- •Львівський інститут менеджменту Кафедра фундаментальних економічних та природничих дисциплін
- •Тема 1. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни
- •1. Ринок праці, його елементи і функції.
- •2. Елемени ринку праці:
- •3. Ринок праці виконує функції:
- •Контрольні питання
- •Тема 2: Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства.
- •1. Розвиток концепції людського капіталу.
- •2. Аналітична єдність речового та людського капіталу.
- •3. Ефективність інвестування в освіту
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Соціально-трудові відносини як система.
- •1. Соціальна політика як синтез напрямків державної політики,
- •2. Форми системи соціального захисту.
- •3. Спрямування соціальної допомоги.
- •Контрольні питання та завдання
- •Тема 4.Соціальне партнерство
- •1. Соціальне партнерство як найважливіша форма соціально-трудових відносин в умовах ринкової економіки.
- •2. Принципи Міжнародної Організації Праці.
- •3. Колективні переговори.
- •4. Держава в системі соціального партнерства.
- •Контрольні питання
- •Тема 5. Ринок праці та його регулювання.
- •1. Ринок праці як сфера реалізації у життя соціальної політики.
- •2. Рівні формування та реалізації соціально-економічних відносин.
- •3. Компоненти механізму соціального захисту працівника.
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •1. Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів.
- •2. Поняття, форми та види зайнятості.
- •3. Безробіття і його види.
- •4. Регулювання зайнятості населення.
- •Контрольні питання та завдання
- •Тема 7. Організація і нормування праці
- •1. Поняття, зміст і завдання організації праці.
- •2. Умови праці і фактори, що їх визначають.
- •3. Дисципліна праці.
- •4. Нормування праці.
- •Контрольні питання
- •Тема 8: Продуктивність та ефективність праці
- •2. Показники продуктивності праці.
- •3. Трудомісткість праці.
- •4. Умови та резерви підвищення продуктивності праці.
- •1. Сутність продуктивності та ефективності праці.
- •2. Показники продуктивності праці.
- •3. Трудомісткість праці.
- •4. Умови та резерви підвищення продуктивності праці
- •Контрольні питання та завдання
- •Тема 9. Політика доходів і оплата праці
- •1. Заробітна плата в умовах ринкової економіки.
- •Допомога моп з питань соціального забезпечення.
- •Тема 10. Планування праці
- •1. Планування кількості праці.
- •2. Планування чисельності персоналу.
- •Узагальнені розрахунки:
- •3. Встановлення нормованого завдання.
- •Контрольні питання
- •Тема 11. Аналіз, звітність, аудит у сфері праці
- •3. Аналіз управління продуктивністю праці.
- •Тема 12. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання та вдосконалення соціально-трудових відносин
- •Відносини між соціальними партнерами.
- •2. Специфічні принципи організації роботи партнерів.
- •3. Моніторинг дотримання інтересів сторін.
- •Контрольні питання
- •Тема 13. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин.
- •1.Тенденції розвитку соціально-трудових відносин
- •3. Діяльність Міжнародної організації праці.
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
2. Аналітична єдність речового та людського капіталу.
Аналітична єдність речового та людського капіталу. Частка і роль людського капіталу постійно збільшуються, в результаті чого він перетворюється на головний фактор економічного зростання на всіх рівнях. Людський капітал, а не заводи, обладнання і виробничі запаси є наріжним каменем конкурентоздатності економічного зростання і ефективності.
Відмінності між речовим та людським капіталом.
Людський капітал – це сформований або розвинений у результаті інвестицій і накопичений людьми (людиною) певний запас здоров’я, знань, навичок, здібностей, мотивацій, який цілеспрямовано використовується в тій чи іншій сфері суспільного виробництва, сприяє зростанню продуктивності праці й завдяки цьому впливає на зростання доходів (заробітків) його власника.
Прибутки та витрати при інвестиціях в освіту
Очікувана віддача від інвестицій в освіту.
А. Прямі матеріальні зиски:
Вищий рівень заробітків протягом життя.
Більша можливість брати участь у прибутках компанії.
Більша можливість отримувати персоніфіковані умови оплати праці, різноманітні пільги, премії, надбавки тощо.
Більша можливість отримати пенсійне, медичне страхування за рахунок підприємства.
Б. Непрямі матеріальні зиски:
Більша можливість отримати подальші інвестиції у власний людський капітал з боку роботодавця (підвищення кваліфікації, перепідготовка, отримання іншої освіти та ін.). оскільки освіта збільшує інвестиційну привабливість найманого працівника.
Оздоровлення за рахунок підприємства більш вірогідне для висококваліфікованого працівника, оскільки він є дорожчим людським капіталом порівняно з низькокваліфікованими працівниками і, відповідно, про його здоров’я роботодавець піклується дужче.
Висококваліфіковані працівники, як правило, мають кращі умови праці та відпочинку.
Цінні працівники частіше отримують пільгові кредити та іншу допомогу від роботодавця для створення достойних умов життя (житло, автомобіль, телекомунікації тощо).
Інші непрямі матеріальні зиски.
В Моральні зиски:
Задоволення від обраної професії протягом життя (престижність, досягнення певного соціального статусу, самореалізація).
Доступ до цікавих видів діяльності, професійна творчість.
Висока конкурентоздатність на ринку праці, відчуття стабільності та впевненості в майбутньому.
Задоволення від способу життя студентів, від самого процесу навчання та від успіхів у ньому.
3.5. Співробітництво з розумними та перспективними людьми тощо.
Що стосується очікуваної віддачі від інвестицій в освіту, то кількісно виміряти можна лише першу групу — прямі матеріальні зиски, та і то приблизно, на рівні прогнозів.
Витрати.
А. Прямі матеріальні витрати ‑ витрати, що здійснюються майбутнім власником людського капіталу або іншим інвестором (державою, підприємством, сім'єю).
Плата за навчання.
Витрати на підручники, послуги бібліотеки, копіювання, канцтовари тощо.
1.3. Витрати, пов’язані зі зміною місця проживання (вартість житла, транспортні витрати, збільшення витрат на харчування в зв’язку з відокремленістю від сім'ї тощо).
Б. Втрачені заробітки.
Людина, яка навчається, не може працювати в такому самому режимі, в якому вона могла б працювати, якби не навчалася. Значить, заради одержання освіти вона свідомо на деякий час відмовляється від певних заробітків. Тому на Заході для людей працездатного віку «втрачені заробітки» вважаються витратами на освіту. Кількісно втрачені заробітки можна визначити як заробітки на роботі, яку могла б мати людина, якби вона не навчалася, мінус доходи студента (стипендія та підробітки).
В. Моральні втрати:
3.1. Втрата вільного часу — одного з найважливіших благ людини, оскільки навчання, як правило, забирає більше часу, ніж нормальний робочий день.
Навчання нерідко буває важким і виснажливим заняттям, супроводжується перенапругою і стресовими ситуаціями під час іспитів.
Зміна місця проживання заради одержання освіти призводить до зміни звичного соціального оточення людини, розлучення з рідними та друзями.
Перші дві групи витрат на навчання можна підрахувати з достатньою точністю, моральні втрати оцінити дуже важко, хоча б тому, що вони різні для різних людей. Однак слід сказати, що інколи вони відіграють вирішальну роль при прийнятті рішення щодо отримання освіти. Можна стверджувати, що більш здібні люди, яким навчання дається легко і приносить задоволення, за інших рівних умов отримають вищий рівень освіти порівняно зі своїми менш здібними ровесниками.