4.Особливості пожежної небезпеки та протипожежного захисту

прядильного виробництва.

4.1. Пожежна небезпека

Пожежна небезпека бавовнопрядильного виробництва характеризується

рядом факторів.

1. Наявність великої кiлькостi горючого матеріалу, серед яких:

- бавовна - легкоспалахуючий горючий матеріал, Тссп=+400"С, у

замащеному стані схильна до самозаймання за рахунок дуже розвинутої

поверхні та малої теплопровідності, може тліти без доступа свіжого

повітря, оскільки волокно бавовни має всередині порожнечу і виглядає

як трубка з власним запасом повітря;

- бавовняний пил та пух - пожежонебезпечні /НКМС (Сн) бiльше 65 г/м³,

легкоспалахуючі матеріали, горiння яких може ровзповсюдживатись з

великою швидкістю - до 15 см/сек, у разі займання яких розвивається

розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні, що перевищує 5

кПа.

Таким чином можна зробити висновок, що всi дiльницi прядильного

виробництва відносяться до категорії "В".

2. Постійна наявність горючого середовища в апаратах та

пневмопроводах у вигляді волокон та пуху.

Більшість апаратів виробництва закриті і пов'язані проміж собою

пневмотранспортом. Через це пожежі по ним дуже швидко розповсюджуються.

Особливо це стосується апаратів 1-ї дільниці.

Таким чином до найбільш небезпечних відносяться живильники,

розрихлювачі і трепельні машини.

3. Наявність горючого середовища у приміщеннях з пилом та пухом.

Горюче середовище з пилом та пухом присутнє на всіх дільницях

виробництва, але особливо багато пуху на останній дільниці біля прядильних

машин. Навіть при вживанні заходів щодо боротьби з ним, він може вкривати

підлогу, обладнання і будівельні конструкції.

Таким чином у всіх виробничих приміщеннях буде мати місце зона

класу П-II.

4. Наявність різноманітних джерел запалювання, серед яких:

4.1 Теплові прояви відкритого вогню.

До таких джерел відносяться: паління робочих у невстановлених місцях;

іскри від зварювання металу при проведені ремонтних робіт.

4.2 Теплові прояви механічної енергії.

Такі джерела найбільш характерні для прядильного виробництва і через

них виникає найбільша кількість пожеж. До них відносяться:

- іскри вiд співударів металу, що потрапляє в апарати разом з бавовною,

та при порушенні регулювання пакетів трепал;

- перегріви волокон при намотуванні на вали;

- перегріви запилених підшипників; перегріви транспортерних стрічок при

пробуксовці.

До місця найбільшого зосередження таких джерел запалювання

відноситься тріпальна машина на долю якої приходиться до 70% всіх

випадків пожеж, а також апарати переробки угарів, оскільки разом з ними

потрапляють болти та гайки від попередніх машин.

4.3 Теплові прояви електричної енергії.

У прядильному виробництві можуть стрічатися практично всі їх

різновиди, тобто:

- іскри від КЗ в електричних мережах через старіння ізоляції та механічні

ушкодження; перегріви через перевантаження; перегріви з'єднань через великі

перехідні опори;

- розряди статичного електрики; розряди атмосферної електрики; невідповідне

та несправне електричне обладнання.

4.4 Теплові прояви хімічної енергії.

До таких джерел запалювання можна віднести: самозаймання замащених

волокон; самозаймання бавовни при контакті з кислотами та окислювачами

(пероксид водню, марганцівка тощо).

5. Наявність шляхів та способів розповсюдження пожежі.

Пожежі на прядильних підприємствах можуть розповсюджуватися:

- в середині апаратів, по пневмопроводам та вентканалам;

- по приміщенням безпосереднім горінням відкладень пилу та пуху;

- через технологічні та будівельні проймища;

- випромінюванням та конвекцією.

Особливістю пожеж на бавовнопрядильних підприємствах є виділення

великої кількості їдкого диму, що теж треба враховувати під час проведення

профілактичної роботи.

Таким чином із розглянутого матеріалу видно, що підприємства

прядильного виробництва мають достатньо високу пожежну небезпеку і

пожежі на них будуть характеризуватися великою швидкістю

розповсюдження. Все це вимагає впровадження комплексу заходів їх

протипожежного захисту.