43. Методологічні принципи, методи і прийоми дослідження правових явищ.

Система принципів методології повинна утворюватися за рахунок формування чотирьох груп методологічних принципів, а саме:

І група складається із загальнонаукових установчих методологічних принципів.

Важливо зазначити, що необхідність існування цієї групи методологічних принципів у методологічній системі є вимогою, що стосується не лише гуманітарних наук. Вона також життєво необхідна для методологій природничих наук, які також у своїй структурі повинні містити цю групу методологічних принципів.

Цікаво, що ці методологічні принципи хоча і мають характер загальнонаукових і начебто повинні були б виникати із загально-філософських і загальнометодологічних досліджень, тобто з сфери яку ми, як правило, визначаємо як гуманітарну, проте коріння цих методологічних принципів слід шукати в природничих науках, перш за все, у фізиці і математиці. Саме ця група принципів формує "стратегію" дослідження;

ІІ група – методологічні принципи, які притаманні окремим мета теоретичним напрямам, які були передумовою виникнення тієї чи іншої метатеорії, що кооптуються останньою. Тобто їх наявність є передумовою формування теоретичного підходу, на базі якого відбувається дослідження.

ІІІ група – методологічні принципи, які безпосередньо відрізняють конкретну мета теоретичну систему, яка є основною для дослідження, всіх інших метатеорій, які претендують виступити в якості наукових парадигм дослідження конкретного об’єкта (предмета, явища тощо).

IV група - методологічні принципи, призначенням яких є узгодження методологічних принципів трьох названих вище груп між собою, а також окремі прийоми, способи, методи, методики тощо, які залучаються в процес дослідження в ході конкретизації

Найбільш правильною та продуктивною, на наш погляд, уявляється класифікація методів пізнання за "якісним" та "кількісним" критеріями.

За кількісним критерієм, тобто з точки зору поширеності того чи іншого методу серед наук, усі методи можна поділити на три групи, залежно від ступеня їх використання в науці загалом та окремих науках, а саме на:

• загальні, тобто ті, які використовуються в більшості наук, виходячи з конкретних методологічних принципів першої групи (метод структурно-функціонального аналізу, системного аналізу, індукція та дедукція тощо);

• приватно наукові, тобто ті, які використовуються в деяких науках з урахуванням вимог, що випливають із конкретизації методологічних принципів другої та третьої груп відповідно до об'єкта дослідження (група методів соціологічного дослідження, метод моделювання тощо);

• приватні, тобто ті, які використовуються в одній якійсь науці (метод умовних рефлексів, за допомогою якого вивчають діяльність нервово? системи), і які, як і приватно наукові методи, зумовлені методологічними принципами другої та третьої групи, але у контексті вже предмета дослідження. Якщо дану класифікацію розглянути крізь призму юридичних наук, то перш за все, необхідно зазначити, що загальні методи юридичних наук ті ж, що і для інших наук гуманітарного блоку - аналіз, синтез, дедукція, індукція, структуризація, класифікація і т. д.

"Якісний" критерій класифікації, відповідно до якого, всі методи можна поділити на;

• загальні;

• конкретно-наукові. Фактично конкретно-наукові методи - це є результат пристосування загального методу лід дослідження конкретного об'єкта (предмета, явища тощо) або до специфіки техніки цього використання (наприклад, комп'ютерне моделювання). Очевидно, що за такого розуміння поняття конкретно-наукового методу, кількість форм конкретизації загального методу є досить значною.