
- •85. Види матеріальної відповідальності працівників.
- •2. Майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.
- •3. Шкоду заподіяно діями працівника, які мають ознаки діянь, що переслідуються у кримінальному порядку.
- •4. Шкоду заподіяно працівником, який перебував у нетверезому стані.
- •6. Відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.
- •7. Шкоду заподіяно не при виконанні трудових обов'язків.
- •8. Службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.
- •87. Трудові спори: поняття і класифікація.
- •89. Поняття, предмет і метод адміністративного права.
- •90. Управління, як об’єкт адміністративно-правового регулювання.
- •92. Державна професійна служба.
- •93. Переконання і примус як основні методи управлінської діяльності.
- •95. Відповідальність за адміністративні проступки.
- •96. Поняття кримінального права України, його предмету і методів.
- •97. Загальне поняття злочину. Види злочинів.
- •99. Співучасть у злочині.
- •100. Поняття кримінальної відповідальності, її підстав.
- •101. Кримінальні покарання та їх види
- •102. Злочини у сфері господарської діяльності.
102. Злочини у сфері господарської діяльності.
Господарські злочини - це передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння, які посягають на господарську діяльність за відсутністю цілі послаблення чи підриву економічної основи України.
В Кримінальному кодексі України господарські злочини виокремлені в окремий розділ "Злочини у сфері господарської діяльності", який охоплює 41 злочин.
Загальна характеристика цих злочинів пов'язана з юридичним аналізом і визначенням властивостей цих злочинів з точки зору об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони господарського злочину.
Родовим об'єктом всіх господарських злочинів є економічна система господарства України.
Безпосереднім об'єктом є нормальна діяльність та інтереси окремих галузей народного господарства України. Залежно від безпосереднього об'єкта господарські злочини поділяються на групи: і,
- злочини, які посягають на встановлений законом порядок формування і функціонування грошової і банківської системи (ст. 199-200 ККУ);
- злочини, які посягають на різні форми господарської діяльності і діяльність підприємництва (ст. 202-206 ККУ);
- злочини, які посягають на відносини фінансово-кредитної системи України (ст. 207-212 ККУ);
- злочини, які посягають на економічну систему України (ст. 214-217 ККУ);
- злочини, які посягають на відносини торгівлі і сфери побутового обслуговування населення (ст. 225-227 ККУ);
- злочини, які посягають на встановлений порядок приватизації державного і комунального майна (ст. 233-235 ККУ), тощо.
Об'єктивна сторона переважної більшості господарських злочинів полягає в активній дії. У кожному складі злочину ці конкретні дії суб'єктів визначені в диспозиціях ст. 199-235 ККУ:
o об'єктивна сторона злочину, передбаченому ст. 227 ККУ полягає у випуску або реалізації недоброякісної продукції;
o об'єктивна сторона злочину, передбаченому ст. 228 ККУ полягає у змові про зміну чи фіксування цін або примушування до їх змін чи фіксування.
Деякі господарські злочини скоюються шляхом бездіяльності:
- ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207 ККУ);
- ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 ККУ).
Об'єктивна сторона окремих господарських злочинів включає як обов'язкові ознаки - спосіб, час, місце скоєння злочину:
o приховування стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей (ст. 220 ККУ);
o умисне обмірювання, обважування, обрахування чи інший обман покупців під час реалізації товару (ст. 225 ККУ);
o контрабанда, тобто переміщення товарів через митний кордон України (ст. 201 ККУ).
Більшість господарських злочинів належать до злочинів з формальним складом. Сам факт скоєння злочину без урахування наслідків становить закінчений злочин (ст. 199, 200 ККУ).
Окремі господарські злочини належать до злочинів з матеріальним складом.
Так, злочини з матеріальним складом є протидією законній господарській діяльності, вчиненій організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або такі, що заподіяли велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки (ч. З ст. 206 ККУ).
Суб'єктом господарського злочину є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.
Окремі господарські злочини скоюються спеціальним суб'єктом:
- у разі випуску або реалізації недоброякісної продукції (ст. 227 ККУ) суб'єктом злочину можуть бути лише особи, на яких покладено відповідальність за реалізацію, а також випуск продукції належної якості, здійснення контролю за якістю продукції;
- при обмані покупців та замовників (ст. 225 ККУ) - працівники підприємств торгівлі, громадського харчування, які безпосередньо обслуговують покупців, а також працівники сфери побутового обслуговування і комунального господарства, зв'язані з обслуговуванням населення.
Деякі господарські злочини можуть скоюватися як спеціальними, так і загальними суб'єктами. Це стосується такого злочину, як виготовлення з метою збуту, збут або використання завідомо підроблених знаків поштової оплати, маркованої продукції, міжнародних купонів для відповіді, посвідчень особи для міжнародного поштового обміну, відбитків маркувальних машин, а також квитків залізничного, водного, повітряного або автомобільного транспорту та інших проїзних документів і документів на перевезення вантажу (ст. 215 ККУ).
Суб'єктивна сторона господарських злочинів характеризується у переважній більшості умисною виною, хоча деякі злочини можуть вчинятися як умисно, так і необережно (ст. 227 ККУ).
Мотив і ціль у деяких складах господарських злочинів є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони:
o умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності (ст. 232 ККУ);
o незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів (ст. 204 ККУ).
У більшості господарських злочинів мотивом є користь, а ціллю - нажива.