2. Особливості пожежної небезпеки мукомельного виробництва та

його протипожежний захист.

Пожежна небезпека мукомельного виробництва характеризується рядом

факторів.

1. Наявнiсть великої кiлькостi горючого матерiалу, серед яких:

- пшеничне зерно - Тссп біля 350-400"С, самозаймається при підвищеній

вологості (більше 17%) та тривалому нагреві у сушарнях, при горінні тліє з

їдким димом;

- зерновий пил - пожежонебезпечний (j_н> 65 г/м³ через наявність

мінеральних домішок);

- борошно - вибухонебезпечний пил - 10-43 г/м³ в залежності від

дисперсності та вологості.

Таким чином у виробництві мають місце такі категорії виробництв:

- мелькорпус та склад муки в бункерах - категорія "Б";

- склади зерна, очисна вежа та склади муки в мішках - категорія "В".

2. Постійна наявність горючого середовища в апаратах.

В більшості машин та апаратів постійно присутнє вибухонебезпечне

середовище.

До найбільш небезпечних апаратів відносяться вальцеві станки тонкого

помолу, циклони пневмотранспорту, пневмопроводи та самопливні труби

борошна.

3. Наявність горючого середовища у приміщеннях.

В приміщенях мелькорпусу та складу борошна в бункерах може

утворюватись вибухонебезпечне середовище з пилом борошна.

В решті приміщень - пожежонебезпечне із зерновим пилом та малою

кількістю пила борошна (j_р < 0,5 j_н).

Таким чином середовище цих приміщень буде характеризуватись такими

зонами класу по ПУЕ;

- мелькорпус та склад муки в бункерах - 22;

- очисна вежа та склад муки в мішках - П-ІІ.

4. Наявність різноманітних джерел запалювання, серед яких:

4.1 Теплові прояви відкритого вогню.

До таких джерел відносяться:

- паління робочих у невстановлених місцях;

- іскри від зварювання металу при проведені ремонтних робіт.

4.2 Теплові прояви механічної енергії.

До таких джерел можна віднести:

- іскри вiд спiвударiв металу в апаратах;

З цієї причини до найбільш небезпечних апаратів відносяться обоєчні

машини та вальцеві станки через можливість попадання в них стороніх

металевих предметів цвяхів, болтів гайок тощо.

- перегрiви запилених пiдшипникiв;

- перегрiви стрiчок транспортерів та норій при пробуксовці.

4.3 Теплові прояви електричної енергії.

У мукомельному виробництві можуть зустрічатися практично всі їх

різновиди, тобто:

- іскри від КЗ в електричних мережах через старіння ізоляції та механічні

пошкодження;

- перегріви через перевантаження;

- перегріви з'єднань через великі перехідні опори;

- розряди статичної електрики;

Через малу потужність вони спроможні запалити тільки пил борошна, а не

саме зерно.

- розряди атмосферної електрики;

- невідповідне та несправне електричне обладнання.

4.4 Теплові прояви хімічної енергії.

До таких джерел запалювання можно віднести самозаймання вологого зерна

у силосах.

5. Наявність шляхів та способів розповсюдження пожежi.

Пожежі на млинах частіше за все розповсюджуються по вертикалі через

особливості вертикальної системи технологічного процесу та наявність

розгалуженої мережі пневмопроводів та самопливних труб.

До найбільш характерних шляхів та способів розповсюдження пожеж

можна віднести:

- по пневмопроводам, самопливним трубам та вентканалам;

- по примiщенях безпосереднім горінням відкладень пилу борошна;

- через технологiчнi та будiвельнi отвори;

- випромiнюванням та конвекцією;

- вибухом небезпечних апаратів.

Протипожежний захист мукомельного виробництва

При розробцi та впровадженню заходiв протипожежного захисту

мукомельного виробництва треба користуватися такими основними

нормативно-керівними документами:

- СНиП ІІ-89-80 Генеральные планы промпредприятий.

- ДБН 1.1.-7-2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва

- СНиП 2.09.02-85 Производственные здания.

- СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий.

- СНиП 2.04.02-85 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения.

- СНиП 2.04.05-91 Отопление, ветиляция и кондиционирование.

- ППБ в Україні.

Весь комплекс протипожежних вимог до мукомельного виробництва

можно поділити на такі групи:

1 Вимоги до території.

Загальні по СНиП ІІ- 89-80.

2. Вимоги до будівель.

- будинки категорії "Б" повинні бути тільки І-ІІ СВ;

- будинки категорії "В" можуть бути з І по V СВ в залежності від

поверховості: 1 поверхові - І-V;

2 поверхові - І-ІV;

3 поверхові - І-ІІІ;

4 і більше - І-ІІ;

- при площі більше нормативної будинки ІІІ-V СВ повинні бути поділені на

пожежні відсіки протипожежними стінами;

- приміщення категорій "Б" та "В" повинні відділятися від інших

протипожежними перегородками з МВ 0,75 год.;

- виходи з приміщень категорії "Б" повинні бути через тамбур-шлюзи з

підпором повітря, з приміщень категорії "В" - через протипожежні двері з МВ

0,6 год.;

- приміщення категорії "Б" повинні мати легкоскидні конструкції (ЛСК) із

розрахунку 0,03 м² на м³ приміщення;

- підлоги у приміщеннях категорії "Б" повинні бути негорючі, іскробезпечні;

- для обслуговування обладнання в підлогах можуть бути відкриті

приямки, але не глибше 1,5 м;

- дерев'янні конструкції будівель повинні мати вогнезахистну обробку.

3. Вимоги до евакуації.

- з поверхiв повинно бути не менше 2-х виходiв у закриті сходові клiтини;

- з поверху на якому працює не бiльше 15 чоловiк один може бути по

закритiй сходовій клiтинi, а другий по зовнiшнім вiдкритим евакуаційним

сходам.

- з приміщень повинно бути 2 виходи на відстані 1.5 \/ П (П - периметр)

один від одного;

- може бути 1, якщо він веде до 2-х назовні, в приміщенні категорії "Б" не

більше 5 чоловік, категорії "В" - 25 чоловік, а довжина шляху на більше 25 м;

- ширина дверей повинна бути не менше 0.8 м,проходів - 1 м, висота - 2 м.

- відкривання дверей повинно бути по ходу із будинка.

4. Вимоги до обладнання

- обладнання з борошном повинно бути герметичним;

- на вході у машини повинні бути магнітні вловлювачі;

- повинна бути блокування роботи норій та їх транспортерів на вимикання

проти завалів норій;

- пневмопроводи та самопливні труби повинні бути негорючими.

4.5. Вимоги до електрообладнання

В приміщеннях із зоною класу 22 повинно бути:

- освітлювачі - пилонепрониклеві з рівнем захисту ІР 54;

- вимикачі, розподільчі коробки, магнітні пускачи - пилонепроникліві з

рівнем захисту ІР 54;

- електродвигуни - закриті, обдуваємі з рівнем захисту ІР 44

- проводка в трубах або відкрито кабелем

- розподільчи щити повинні бути винесені.

В приміщеннях із зоною класу П-ІІ - теж саме, але проводка може бути

відкрита ізольованим дротом.

6. Вимоги до вентиляцiї.

В приміщеннях категорії "Б" повинен бути весь комплекс вентиляційних

систем: припливна, місцева та загальна витяжна.

Вимоги до припливної вентиляції.

- вентилятори повинні бути у венкамерах;

- на виході з венкамер повинні бути зворотні клапани;

Така вимога виключає попадання пилу у припливний вентилятор під час

аварій, якщо одночасно вентилятор вимкнен. В іншому випадку при

повторному включенні вентилятора може статися вибух.

- повітропроводи повинні бути негорючими;

- подача повітря в приміщення повинна виконуватись струменами зверху

вниз для осадження пилу;

- подача повітря в тамбур-шлюзи повинна бути окремою.

Вимоги до витяжної вентиляції.

- місцева та загальна повинні бути роздільними;

- забор повітря в приміщеннях повинен бути не вище 0,3 м від підлоги;

- повітряпроводи повинні бути негорючи, заземленні, мати люки або

роз'єднання для чистки;

- циклони повинні розташовуватись не ближче 10 м від будівель (в

приміщеннях можуть бути циклони тільки пневмотранспорту, які звичайно

розташовуються під даховим простором).

В приміщеннях категорії "В" повинна бути тільки місцева витяжна. Такою

вентиляцією обладнуються каміннявідбірники, автоматичні ваги, місця

пересипу зерна з транспортера в норії тощо.

Додатково можуть бути припливна та загальна витяжна вентиляції, але не

обов'язково.

Вимоги до припливної вентиляції.

- вентилятори повинні бути у венткамерах, можуть бути в приміщеннях,

але на одному валу з електродвигуном, тобто без приводніх пасів;

- повітряпроводи повинні бути негорючими;

- подача повітря повинна здійснюватись струменями зверху вниз для

осадження пилу.

Вимоги до витяжної вентиляції.

- місцева та загальна повинні бути роздільними;

- вентилятори повинні бути назовні, можуть бути в приміщеннях, але на

одному валу з електродвигуном, тобто без приводніх пасів;

- повітряпроводи повинні бути негорючими, із заземленням і мати люки або

роз'єднання для їх чистки;

- на місцевій вентиляції повинні бути захистні сітки або магнитніі

вловлювачи та шибери;

- циклони та рукавні фільтри повинні розташовуватись: - від будівель І-ІІ

СВ - 2 м від отворів без захисту або впри тул до захищених отворів та глухих

стін; - від будівель ІІІ-ІV СВ - 10 м.

Загальні вимоги.

- повинно передбачатися автоматичне або ручне відключення вентиляції

при пожежі;

- при перетинанні повітряпроводами протипожежних перегородок повинні

бути вогнезатримуючі клапани.

7. Вимоги до опалення.

- опалення повинно бути центральним, прилади гладкі, без розташування

в нишах;

- робоча температура теплоносія - в приміщеннях категорії "Б" не більше

110"С., "В" - 130"С.

8. Вимоги до водопостачання.

- у виробничих будинках повинні бути ПК, їх кількість та продуктивність

залежать від категорії, ступеня вогнестійкості та об'єму будівлі.

Nпк = f (Кат., СВ, Wбуд.)

9. Вимоги до пожежної автоматики.

- в приміщеннях категорії "Б" площею до 500 м² повинна бути АПС, при

більший - АУП;

- в приміщеннях категорії "В" площею від 300 до 1000 м² АПС, при більший

- АУП.

10. Вимоги до протипожежного режиму.

В основному загальні. Тобто:

- повинні бути інструкції про заходи пожежної безпеки;

- на входах в приміщення повинні бути таблички з вказівкою його категорії,

зони класу та прізвища відповідального за пожежну безпеку;

- повинні бути знаки безпеки та позначки;

- евакуаційні проходи та підходи до засобів пожежогасіння повинні бути

вільними;

- сировини на дільницях повинно бути не більш як на зміну;

- в кінці роботи приміщення повинні прибиратися від пилу та відходів;

- в приміщеннях повинні бути вогнегасники - не менше як 2 на

приміщення, на території - пожежні щити, при відсутності ПК повинні бути

діжки з водою та відра.

Особливостi протипожежного захисту складiв борошна

Склади бункерного збереження борошна відносяться до категорії "Б" і

мають зону класу 22. Тому основні вимоги до них такі, як і до мелькорпусу.

Має місце тільки одна особливість вимог до вентиляції:

- повинна бути тільки місцева витяжна з верхніх частин бункерів.

Склади борошна в мішках відносяться до категорії "В", поскільки навіть

при аваріях буде створюватись концентрація пилу вдвічи менша за нижню

концентраційну межу його спалахування (j_р<0.5j_н). Середовище в таких

складах характеризується зоною класу П-ІІ.

До особливих вимог їх протипожежного захисту відносяться:

- назовні повинен бути загальний вимикач на негорчій стіні або окремій

опорі в опломбованій шафі;

- штабелі мішків повинні бути не ближче 1 м від горючих конструкцій;

- проміж штабелями та вздовж стін повинні бути проходи.

Решта вимог загальна, як до будинків категорії "В" із зоною класу П-ІІ.

Висновок по лекції: Як видно існує достатньо великий перелік

протипожежних вимог, які дозволяють значно зменшити пожежну

небезпеку мукомельного виробництва та не допустити виникнення пожеж на

них.

Вивчення технологiї виробництв, знання методiв аналiзу пожежної

небезпеки, основних принципiв її зниження та вимог нормативно-керiвних

документiв з питань пожежної безпеки дозволяють забезпечити якiсну

розробку заходiв щодо попередження пожеж на підприємствах

промисловості.

Академія пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля

Факультет пожежно-профілактичної діяльності

Кафедра пожежно-профілактичної роботи

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри ППР

к.т.н., доцент майор с.ц.з.

С.В. Цвіркун

“____”_______ 2012 р.

ППТП, 3 курс

ЛЕКЦІЯ

по темі №3 : «Пожежна безпека виробництв с процесами фарбування»

Час: 8 годин, із них 4 години – лекцій, 4 години – ПЗ.

Заняття 3.1. Протипожежний захист фарбувальних цехів та дільниць.

Навчальна мета: ознайомити курсантів (студентів) із способами фарбування та

способами сушки пофарбованих виробів; вивчити пожежну небезпеку та

протипожежний захист фарбувальних цехів та дільниць для впровадження цих

знань у практичну діяльність інспектора ДПН.

Виховна мета: виховувати у курсантів та студентів професійне, відповідальне

відношення до виконання функціональних обов’язків інспектора ДПН.

Метод проведення: словесно-інформаційний, проблемний та наочно-

інформаційний

Час проведення: 2 години

Матеріальне забезпечення: нормативні документи, плакати (5 шт.)

Місце проведення: лекційний зал.

Послідовність проведення заняття:

X. Вступна частина.

XI. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.

XII. Викладання навчального матеріалу

Питання:

1. Способи фарбування.

2. Особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист фарбувальних

цехів, дільниць та обладнання.

3. Способи сушки, особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист

сушарок.

ІV. Відповіді на запитання курсантів (студентів).

V. Заключна частина (підведення підсумків заняття та видача завдання на

самопідготовку). Клубань В.С. Пожарная безопасность предприятий

промышленности и агропромышленного комплекса. – М.: Стройиздат, 1987

(ст. 187-211).

Література

1. Клубань В.С. Пожарная безопасность предприятий промышленности и

агропромышленного комплекса. – М.: Стройиздат, 1987.

2. Баратов А.Н. Пожарная безопасность. Справочник. – М.: Химия, 1987

3. Правила пожежної безпеки в Україні.

Лекцію підготував

доцент кафедри ППР

к.і.н., підполковник с.ц.з. С.П. Тараненко

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри

Протокол № 12 від 16 січня 2012р.