 1 хв або прискорюється до тахікардії, АТ знижується до 20—10 мм рт. ст., дихання стає рідше і поверхневе, настає зупинка кровообігу й дихання. Агонія триває 1—2 хв.

Клінічна смерть — перехідний стан між життям і смертю. Починається з моменту припинення діяльності ЦНС, кровообігу, дихання й триває до розвинення необоротних змін у життєво важливих органах, насамперед у тканині головного мозку (декортикація), а потім в інших відділах нервової системи (децеребрація, або смерть мозку) .

За кімнатної температури або влітку клінічна смерть триває 4—5 хв. Якщо температура тіла до зупинки серця була зниженою до 26° С, то клінічна смерть може тривати до 20 хв.

До термінальних станів не належать соціальна та біологічна смерть.

Соціальна смерть — це стан, що характеризується втратою функцій кори головного мозку за збереження вегетативних функцій. Розвивається, якщо реанімаційна допомога була розпочата несвоєчасно або проводилася з недостатньою ефективністю. Тривалість соціальної смерті варіює в широких межах і залежить від ушкоджень, що виникали під час клінічної смерті, реанімаційних заходів, від якості інтенсивної терапії.

Біологічна смерть (справжня) — це необоротні зміни в усіх тканинах і органах організму.

3.Ознаки клінічної смерті.

Розрізняють основні та додаткові ознаки клінічної смерті.

Основні:

1. Відсутність пульсу на сонних артеріях.

2. Відсутність самостійного дихання.

3. Розширення зіниць (через 40—60 с після зупинки кровообігу).

Додаткові:

1. Відсутність свідомості.

2. Блідість або ціаноз шкірних покривів.

3. Атонія, арефлексія, адинамія.

Після того, як було констатовано, що людина перебуває у стані клінічної смерті, слід негайно розпочати серцево-легеневу церебральну реанімацію за Сафаром.