3. Торгові та інші чесні звичаї в підприємницькій діяльності: особливості їх визначення

Визначення поняття "недобросовісна конкуренція" за допомогою звертання торгових та інших чесних звичаїв у підприємництві створює можливість суб'єктивного тлумачення зазначених норм. В чинному законодавстві немає визначення таких понять, як "торгові та інші чесні звичаї у підприємницькій діяльності". Проте в діловій та судовій практиці є прагнення до встановлення чіткого змісту дій та правових норм. Щоб звинувачення не мало суб'єктивного змiсту, а компетентні органи мали можливiсть оголошувати неприпустимими певні дії, які з об'єктивних причин не відповідають духу чесної виваженої конкуренції, зміст недобросовісних дiй повинен бути закріплений у правових нормах.

Відповідно до ст. 7 ЦК України звичаєм визнається правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Також звичай може бути зафіксований у відповідному документі.У ЦК України регламентовано і те, що цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Але знову ж таки, не регламентовано поняття звичаю ділового обороту.

Дуже важливим є те положення, що звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується. Відповідно до статті 8 ЦК України цивільні відносини, не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини. Тобто мова йде про аналогію закону Якщо неможливо використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин, вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства. Тобто застосовується аналогія права.

Поняття "чесних звичаїв" в українській правовій літературі та правозастосовчій практиці цей термін є недостатньо визначеним, тому що при застосуванні відносно конкуренцiї він відображає моральні, соціальні та економічні традиції, які існують в конкретному суспільстві, тому тлумачення цього терміну може бути різним у різних країнах. Наприклад, при прийнятті рішень щодо “чесності” звичаїв у справах про недобросовісну конкуренцію німецькі судді посилаються на “позицію гіпотетичного доброго та законослухняного споживача або конкурента, який оцінює вплив певної дії на оточуючих.” У Франції судді при визначенні певної дії як недобросовісної конкуренції керуються “думкою професіоналів”, тобто конкурентів відповідного порушника та представників торгово-промислових палат.

Розвиток підприємництва та розширення господарських зв’язків поступово формують і культуру конкуренції основою, якої мають стати правила професійної етики Зокрема, ст. 33 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та ст. 38 ГК України визначають, що підприємці при сприянні Торгово-промислової палати України та інших заінтересованих організацій можуть розробляти правила професійної етики у конкуренції для відповідних сфер підприємницької діяльності, а також для певних галузей економіки. Такі правила мають погоджуватися Антимонопольним комітетом України. Крім того відповідно до ч.2 ст. 33 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" правила професійної етики у конкуренції можуть використовуватись при укладанні договорів, розробці установчих та інших документів суб’єктів господарювання.