- •Зобов’язання: поняття, особливості, види, суб’єкти
- •Види зобов'язань і система зобов'язального права
- •Виконання зобов'язання
- •73 Загальні положення про способи забезпечення виконання зобов’язань, їх характерні риси та види.
- •Поняття, функції, види неустойки. Характерні риси штрафу та пені. Збільшення та зменшення розміру неустойки.
- •75. Поняття, порядок оформлення поруки та гарантії Порука
- •Гарантія
- •Поняття, функції, форма завдатку. Відмінність завдатку від авансу.
- •Поняття, правове регулювання застави. Сторони, форма, зміст договору застави.
- •Форма договору застави
- •Зміст договору застави
- •78. Види застави: заклад; застава товарів у обороті та переробці; застава майнових прав, застава цінних паперів; іпотека. Порядок звернення стягнення на предмет застави. Заклад
- •Застава товарів в обороті або переробці
- •Звернення стягнення на заставлене рухоме майно
- •Поняття та підстави припинення зобов’язань.
- •Поняття, функції цивільно-правовивих договорів
- •Зміст свободи договору
- •82.Класифікація договорів у цивільному праві
- •83. Основні та попередні договори
- •84. Вільні та публічні договори. Ознаки публічних договорів. Взаємоузгоджені та договори приєднання.
- •85. Договори за участю третіх осіб
- •86. Зміст договору. Істотні умови договору
- •87. Поняття та стадії укладення договорів.
- •88. Місце та момент укладення договору
- •89. Зміна та розірвання цивільно-правового договору
- •90. Договір купівлі-продажу. Зміст договору купівлі-продажу
- •91. Поняття та особливості договору роздрібної купівлі-продажу
- •92. Загальна характеристика договору контрактації сільськогосподарської продукції Поняття договору контрактації
- •Умови укладення та виконання договору контрактації
- •93. Поняття та зміст договору про постачання енергетичними й іншими ресурсами через приєднану мережу; його відмінність від подібних договорів.
- •Зміст договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •94. Загальна характеристика договору міни
- •Правова характеристика договору-двосторонній, консенсуальний, оплатний
- •Предмет договору дарування
- •Форма договору дарування
- •Зміст договору дарування
- •Обов'язки обдаровуваного
- •Види договору дарування
- •96. Поняття, форма і сторони договору ренти. Забезпечення виплати ренти і відповідальність за прострочення виплати ренти.
- •98. Поняття, предмет, зміст та строк договору майнового найму
- •99. Основні різновиди договору найму (оренди).
- •100. Договір прокату. Предмет та особливості договору прокату. Плата за прокат речі. Особливості договору прокату.
- •Права та обов'язки сторін
- •101. Поняття договору найму житла. Сторони у договорі найму житла.
- •102. Поняття договору лізингу. Форма та зміст договору лізингу.
- •Форма договору лізингу
- •Поняття та сторони договору позички. Форма та предмет договору позички. Зміст та строк договору позички. Поняття договору позички
- •Елементи договору позички
- •Договір підряду та його характерні ознаки
- •Поняття договору будівельного підряду. Обов’язки сторін за договором будівельного підряду. Порядок, строк і укладання договору будівельного підряду.
- •Поняття договорів перевезення вантажів, види, предмет, сторони
- •Поняття договорів перевезення пасажирів, предмет, сторони, форма, права та обов’язки сторін.
- •Поняття, предмет та форма договору транспортного експедирування.
- •Поняття договору транспортного експедирування
- •Характеристика договору транспортного експедирування
- •Поняття, предмет, сторони та види договору зберігання Поняття договору зберігання
- •Характеристика договору зберігання
- •Спеціальні види договорів зберігання
- •111.Поняття, предмет та форма договору страхування.
78. Види застави: заклад; застава товарів у обороті та переробці; застава майнових прав, застава цінних паперів; іпотека. Порядок звернення стягнення на предмет застави. Заклад
Відповідно до ч. 2 ст. 575 ЦК заклад - це застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третьої особи. Закладу притаманні дві ознаки, які дозволяють відрізнити його від інших видів застави. По-перше, предметом закладу можуть виступати тільки рухомі речі. І по-друге, заклад передбачає передачу речі у володіння кредитора-заставодержателя (або третьої особи).
Застава товарів в обороті або переробці
Застава товарів в обороті або переробці, так само як і іпотека, не передбачає передачі предмета застави у володіння заставодержателя. Тому інколи цей вид застави в юридичній літературі називається іпотекою рухомості.
Предметом договору застави товарів в обороті та переробці є речі, визначені родовими (сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо). Договір застави товарів в обороті або у переробці повинен індивідуалізувати предмет застави шляхом зазначення знаходження товарів у володінні заставодавця чи їх розташування в певному цеху, складі, іншому приміщенні або іншим способом, достатнім для ідентифікації сукупності рухомих речей як предмета застави.
Особливість даного виду застави полягає в тому, що заставодавець може безперешкодно реалізовувати заставлені товари. У разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами тієї ж або більшої вартості. Зменшення вартості заставлених товарів дозволяється тільки у випадках, якщо це здійснено за домовленістю сторін щодо погашення частки початкової заборгованості.
Застава майнових прав
Заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
У договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець зобов'язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав.
Строкове право вимоги, яке належить заставодавцю-кредитору може бути предметом застави тільки до закінчення строку його дії.
У договорі застави прав, які не мають грошової оцінки, вартість предмета застави визначається угодою сторін.
ЗАСТАВА ЦІННИХ ПАПЕРІВ Стаття 53. Порядок укладення договору застави цінних паперів Якщо законом чи договором не передбачено інше, застава векселя чи іншого цінного паперу, який може бути переданий шляхом вчинення передавального запису (індосаменту), здійснюється шляхом індосаменту і вручення заставодержателю індосованого цінного паперу.
Застава цінного паперу, який не передається шляхом індосаменту, здійснюється за угодою заставодержателя і особи, на ім'я якої було видано цінний папір.
За угодою сторін заставлені цінні папери можуть бути передані на зберігання в депозит державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса або банку. ( Частина третя статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом N 287/94-ВР від 14.12.94 )
Стаття 54. Предмет договору застави цінних паперів Якщо законом чи договором не передбачено інше, купонні листи на виплату процентів, дивідендів та інші доходи від зазначеного в цінному папері права є предметом договору застави тільки у випадках, якщо вони передані кредитору заставного зобов'язання.
Іпотекою, як і заставою взагалі, може бути забезпечене виконання будь-якого зобов'язання, але найчастіше вона забезпечує повернення боргу за кредитним договором та за договором позики. Нерухоме майно, що характеризується, як правило, значною цінністю та інфляційною стійкістю, забезпечує отримання кредиту там, де форми особистого забезпечення вимог виявляються недостатньою гарантією обґрунтованості та добросовісності намірів потенційного боржника. Іпотека, на відміну від закладу, становить значну вигоду і для боржника, дозволяючи йому використовувати заставлене майно та отримувати з цього прибуток. Тому у сучасній банківській практиці саме іпотека є пріоритетним у практичному використанні видом забезпечення зобов'язань.
Оскільки іпотека є різновидом застави, то на неї поширюються загальні правила застави щодо: підстав її виникнення (договір, закон, рішення суду); забезпечення виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності (ст. З Закону); похідного характеру від основного зобов'язання; прав та обов'язків сторін (у тому числі майнового поручителя); можливостей наступної іпотеки предмета іпотеки; задоволення забезпечення вимог за рахунок предмета іпотеки; обсягу вимог іпотекодержателя, які задовольняються за рахунок заставленого майна; можливості володіти та користуватися предметом іпотеки та ін.