Тема 4. Виробництво продукції та оперативно-каледарне планування План

4.1. Виробнича програма підприємства, її зміст і основні завдання.

4.2.Планування обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні та оптимізація виробничої програми.

4.3.Зміст і завдання оперативно-календарного планування та її особливості в одиничному виробництві.

4.4.Сучасні методи планування потреби в матеріальних ресурсах та послідовність розроблення плану матеріально-технічного забезпечення.

Список рекомендованої літератури: 1, 3, 4, 6, 9, 11

Основні поняття теми: продукція (робота, послуги), номенклатура, асортимент, виробнича програма, товарна продукція, валова продукція, чиста продукція, оперативно-календарне планування, календар­но-планові нормативи, партія, серія, тривалість виробничого циклу, планово-облікові одиниці, системи оперативно-календарного планування.

4.1. Виробнича програма підприємства, її зміст і основні завдання. Стратегія та цілі підприємства, заплановані на конкретний період, є основою розроблення стратегічного плану, в якому визначається стратегічне становище підприємства на основі аналізу конкурентного зовнішнього середовища та внутрішніх особливостей підприємства. Найскладніший напрям діяльності підприємства — виробнича діяльність, її організація, планування й оперативне регулювання в просторі та часі. Виробнича діяльність підприємств характеризується системою показників. Найістотнішими з них в умовах вільних ринкових відносин є такі, як попит на продукцію та обсяг виробництва, величина пропозиції й виробнича потужність підприємства, витрати й ціни на продукцію, потреба в ресурсах та інвестиціях, обсяг продажу та загальний дохід тощо. На етапі планування виробничої програми й особливо її струк­тури, тобто питомої ваги конкретних видів виробів чи послуг, необхідно виходити з основних економіко-теоретичних положень, суть яких полягає в тому, що можливий випуск продукції за повного й ефективного використання ресурсів при даному розвитку технології характеризує крива виробничих можливостей, на якій зображено альтернативні варіанти структурної програми за повного використання ресурсів. Плануючи виробничу програму, використовують як теоретичні положення, так і практичні матеріали, що їх наведено нижче:

• стратегічний і перспективний плани виробництва продукції та послуг;

• прогноз потреби в продукції підприємства, який складається на основі досліджень змін ринкових елементів у часі, тобто попиту, пропозиції, цін, кількості конкурентів тощо;

• державний контракт і державне замовлення на продукцію підприємства;

• результати вивчення поточного попиту на продукцію;

• договори на виробництво й поставку продукції, які укладають у результаті вільного продажу виробів на оптових ярмарках;

• заходи щодо спеціалізації та кооперування виробництва;

• заходи щодо збільшення виробничих потужностей підприємства;

• дані про залишки нереалізованої продукції в попередньому періоді.

За принципом формування виробничої програми можна виокремити три групи номенклатурних позицій: 1) номенклатура продукції, установлена в державному контракті та замовленні; 2) номенклатура продукції, яка визначається на основі ринкового попиту, замовлень споживачів, торгових і посередницьких організацій; 3) номенклатура виробів і послуг, які використовуються підприємством на внутрішні виробничі потреби й визначаються планом виробництва продукції та послуг, які будуть реалізовані в плановому періоді.

4.2.Планування обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні та оптимізація виробничої програми. Студенти повинні звернути увагу на планування обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні та оптимізація виробничої програми. Розрахунки обсягів виробництва продукції у вартіс­ному вираженні дають змогу на єдиній ціновій основі зіставляти, аналізувати й визначати сумарний обсяг випуску різнорідної продукції. Проте при цьому необхідно враховувати зміни ринко­вих цін під час планування й визначення обсягів виробленої та реалізованої продукції в різні періоди. У вартісному вираженні планують обсяги виробництва й реалізації: товарна, валова та реалізована продукція, а також визначають чисту продукцію. Товарна продукція — це загальна вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, призначених для продажу або реалізації різним споживачам. Оптимізація виробничої програми. Виробнича програма має формуватися з урахуванням ресурсів підприємства. Оптимальною виробничою програмою є така, що відповідає структурі ресурсів підприємства та забез­печує найкращі результати його діяльності за прийнятим крите­рієм. Її обчислюють за допомогою економіко-математичного методу — лінійного програмування з використанням ЕОМ. Критерієм оптимальності найчастіше вважають прибуток, або вартісний обсяг виробництва. Обмеженнями є виробничі потуж­ності, матеріальні або трудові ресурси.

4.3. Зміст і завдання оперативно-календарного планування та її особливості в одиничному виробництві. Планування діяльності підприємства розподіляється на техніко-економічне й оперативно-календарне. Техніко-економічне планування охоплює розроблення планів виробництва, розвитку техніки й економіки підприємства. У процесі техніко-економіч­ного планування встановлюють обсяги виробництва продукції, виконують розрахунки необхідних ресурсів, розробляють заходи технічного й організаційного розвитку підприємства. Оперативно-календарне планування має виконавчий характер. Його роль полягає в подальшій конкретизації плану виробництва у вигляді завдань у натуральній кількості на коротші відрізки часу й за конкретними виконавцями: цехами, ділянками та робочими місцями. Основне завдання оперативно-календарного планування — забезпечення ритмічності виробництва. Необхідно розрізняти рівномірність і ритмічність виробництва. Рівномірне виробництво — це виготовлення й випуск продукції відповідно до плану-графіка. Воно характерне для одиничного та дрібносерійного виробництва та досягається рівномірністю заванта­ження робочих місць. Рівномірність виробництва може забезпечу­ватися як ритмічним, так і неритмічним процесом виробництва.

4.4.Сучасні методи планування потреби в матеріальних ресурсах та послідовність розроблення плану матеріально-технічного забезпечення. Діяльність підприємства складається з багатьох взаємозв’язаних процесів. Це означає, що надзвичайно важливими є ефективність і оптимальність кожного з них. Так, поряд з виробничими, збутовими, маркетинговими та іншими процесами надзвичайно великий вплив на ефективність діяльності виробничого підприємства справляє матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) підприємства. Допоміжні функції МТЗ — маркетингові та юридичні. Маркетингові функції комерційного характеру охоплюють питання визначення й вибору конкретних постачальників матеріальних ресурсів. У низці випадків як постачальники можуть виступати посередницькі структури. Юридичні функції пов’язані з правовим забезпеченням і захис­том прав власності, підготовкою та веденням ділових переговорів і юридичним оформленням угод, контролем за їх виконанням. Визначення потреби в матеріальних ресурсах — центральна ланка в плануванні матеріально-технічного постачання підприємства. Потреба в матеріальних ресурсах складається з потреби в ресурсах на основне виробництво, потреби на створення й підтримку перехідних запасів на кінець планового періоду та потреби на інші види господарської діяльності, у тому числі й невиробничу.